Решение № 140349672, 05.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2026 р. Справа № 120/13995/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.07.2026 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачки, яка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку. Позивачка зазначає, що пенсію призначено до зміни законодавства у 2017 році, тому набуте право на збільшення її розміру за кожний повний рік роботи понад 15 років не залежить від застосування двоскладової формули.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що обчислення пенсії позивачки за двоскладовою формулою є недоцільним та призведе до зменшення загального розміру пенсії, тоді як проведення розрахунку пенсії без застосування такої формули чинним законодавством не передбачено.

На переконання відповідача, пенсія позивачці призначена та обчислена за оптимальним на даний час варіантом та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників, суд виходить із такого.

ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796-XII). На час виникнення спору пенсія обчислюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) з урахуванням спеціальних умов пенсійного забезпечення.

Згідно з інформацією, наданою відповідачем, пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 02.01.1999. На час її призначення страховий (трудовий) стаж становив 30 років 0 місяців 19 днів.

28.07.2026 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII. Відповідач отримав заяву 30.07.2026.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 05.08.2026 №22226-22052/С-03/8-0200/26 повідомило позивачку про відсутність підстав для перерахунку. Відповідач зазначив, що пункт 2 статті 56 Закону №796-XII передбачає збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж за умови її призначення на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV. На думку пенсійного органу, застосування двоскладової формули є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії позивачки.

Не погодившись із відмовою у перерахунку пенсії, позивачка звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За частиною першою статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення ґрунтується на Конституції України та включає Закон №1058-IV і Закон №796-XII. Стаття 55 Закону №796-XII передбачає призначення та виплату пенсій відповідним категоріям осіб за Законом №1058-IV з урахуванням спеціальних умов, установлених Законом №796-XII.

Статтею 56 Закону №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Так, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії, право на пенсію в повному розмірі мали громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків та 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пункт 2 статті 56 Закону №796-XII доповнено умовою про призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV. Відповідна зміна набрала чинності 11.10.2017. Саме зазначена дата, а не наведена в позові дата 01.10.2017, визначає момент зміни умов спеціального збільшення пенсії. Неточність у позначенні дати не змінює змісту вимоги позивачки про застосування редакції норми, чинної на час призначення пенсії.

Частиною другою статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.

Водночас, як встановлено судом, пенсію ОСОБА_1 призначено 02.01.1999, тобто до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, яким до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII було внесено зазначені зміни.

Отже, на момент призначення пенсії позивачці право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений статтею 56 Закону №796-XII стаж не було обумовлено призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 визначив, що до осіб, пенсія яких на час призначення підлягала обчисленню за попередньою редакцією пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, зазначена норма застосовується у редакції, чинній на час призначення пенсії, крім випадку покращення становища особи. Судова палата відступила від підходу, за яким запроваджена у 2017 році умова щодо двоскладової формули поширювалася на раніше набуті права.

Верховний Суд зазначив, що застосування до осіб, яким пенсію було призначено до набрання чинності Законом №2148-VIII, нової умови щодо необхідності призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV фактично призводило б до звуження змісту та обсягу вже набутих прав, що суперечить статті 22 Конституції України.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 у справі №400/7832/23 застосував висновок судової палати щодо збереження спеціальних умов обчислення пенсії, призначеної до зміни пункту 2 статті 56 Закону №796-XII. Висновки Верховного Суду щодо застосування відповідної норми суд враховує згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України.

З огляду на наведене суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії, без застосування внесеної у 2017 році умови щодо призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Враховуючи, що на момент призначення пенсії страховий (трудовий) стаж позивачки становив 30 років 0 місяців 19 днів, тобто перевищував установлений для жінок 15-річний стаж на 15 повних років, позивачка має право на збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років.

Отже, пенсія позивачки підлягає перерахунку за пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII зі збільшенням на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, без застосування двоскладової формули. Перерахунок повинен ураховувати раніше виплачені суми та не передбачає одночасного нарахування двох доплат за той самий понаднормовий стаж.

Посилання відповідача на те, що застосування двоскладової формули є недоцільним у зв`язку із можливим зменшенням розміру пенсії, суд відхиляє.

Так, право позивачки на відповідне збільшення пенсії виникло до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII та не може бути поставлене у залежність від доцільності застосування механізму, передбаченого частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.

Обмеження першої складової пенсії сумою 168,00 грн, пов`язане із застосуванням двоскладової формули, не може бути підставою для відмови в перерахунку за способом обчислення, який такої формули не передбачає. Водночас межа 75 процентів заробітку, безпосередньо встановлена пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, підлягає врахуванню.

Відтак, саме по собі посилання відповідача на те, що застосування двоскладової формули може призвести до зменшення розміру пенсії, не є правовою підставою для відмови у реалізації позивачем набутого права на збільшення пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії.

Визначаючись щодо дати перерахунку, суд враховує, що спір стосується відновлення права позивачки на обчислення пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування двоскладової формули. Пенсію призначено 02.01.1999, а наявний на той час стаж уже перевищував установлений для жінок 15-річний мінімум. Отже, звернення, отримане відповідачем 30.07.2026, спрямоване на відновлення раніше набутого права, а не на виникнення нового права на підвищення пенсії внаслідок набуття додаткового стажу чи зміни інших обставин. Тому правила частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не є підставою для перенесення початку відновлення порушеного права на перше число наступного місяця.

Оскільки позивачка просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 30.07.2026, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України вирішує спір у межах заявлених вимог. Застосування пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, визначає належний спосіб її обчислення та не означає присудження виплат за період, що передує заявленій даті.

Зазначений підхід до визначення початку перерахунку узгоджується з результатом розгляду Сьомим апеляційним адміністративним судом справи №120/12978/24. Постановою від 01.07.2025 залишено без змін рішення про перерахунок пенсії за пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII без застосування двоскладової формули від дня звернення пенсіонера до пенсійного органу 22.08.2024.

За встановлених обставин відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачки відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII є протиправною. Відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії з 30.07.2026 з урахуванням уже виплачених сум.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання провести її перерахунок і виплату за належними правилами. Виконання розрахунку конкретного розміру пенсії належить до повноважень відповідача, однак не надає йому права відмовити у застосуванні встановленої законом гарантії. Такий спосіб захисту відповідає статті 245 КАС України та забезпечує поновлення порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення частини першої статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивачки належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих,22, ЄДРПОУ: 13322403) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у здійсненні перерахунку пенсії із збільшенням її розміру на 1 процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2026 перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1 процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович