Решение № 140351944, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокусправа № 380/16187/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; Код ЄДРПОУ: 13814885), яка полягає у відмові провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКІ: НОМЕР_1 ), у розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 Nє236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», а також у відмові провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; Код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), у розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи, щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», а також провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач неправильно проводив індексування його пенсії.

Ухвалою судді від 10.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Вказав, що пенсія нарахована та виплачується у відповідності до чинного законодавства.

Адвокат Рісний Мирослав Богданович подав до суду заяву про надання йому доступу до справи в електронному форматі. До заяви долучив ордер №1477984 від 19.08.2026 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №295 від 12 вересня 2003 року.

Представник відповідача подала заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Вважає вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн. неспівмірною зі складністю даної справи, а отже, такі витрати не підлягають задоволенню.

Позивач подав відповідь на відзив у якому критично оцінивши доводи відповідача просив задоволити позовні вимоги.

Також подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. До такої долучив Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги від 27.05.2026 року та Акт про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 26.08.2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 14000 грн (чотирнадцять тисяч).

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058 з 30.11.2020.

Розмір призначеної пенсії обчислений з врахуванням страхового стажу 45 років 0 місяців 6 днів, (коефіцієнт страхового стажу 0,45000).

При призначенні пенсії позивачу враховано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення індексації пенсій:

- постановою від 22 лютого 2021 року № 127 коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року;

- постановою від 16 лютого 2022 року № 118 - коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року;

- постановою від 24 лютого 2023 року № 168 коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року;

- постановою від 23 лютого 2024 року № 185 коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року;

- постановою від 25 лютого 2025 року № 209 коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року;

- постановою від 25 лютого 2026 року № 236 коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року

З 01.03.2026 розмір пенсії позивача перераховано відповідно до Постанови № 236 та становить 7152,04 грн, а саме: 6872,48 грн розмір пенсії за віком; 239,68 грн доплата за понаднормовий стаж за 14 років та 39,88 грн надбавка на індексації з 01.03.2026 року.

Вважаючи дії відповідача щодо неправильного індексування пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058).

Стаття 40 Закону № 1058 визначає порядок обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Частина друга статті 40 встановлює, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та проведення щорічних індексацій) передбачає: «Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України».

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі Порядок № 124).

Пункт 1 Порядку № 124 визначає, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена у 2020 році відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював у 2019 році: «перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати».

Ключовим питанням у даній справі є те, чи підлягає індексації відповідно до щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати (в даному випадку 9118,81 грн за 2018-2020 роки), який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу у 2020 році, чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 гривень), як стверджує відповідач.

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо порядку індексації пенсій, призначених у 2019-2023 роках.

Верховний Суд у зазначеній постанові, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124, дійшов висновку, що при індексації пенсій, призначених після 01 січня 2018 року (зокрема, у 2019, 2020, 2021 роках тощо) із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки (наприклад, 2016-2018, 2017-2019, 2018-2020 тощо), коефіцієнти збільшення, встановлені Кабінетом Міністрів України для проведення щорічної індексації з 01 березня, мають застосовуватися саме до того показника середньої заробітної плати, який був фактично врахований при призначенні (попередньому перерахунку) конкретної пенсії.

Верховний Суд вказав, що підхід Пенсійного фонду України, за яким для всіх пенсій (незалежно від року призначення та застосованого показника середньої заробітної плати) індексується лише усереднений показник станом на 01.10.2017 (3764,40 гривень), є таким, що не відповідає меті та змісту статті 42 Закону № 1058 та призводить до необґрунтованого заниження розміру індексації для пенсій, призначених із застосуванням вищих показників середньої заробітної плати.

Отже, відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 200/5836/24, при проведенні індексації пенсії позивачу з 01 березня 2025 року відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 168 та № 185, № 209, № 236 саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 гривень, який був врахований при призначенні йому пенсії у 2020 році.

Відповідач у своєму відзиві визнає, що застосовував інший підхід, а саме індексував показник 3764,40 гривень. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, дії відповідача у проведенні індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн) є протиправною.

Вирішуючи питання про період, за який підлягають виплаті недоотримані суми пенсії, суд враховує заявлену позивачем вимогу про проведення такої виплати починаючи з 01.03.2026, що не суперечить вимогам законодавства та узгоджується з висновками Верховного Суду щодо обмеження строків виплати недоотриманих сум пенсії.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Отже, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити розмір судових витрат з огляду на розумну необхідність для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги від 27.05.2026 року та Акт про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 26.08.2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 14000 грн (чотирнадцять тисяч).

Договором доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги від 27.05.2026 року визначено, що обсяг та вартість виконаних за договором доручень фіксується в акті (-ах).

Відповідно до Акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 26.08.2026 року, Адвокатсьек об`єднання «СЕНАТОР» надало ОСОБА_1 правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п. 3, 7 Договору, загальною вартістю 14000 грн (чотирнадцять тисяч).

Позивачем не подані докази фактичної оплати правничої допомоги в сумі 14000,00 грн, проте суд з урахуванням правового висновку у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), від 23 грудня 2021 року (справа №280/1361/21) та ін. виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру, то враховуючи приписи ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити індексацію, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2026 року у розмірі 1,11 (за 2021 рік), у розмірі 1,14 (за 2022 рік), у розмірі 1,197 (за 2023 рік), у розмірі 1,0796 (за 2024 рік) у розмірі 1,115 (за 2025 рік) та у розмірі 1,121 (за 2026 рік), а також провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як О.О.