Постановление суда № 140350050, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 рокуСправа № 160/1710/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним дій,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить:

-визнати дії виконавця протиправними;

-скасувати виконавчі дії за ВП приєднаним №79079009 (Постанови 11.09.2025 відкриття не на ту особу 12.09.2025 розмір мінімальних витрат та стягнення виконавчого збору 12.09.2025 арешт грошей 23.10.2025 розшук майна боржника Романовича 07.11.2025, 21.11.2025, 24.11.2025 тощо), вчиненні поза межами заведеного виконавчого провадження №76630468, а за приєднаним №79079009;

-закрити провадження за справи №79079009 та №76630468 оскільки вони розглядались не на особу ОСОБА_1 , а провадження було відкрито та постанови виносились на особу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1064, 96 грн;

- уточненої позовної заяви, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, визначитись із суб`єктним складом відповідачів по справі, та у разі необхідності, подати до суду уточнений позов у кількості примірників, залежно від складу учасників справи, з доказами направлення уточненого позову сторонам по справі у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України;

-доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, належним чином завірені копії постанов по виконавчим провадженням №79079009 та №76630468.

02 березня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, клопотання про витребування доказів, заява про відсутність обов`язку направлення копії позовної заяви відповідачу, заяви про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши надані позивачем документи на виконання ухвали суду від 02 березня 2026 року та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу з наступних підстав.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Позивач зазначає, що він позбавлений отримати належним чином завірених копії постанови та матеріалів в повному обсязі, у зв`язку з тим, що він не є розпорядником вказаних матеріалів та в нього немає повного доступу до всіх процесуальних документів виконавчого провадження. А тому, позивач позбавлений можливості самостійного подати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, належним чином завірені копії постанов по виконавчим провадженням №79079009 та №76630468.

Разом з тим зауважує, що суд не може покладати на позивача обов`язком доведення обставин, якщо доступ до доказів у позивача відсутній.

Відповідно до статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Приписами частини 4 статі 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивачем не наведено об`єктивні причини неможливості надати відповідні докази (з наданням відповідних доказів звернення до виконавчої служби із заявою про отримання копій документів, відмови у наданні таких документів), а тому наведені в клопотанні про витребування доказів, посилання на неможливість самостійного отримання доказів не є обґрунтованим у розумінні норм частини 4 ст. 79 КАС України.

Щодо заяви про відсутність обов`язку направлення копії позовної заяви відповідачу.

В даній заяві позивач посилається на те, що суд повинен забезпечувати самостійне доведення документів до інших учасників процесу, таким чином обов`язок направлення копії відповідачу та третім особам не передбачений законом та не може бути підставою для залишення позову без руху.

Однак, відповідно до приписів частини 7-9 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з позовною заявою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 2 статті 160 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.

Так, позовна заява подана до суду з використанням підсистеми ЄСІТС Електронний суд, проте до вказаної заяви не було надано доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів.

Щодо заяви про звільнення від сплати судового збору.

Позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи те, що у нього відсутній дохід, у зв`язку з чим це унеможливлює сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зауважити, що Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження свого матеріального стану позивачем до заяви про звільнення від сплати судового збору долучено довідку про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня 2025 року по лютий 2026 року, проте не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (заробітна плата; вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід; компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позовної заяви, оскільки останній може мати і інші джерела доходу (пенсійних виплат, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі № 215/3329/19.

Тобто, надана позивачем довідка з Державної податкової служби України не є вичерпним доказом на підтвердження майнового стану позивача.

Оскільки позивачем не надано достатніх доказів для оцінки його майнового стану, така оцінка судом не може бути здійснена, в зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 02 березня 2026 року про залишення позову без руху.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, позов слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним дій - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева