Постановление суда № 140349711, 05.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про витребування доказів

м. Вінниця

05 жовтня 2026 р. Справа № 120/16316/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи

за позовом: Приватного агропромислового підприємства "Ранок" (вул. П, Кравчика, 17, офіс 64, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного агропромислового підприємства "Ранок" (далі - позивач) до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ним вимог митного законодавства щодо правильності визначення країни походження товару, бази оподаткування та повноти сплати митних платежів за митною декларацією від 03.07.2023 №23UA401020034107U1. За результатами такої перевірки складено акт №21/25/7.4-19/30806493 від 22.05.2025, у якому митний орган дійшов висновку про порушення позивачем положень Митного та Податкового кодексів України, що, на думку митниці, призвело до заниження сум антидемпінгового мита, ввізного мита та податку на додану вартість. На підставі зазначеного акта відповідачем 12.06.2025 винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» №UA4010002025639, №UA4010002025640 та №UA4010002025641. Позивач наголошує, що перевірку проведено без наявності передбачених законом обґрунтованих сумнівів щодо дійсності документів про походження товару, а висновки акту сформульовані без врахування всіх фактичних обставин, які підтверджують румунське походження імпортованої солі. Зокрема, виробник LAIRMED GLOBAL SRL офіційно повідомив про відсутність будь-яких запитів від румунських митних органів щодо перевірки походження товару за інвойсом №29/28.06.2023 та засвідчив наявність усіх документів, які підтверджують преференційний статус товару. Попри це, митниця, посилаючись на лист румунських органів про ненадання експортером документів, неправомірно відмовила у застосуванні преференційного режиму. Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 01.12.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.12.2025 за вх.№78479/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він обґрунтовує правомірність оскаржуваних рішень тим, що преференційне походження товару, задекларованого за митною декларацією від 03.07.2023 №23UA401020034107U1, не підтверджено. На підтвердження цього відповідач посилається на: запит від 08.08.2023 № 7.12-1/15-01/4/5808, направлений до Державної митної служби України; листи уповноваженого органу Румунії від 04.11.2024 № 26493, 26678; лист Державної митної служби України від 07.11.2024 № 15/15-03-01/7/5775 (вхідний Вінницької митниці від 07.11.2024 № 13257/4-3), яким цю інформацію доведено до митниці.

Разом із тим суд зауважує, що, посилаючись у відзиві на зазначені документи, відповідач до суду їх не надав .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне з власної ініціативи вирішити питання про витребування у відповідача доказів, які є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи.

Суд враховує, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача запит від 08.08.2023 № 7.12-1/15-01/4/5808 щодо перевірки походження товару за інвойсом №29/28.06.2023 від 28.06.2023, листи уповноваженого органу Румунії від 04.11.2024 № 26493, 26678, а також лист Держмитслужби від 07.11.2024 № 15/15-03-01/7/5775 (вхідний Вінницької митниці від 07.11.2024 № 13257/4-3).

Також суд вказує, що відповідач разом із відзивом подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду зазначеної адміністративної справи з викликом сторін, суд керується наступними мотивами.

Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 1,2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Приписами з ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з ухвали суду від 01.12.2025 суд на стадії відкриття провадження дійшов висновку про те, що дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і відповідно призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді даного клопотання суд враховує й практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дана адміністративна справа за своєю категорією та складністю належить до справ незначної складності, що також виключає необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження.

При чому, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не обмежує права сторін по справі та не впливає на вирішення справи по суті. Сторони як і при розгляді справи в судовому засіданні вільні у наданні додаткових документів, доказів чи інших письмових пояснень, які на їх думку мають значення для вирішення справи по суті. Вибір провадження, в якому здійснюється розгляд справи, має значення виключно стосовно строків розгляду справи та безпосередньо процесу. Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не впливає на всебічність та повноту дослідження обставин справи, на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами розгляду справи рішення, а також жодним чином не применшує значимість та важливість справи для сторін.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав доцільності розгляду даної справи з викликом сторін

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 80, 248, 256, 260 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Витребувати у Вінницької митниці та зобов`язати її у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду належним чином засвідчену копію запиту від 08.08.2023 № 7.12-1/15-01/4/5808 щодо перевірки походження товару за інвойсом №29/28.06.2023 від 28.06.2023, листи уповноваженого органу Румунії від 04.11.2024 № 26493, 26678, а також лист Держмитслужби від 07.11.2024 № 15/15-03-01/7/5775 (вхідний Вінницької митниці від 07.11.2024 № 13257/4-3) .

Роз`яснити Вінницькій митниці, що згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення судової ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна