Решение № 140349686, 06.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2026 р. Справа № 120/2232/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000221/2 від 28.08.2025 та Картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/000798.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити ТОВ «ВІНЮІССТАР» у задоволенні позовних вимог, вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови законними й обґрунтованими.

Свою позицію митний орган мотивує тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, задекларованого за ЕМД виявлено розбіжності та неточності у логістичних та супровідних документах позивача, які викликали обґрунтований сумнів щодо повноти включення всіх складових до митної вартості. Через відсутність необхідної інформації для застосування другорядних методів (ст. 5933 МКУ), митниця застосувала резервний метод (ст. 64 МКУ). Джерелом для коригування вартості до рівня 1,43 дол. США за кг слугувала МД від 24.07.2025 № UA205140/2025/046411 щодо ідентичного/подібного товару. Митний орган наголошує, що діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо права митниці на обґрунтований сумнів.

Крім того, відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що визначений розмір таких витрат є необґрунтованим і надміру завищеним.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.

07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" та компанією HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED (Китай) укладено контракт № HXLC20250307, предметом якого є постачання оцинкованих сталевих рулонів без блискіток (Galvanized steel coils, Dx51d, zero spangle): розміром 0,23 х 1250 мм, вагою 34000 кг, вартістю 21930,00 дол. США та розміром 0,28 х 1250 мм, вагою 17000 кг, вартістю 10625,00 дол. США.

Загальна вартість товару становила 32555,00 дол. США, умови поставки - FOB, умови оплати - 20 % передоплати, 30 % перед доставкою до порту відправлення та 50 % за 14 днів до прибуття товару до порту призначення.

Пунктом 8 контракту передбачено можливість відхилення загальної кількості та вартості товару в межах ± 10 %.

07.03.2025 компанією HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED для ТОВ «ВІНЮІССТАР» виставлено проформу інвойс № HXLC20250307на товар Galvanized steel coils, Dx51d, zero spangle (оцинковані сталеві рулони без блискіток), Dx51d, розміром 0.23*1250мм, 34 000 кг, вартістю 21 930,00 дол. США та розміром 028*1250мм, 17 000 кг, вартістю 10 625,00 дол. США, на загальну суму 32 555,00 дол. США.

07.03.2025 компанією HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED для ТОВ «ВІНЮІССТАР» виставлено інвойс № HXLC20250307 на товар Galvanized steel coils, Dx51d, zero spangle (оцинковані сталеві рулони без блискіток), Dx51d, розміром 0.23*1250мм, 33 538,00 кг, вартістю 21 632,00 дол. США та розміром 028*1250мм, 18 882,00 кг, вартістю 11 801,25,00 дол. США, на загальну суму 33 433,26 дол. США.

18.03.2025 ТОВ «ВІНЮІССТАР» на користь компанії HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED внесено передоплату 6 511,00 дол. США, як передоплата за контракт HXLC20250307 від 07.03.2025, рахунок HXLC20250307 від 07.03.2025, про що свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті № 357.

23.05.2025 ТОВ «ВІНЮІССТАР» на користь компанії HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED внесено передоплату 10 029,98 дол. США, як передоплата за контракт HXLC20250307 від 07.03.2025, рахунок HXLC20250307 від 07.03.2025, про що свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті № 361.

24.07.2025 ТОВ «ВІНЮІССТАР» на користь компанії HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED внесено передоплату 16 892,28 дол. США, як передоплата за контракт HXLC20250307 від 07.03.2025, рахунок HXLC20250307 від 07.03.2025, про що свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті № 366.

24.05.2025 товари експортовано з території Китаю в контейнерах MSDU2895815 та MSMU3301549 на підставі експортної декларації від 20.05.2025 №020220250000523651, лінійного коносаменту №MEDUVX772993 (BOOKING REF, номера замовлення 177KBBCMXTPE2136), домашнього коносаменту № BW25050301 (SO NO. (Shipping Order Number), номер наряду) 177KBBCMXTPE2136).

12.08.2025 до Вінницької митниці з метою митного оформлення товарів подано митну декларацію (далі МД) ІМ 40 АА № 25UA401020037062U0, заявлений код УКТЗЕД 7210490000, митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

До митної декларації, в тому числі на підтвердження складових митної вартості, зокрема транспортних витрат, надано:

- проформа інвойс до інвойсу від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- інвойс від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- пакувальний лист від 07.03.2025;

- коносамент BW25050301;

- накладні УМВС від 06.08.2025 № 31521814 та № 31521825;

- сертифікат якості від 15.05.2025 № НХ250879451;

- сертифікат походження від 02.07.2025 № C25MA4UXJ0460567;

- контракт від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- платіжні інструкції від 18.03.2025 №357, від 23.05.2025 №361, від 24.07.2025 №366;

- довідка про транспортні витрати від 26.07.2025 № 0726;

- договір транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 05.12.2022 № ПП003/2023-01;

- експортна декларація від 20.05.2025 № 020220250000523651.

13.08.2025 Вінницькою митницею проведено митний огляд товарів, заявлених за МД ІМ 40 АА № 25UA401020037062U0, під час якого відібрано його зразки, та направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби запит про проведення дослідження від 13.08.2025 №7.12-28-01-01/28-01-01/7/33.

21.08.2025 товари випущено у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією МД ІМ 40 ТН №25UA401020038426U1 із заявленим кодом згідно з УКТЗЕД 7210490000 та сплатою антидемпінгового мита 22,78% (гр. 47, код 023), митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

За результатами проведеного дослідження Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок від 22.08.2025 №1420003102-0151.

25.08.2025, з урахуванням зазначеного висновку, Вінницькою митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів № 25UA40100000023-КТ, відповідно до якого товар описано як прокат плоский з нелегованої сталі завширшки більше як 600 мм та товщиною менше 0,3 мм, в рулонах, з металевим покриттям цинком та алюмінієм, без фарбування, лакування або покриття пластмасою, та класифіковано за товарною підкатегорією 7210690000 згідно з УКТ ЗЕД.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, 27.08.2025 до Вінницької митниці подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №25UA401020039236U5 із зазначенням визначеного митним органом коду товару 7210690000, митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

28.08.2025 щодо товарів, заявлених за МД ІМ 40 ДТ № 25UA401020039236U5, Вінницькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA401000/2025/000221/2 та картку відмови № UA401020/2025/000798.

Як слідує з гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000221/2 під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів. які підтверджують митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, виявлено розбіжності та не точності, а саме:

1) Згідно наданого рахунку-фактури від 07.03.2025 № HXLC20250307 товар був реалізований на умовах поставки FOB Tianjin, тобто до вартості товару входить вартість транспортування до порту Tianjin, та завантаження на борт судна, те саме і зазначено в контракті від 07.03.2025 № HXLC20250307 та згідно митної декларації країни відправлення від 20.05.2025 №020220250000523651 товар також був відправлений з порту Tianjin, проте при заповненні ЕМД декларантом зазначено, що товар був відправлений та доставлений на умовах поставки FOB XINGANG, та надано довідку про вартість транспортування від 26.07.2025 № 0726 згідно якої товар також транспортувався з порту XINGANG та відповідно до митної вартості товару включено вартість транспортування з порту XINGANG. Таким чином в митного органу виникає обґрунтований сумнів в повноті та правильності включення усіх складових митної вартості.

2) Також згідно наданої довідки про вартість транспортування від 26.07.2025 № 0726, до митної вартості включено вартість морського фрахту, навантажувально-розвантажувальні роботи, та транспортування залізничним транспортом, проте згідно наданих разом із ЕМД залізничних накладних товар залізницею транспортувався з станції Гливице, таким чином не включено транспортування з порту призначення Гданськ до залізничної станції Гливице.

3) Також в наданій митній декларації країни відправлення від 20.05.2025 №020220250000523651, зазначений коносамент 177KBBCMXTPE2136, проте до митного оформлення разом із ЕМД такий коносамент наданий не був, проте був наданий інший коносамент від 24.05.2025 № BW25050301.

Зауважено, що номер коносаменту відрізняється від зазначеного в декларації країни відправлення, а також виданий пізніше аніж датована митна декларація країни відправлення.

4) Також відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Більшість з вищезгаданих документів не було надано.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ.

Декларант листом від 28.08.2025 повідомив, що додаткових документів надавати не буде.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 24.07.2025 № UA205140/2025/046411, за якою оформлено товар: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600мм або більше, з іншим покриттям алюмінієм: прокат у бухтах, Aluminized Steel Coil, марки DX53D+AS80: завтовшки 0,80 мм, завширшки 1000мм -8,395т;прокат у бухтах, Aluminized Steel Coil, марки DX53D+AS80: завтовшки 0,80 мм, завширшки 1250мм -8,230т;прокат у листах, Aluminized Steel Sheet, марки DX53D+AS80: завтовшки 1,50 мм, завширшки 1250мм, довжиною 2500 мм -6,005т;прокат у листах, Aluminized Steel Sheet, марки DX51D+AS80: завтовшки 3,00 мм, завширшки 1250мм, довжиною 2500 мм -0,295т.Торговельна марка: YASEN STEEL. Виробник: SHANDONG YASEN STEEL CO., LTD. Країна виробництва: Китай (CN).», та складає 1,43 Дол. США за кг.

02.09.2025 товари оформлено за МД ІМ 40 ДТ № 25UA401020040305U9 відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч. 8, 9 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою, другою, третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини п`ятої статті 54 МК України унормовано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта зобов`язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Також у постанові від 21.04.2021 у справі №809/1838/15 Верховний Суд зазначив, що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Водночас згідно з постановою Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, відповідний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

У даному ж випадку, як встановлено судом під час розгляду справи, 07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" та компанією HEBEI HONGXING STEEL CO., LIMITED (Китай) укладено контракт № HXLC20250307, предметом якого є постачання оцинкованих сталевих рулонів без блискіток (Galvanized steel coils, Dx51d, zero spangle): розміром 0,23 х 1250 мм, вагою 34000 кг, вартістю 21930,00 дол. США та розміром 0,28 х 1250 мм, вагою 17000 кг, вартістю 10625,00 дол. США.

Загальна вартість товару становила 32555,00 дол. США, умови поставки - FOB, умови оплати - 20 % передоплати, 30 % перед доставкою до порту відправлення та 50 % за 14 днів до прибуття товару до порту призначення.

Пунктом 8 контракту передбачено можливість відхилення загальної кількості та вартості товару в межах ± 10 %.

24.05.2025 товари експортовано з території Китаю в контейнерах MSDU2895815 та MSMU3301549 на підставі експортної декларації від 20.05.2025 №020220250000523651, лінійного коносаменту №MEDUVX772993 (BOOKING REF, номера замовлення 177KBBCMXTPE2136), домашнього коносаменту № BW25050301 (SO NO. (Shipping Order Number), номер наряду) 177KBBCMXTPE2136).

12.08.2025 до Вінницької митниці з метою митного оформлення товарів подано митну декларацію (далі МД) ІМ 40 АА № 25UA401020037062U0, заявлений код УКТЗЕД 7210490000, митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

До митної декларації, в тому числі на підтвердження складових митної вартості, зокрема транспортних витрат, надано:

- проформа інвойс до інвойсу від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- інвойс від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- пакувальний лист від 07.03.2025;

- коносамент BW25050301;

- накладні УМВС від 06.08.2025 № 31521814 та № 31521825;

- сертифікат якості від 15.05.2025 № НХ250879451;

- сертифікат походження від 02.07.2025 № C25MA4UXJ0460567;

- контракт від 07.03.2025 № HXLC20250307;

- платіжні інструкції від 18.03.2025 №357, від 23.05.2025 №361, від 24.07.2025 №366;

- довідка про транспортні витрати від 26.07.2025 № 0726;

- договір транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 05.12.2022 № ПП003/2023-01;

- експортна декларація від 20.05.2025 № 020220250000523651.

13.08.2025 Вінницькою митницею проведено митний огляд товарів, заявлених за МД ІМ 40 АА № 25UA401020037062U0, під час якого відібрано його зразки, та направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби запит про проведення дослідження від 13.08.2025 №7.12-28-01-01/28-01-01/7/33.

21.08.2025 товари випущено у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією МД ІМ 40 ТН №25UA401020038426U1 із заявленим кодом згідно з УКТЗЕД 7210490000 та сплатою антидемпінгового мита 22,78% (гр. 47, код 023), митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

За результатами проведеного дослідження Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок від 22.08.2025 №1420003102-0151.

25.08.2025, з урахуванням зазначеного висновку, Вінницькою митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів № 25UA40100000023-КТ, відповідно до якого товар описано як прокат плоский з нелегованої сталі завширшки більше як 600 мм та товщиною менше 0,3 мм, в рулонах, з металевим покриттям цинком та алюмінієм, без фарбування, лакування або покриття пластмасою, та класифіковано за товарною підкатегорією 7210690000 згідно з УКТ ЗЕД.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, 27.08.2025 до Вінницької митниці подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №25UA401020039236U5 із зазначенням визначеного митним органом коду товару 7210690000, митна вартість (гр. 43) визначена декларантом за 6 (резервним) методом.

Аналізуючи зміст наявних документів суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.

Натомість відповідач поставив під сумнів їх достовірність у зв`язку з виявленням певних розбіжностей та неточностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні № UA401000/2025/000221/2 від 28.08.2025.

Надаючи оцінку відповідним зауваженням та доводам митного органу, суд враховує таке.

Оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача, викладених у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000221/2 від 28.08.2025 щодо наявності розбіжностей у частині назви порту відправлення (FOB Tianjin у контракті, інвойсі та експортній декларації КНР проти FOB XINGANG в українській ЕМД та довідці про транспортні витрати), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що «Tianjin (Тяньцзінь)» та «Xingang (Сіньган)» є назвами одного й того самого портового та логістичного комплексу в Китайській Народній Республіці. Tianjin Port (Порт Тяньцзінь) це офіційна, загальногеографічна та адміністративна назва всього портового вузла, який є найбільшим штучним портом у Китаї. У свою чергу, Xingang (Сіньган, що в перекладі означає «Новий порт») це безпосередня назва головної морської глибоководної зони та контейнерних терміналів цього ж порту Тяньцзінь.

У міжнародній практиці морських перевезень та в офіційній системі кодування локацій Організації Об`єднаних Націй для торгівлі і транспорту зазначені географічні пункти мають спільний єдиний код UN/LOCODE: CNTXG (China, Tianjin Xingang).

Відтак, почергове використання у товаросупровідних, комерційних та транспортних документах загальної назви портового міста (Tianjin) та назви його конкретного морського терміналу (Xingang) не є розбіжністю, суперечністю чи свідченням недостовірності даних.

Вказані назви позначають одне й те саме місце фактичного навантаження товару та виходу судна в море в межах єдиного логістичного ланцюжка.

Окрім того, інформація щодо використання для порту як назви Tianjin так і XINGANG, додатково підтверджується листом експедиторської компанії ПП «ФЕРС ВЕЙ» від 19.02.2026 № 0219, який наявний в матеріалах справи.

З огляду на це, суд вважає, що зазначення в українській ЕМД та довідці про транспортні витрати від 26.07.2025 № 0726 базису поставки FOB XINGANG повністю відповідає фактичним обставинам справи, а висновки Вінницької митниці про наявність «обґрунтованого сумніву» та ймовірного неповного включення складових до митної вартості через використання цих назв є штучними, безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному трактуванні міжнародних логістичних термінів. Жодних розбіжностей, які б мали вплив на числове значення заявленої митної вартості чи ціну транспортування вантажу, митним органом у цій частині не доведено.

Щодо доводів митного органу про нібито неповне включення витрат на транспортування на відрізку маршруту від порту Гданськ до залізничної станції Гливице, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення надано Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 05.12.2022 № ПП003/2023-01 та Довідку про транспортні витрати від 26.07.2025 № 0726, видану міжнародним експедитором.

Зі змісту вказаної довідки чітко вбачається, що транспортно-експедиторські витрати за коносаментом BW25050301 за маршрутом XINGANG (China) GDANSK (Poland) до митного кордону з Мостиська (Україна) за 2 (два) контейнери MSDU2895815, MSMU3301549 є комплексними і складають 228 488,02 грн. При цьому експедитор чітко деталізував складові цих витрат, де: Фрахт (морське перевезення) складає 100 632,02 грн; ПРР складає 42 339,20 грн; ЖД транспортування складає 83 001,60 грн; Страхування вантажу складає 2 515,20 грн.

Аналіз наведеної структури витрат доводить, що сума 83 001,60 грн покриває все залізничне та наземне переміщення вантажу по території Європейського Союзу до самого митного кордону України (включаючи станцію формування залізничного складу Гливице). Транспортування та перевалка єдиного неподільного логістичного ланцюжка здійснювалися за фіксованою ціною в межах виконання комплексного договору ТЕО. Позивач сплатив експедитору кінцеву сформовану вартість логістики, а тому жодних додаткових чи прихованих витрат на відрізку ГданськГливице не існувало.

Оскільки митний орган не надав суду жодних розрахунків чи доказів, які б спростовували дані офіційної довідки ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» № 0726, його сумніви щодо неповноти включення транспортних складових є необґрунтованими.

Стосовно тверджень відповідача про розбіжності в номерах коносаментів та датах їх видачі, суд дійшов таких висновків.

Судом з`ясовано, що зазначений в експортній декларації КНР від 20.05.2025 № 020220250000523651 номер 177KBBCMXTPE2136 є номером замовлення/букінгу (Booking Ref / Shipping Order), який присвоюється вантажу на етапі попереднього бронювання місця на судні. Оформлення експортної декларації митними органами Китаю зазвичай відбувається до фактичного навантаження контейнерів на борт судна і виходу його в море.

У свою чергу, поданий декларантом коносамент (Bill of Lading) № BW25050301 виписаний морським перевізником пізніше (24.05.2025) безпосередньо за фактом навантаження товару, що є стандартною світовою практикою міжнародного мореплавства.

При цьому наданий коносамент № BW25050301 у графі «SO NO.» (Shipping Order Number) містить пряме посилання на той самий номер наряду 177KBBCMXTPE2136.

З огляду на те, що номери контейнерів (MSDU2895815 та MSMU3301549), опис товару, відомості про вагу, відправника та отримувача є абсолютно ідентичними як в експортній декларації, так і в коносаменті, відмінність у назвах референс-номерів логістичних систем перевізника не свідчить про недостовірність даних чи зміну вантажу.

Щодо доводів митного органу про ненадання калькуляції транспортних витрат, актів виконаних робіт чи платіжних доручень, а також посилань на лист позивача від 28.08.2025 як на підставу для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, на який посилається відповідач, не встановлює вичерпного переліку документів, що підтверджують транспортні витрати, а містить рекомендаційний список. Водночас у зазначеному нормативному акті передбачено, що у разі відсутності документів про фактичні витрати, для розрахунку можуть застосовуватись тарифи перевізників, які діяли на дату транспортування товару.

Окрім того у наказі прямо вказано, що документами, які містять відомості про вартість перевезення, можуть бути, зокрема, довідка про транспортні витрати та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR). Таким чином, навіть за відсутності окремих первинних документів (як-от актів чи платіжних доручень), подані декларантом відомості про вартість перевезення можуть бути враховані при визначенні митної вартості.

Крім того, відповідно до розділу ІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом № 599, калькуляція транспортних витрат подається виключно у випадку, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу декларанта.

Судом встановлено, що перевезення вантажу для позивача здійснював сторонній перевізник (експедитор) ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» на умовах фіксованої комплексної вартості згідно з договором транспортно-експедиторського обслуговування від 05.12.2022 № ПП003/2023-01.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний надати витребувані додаткові документи протягом 10 календарних днів виключно за їх наявності.

Надіслання позивачем листа від 28.08.2025 про відсутність можливості надати інші документи є законною реалізацією його права, передбаченого чинним законодавством.

Стала судова практика Верховного Суду наголошує, що ненадання додаткових документів, складання яких не передбачено характером цивільно-правових відносин сторін, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої вартості, якщо надані основні комерційні та транспортні документи є повними, не містять реальних суперечностей і дозволяють чітко обчислити ціну товару та витрати на його доставку.

З огляду на викладене, позивачем були надані належні, достатні та передбачені законом документи на підтвердження витрат на транспортування (зокрема, Довідка про транспортні витрати від 26.07.2025 № 0726). Твердження відповідача про їх відсутність чи недостовірність є необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Щодо процедури послідовного виключення методів оцінки та застосування відповідачем резервного методу (ст. 64 МКУ) з використанням порівняльної МД від 24.07.2025 № UA205140/2025/046411, суд враховує таке.

У спірному рішенні митний орган обмежився загальними фразами про неможливість застосування методів 2-5 (ст. 5963 МКУ) через "відсутність інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари" та "відсутність вартісної основи".

Суд зазначає, що відповідно до норм Митного кодексу України у рішенні про коригування митної вартості має чітко зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 суд вказав на те, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Визначаючи митну вартість за резервним методом, митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості є МД від 24.07.2025 № UA205140/2025/046411, за якою оформлено товар: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600мм або більше, з іншим покриттям алюмінієм: прокат у бухтах, Aluminized Steel Coil, марки DX53D+AS80: завтовшки 0,80 мм, завширшки 1000мм -8,395т;прокат у бухтах, Aluminized Steel Coil, марки DX53D+AS80: завтовшки 0,80 мм, завширшки 1250мм -8,230т;прокат у листах, Aluminized Steel Sheet, марки DX53D+AS80: завтовшки 1,50 мм, завширшки 1250мм, довжиною 2500 мм -6,005т;прокат у листах, Aluminized Steel Sheet, марки DX51D+AS80: завтовшки 3,00 мм, завширшки 1250мм, довжиною 2500 мм -0,295т.Торговельна марка: YASEN STEEL. Виробник: SHANDONG YASEN STEEL CO., LTD. Країна виробництва: Китай (CN).», та складає 1,43 Дол. США за кг.

Разом з тим митний орган не навів при цьому порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що не відповідає вимогам статті 55 МК України.

До того ж вищезазначена декларація, на яку посилається відповідач, не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на митну вартість під час розмитнення товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена, зокрема, у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17. Вона полягає у тому, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

На думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Окрім того, суд встановив, що у референтній МД митниці оформлювався товар «Aluminized Steel Coil/Sheet» конструкційної марки DX53D (сталь глибокої витяжки) у складному асортименті з нарізними сталевими листами виробника SHANDONG YASEN STEEL CO., LTD. Натомість товар позивача згідно з контрактом та інвойсом це однорідні оцинковані сталеві рулони (Galvanized steel coils) базової марки Dx51d.

Варто зауважити, що марки сталі DX51D та DX53D мають суттєві відмінності у хімічному складі, фізичних властивостях та комерційній вартості на світовому ринку (марка DX53D є значно дорожчою у виробництві). Тобто, позивач імпортував оцинкований прокат (Galvanized), тоді як у базі митниці фігурує товар із суто алюмінієвим покриттям (Aluminized), що має іншу технологію нанесення та ринкове котирування.

Крім того, нарізка сталі в листи та нанесення чистого алюмінієвого покриття (Aluminized) замість цинкування підвищує собівартість продукції. Використання митним органом для порівняння вартості декларації на товар вищої комерційної марки в іншому асортиментному виконанні є прямим порушенням вимог статті 64 МКУ щодо подібності та зіставності товарів.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду митна вартість за резервним методом не може визначатися на підставі випадково обраної митної декларації без аналізу комерційних умов поставок (таких як обсяг партії товару, умови оплати, часовий розрив кон`юнктури ринку). Використання митним органом для порівняння вартості декларації на товар вищої марки сталі (DX53D) в іншому асортиментному виконанні (листи) є прямим порушенням вимог статті 64 МКУ.

Судом також з`ясовано, що у зв`язку з незгодою з рішенням про коригування, Позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, та 02.09.2025 оформив товари за додатковою МД ІМ 40 ДТ № 25UA401020040305U9, випустивши їх у вільний обіг під фінансову гарантію, після чого звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б впливали на можливість визначення митної вартості товару та могли бути перевірені (усунені) наданими декларантом документами. Зауваження та сумніви митного органу могли бути перевірені та знівельовані на основі аналізу поданих документів та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для винесення рішення про коригування митної вартості.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованого товару, та, як наслідок, безпідставність відхилення заявленого декларантом числового значення митної вартості (0,77 дол. США/кг).

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, а також відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним розрахунку за резервним (шостим) методом.

За таких обставин суд вважає оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 28.08.2025 № UA401000/2025/000221/2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000798, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки, на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 8107,14 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача подано до суду: договір про надання правничої допомоги №11/02/26/В від 11.02.2026; додаткові угоди №1, №2 та №3 до договору про надання правничої допомоги №11/02/26/В від 11.02.2026; акт наданих послуг від 03.06.2026, платіжну інструкцію №1089 про оплату 20 000 грн., рахунок №03/06/26-МВ від 03.06.2026, банківську виписку, ордер на надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та позицію відповідача про їх неспівмірність, суд приходить до висновку, що співмірним та обґрунтованим є розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн., що відповідає вимогам об`єктивності та розумності.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2025 № UA401000/2025/000221/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/000798.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 8107,14 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінюісстар" (вул. Барвінкова, 15, с. Якушинці, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 33623214)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна