Постановление суда № 140349078, 29.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/248/25

Провадження № 1-кп/487/317/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м.Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі колегії: Головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстр досудових розслідувань за №12023150000000390 від 02.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_18 у скоєні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.307, ч.ч.2, 3 ст.307 КК України; ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_18 у скоєні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.307, ч.ч.2, 3 ст.307 КК України; ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

02.09.2026 прокурор подав до суду клопотання про обрання ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_13 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, у яких просив:

Обрати ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з забороною у період часу з 23-00 год. до 06-00 год. наступного дня залишати постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язку повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Клопотання мотивував тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. На даний час існують ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, а більш м`який запобіжний захід,, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обрати ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з забороною у період часу з 23-00 год. по 06-00 год. наступного дня залишати постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , з покладенням обов`язку повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Клопотання мотивував тим, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. На даний час існують ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, а більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Обрати ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з забороною у період часу з 23-00 год. по 06-00 год. наступного дня залишати постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_3 з покладенням обов`язку повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Клопотання мотивував тим, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. На даний час існують ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, а більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

24.09.2026 прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 терміну заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту на два місяці та клопотання про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_21 в порядку ст.194 КПК України.

Клопотання стосовно ОСОБА_14 мотивовано тим, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. На даний час не зменшилися ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обрані запобіжного заходу та судом при продовженні строку його дії, а більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею своїх процесуальних обов`язків.

Клопотання стосовно ОСОБА_16 мотивоване тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. На даний час не зменшилися ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обрані запобіжного заходу та судом при продовженні строку його дії, а більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Клопотання стосовно ОСОБА_20 мотивовано тим, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, які не можливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу.

Клопотання стосовно ОСОБА_18 мотивоване тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. На даний час не зменшилися ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст..177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обрані запобіжного заходу та судом при продовженні строку його дії,. Вважав, що продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, зможе належним чином забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання просив задовольнити з підстав, викладених у їх змісті.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_6 у задоволені клопотання прокурора просила відмовити.

В обґрунтування заперечень зазначила, що прокурором не доведено продовження існування ризиків, на які він посилається у клопотанні.

Окрім того, строк дії попередньої ухвали суду про продовження застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати місце постійного проживання у певний час доби, закінчився при цьому ОСОБА_15 жодного разу не порушив свого обов`язку з`являтисяза викликом до суду. Таким чином прокурором не доведено мету застосування до ОСОБА_15 запобіжного заходу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_12 у задоволені клопотання прокурора просив відмовити за необґрунтованістю.

Вказав, що прокурором не долучено доказів на підтвердження ризиків, про продовження існування яких зазначено у клопотанні.

Просив врахувати, що його підзахисна добросовісно виконує свої процесуальні обов`язки, а отже відсутня сукупність обставин, які слугували б підставою для застосування до неї запобіжного заходу.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_17 підтримала думку свого захисника.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_13 та їїзахисник адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_14 та її захисник адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_11 , враховуючи належну процесуальну поведінку свого підзахисного, відсутність фактів порушення умов перебування під домашнім арештом, просила змінити її підзахисному запобіжний захід на більш м`який особисте зобов`язання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_20 адвокат ОСОБА_8 просив клопотання прокурора задовольнити частково, враховуючи сімейний стан його підзахисної, наявність на її утриманні малолітньої дитини, змінити період утримання ОСОБА_20 під домашнім арештом у нічний час.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_20 підтримала думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_18 адвокат ОСОБА_7 у задоволені клопотання прокурора просив відмовити, посилаючись на не доведення прокурором ризиків про продовження існування яких зазначено у клопотанні. Також просив врахувати належну процесуальну поведінку свого підзахисного.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд приходить до наступного.

До обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 у кримінальному проваджені були застосовані запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту з забороною залишати постійне місце проживання у певний час доби та покладення обов`язків визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених сплинув. У ОСОБА_15 01.06.2026 року; ОСОБА_17 16.08.2026 року; ОСОБА_13 13.07.2026 року.

Відносно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 діють запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених положеннями ч.5 ст.194 КПК України.

З урахуванням внесення застави та звільненням з-під варти на ОСОБА_18 покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п.9 ч.2 ст.131 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст.177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна.

Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи (рішення від 01.06.2016 року №2-рп/2016, рішення від 25.06.2019 року №3-68/2018).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст..331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати чи продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За положеннями ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст..199 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки визначені судом можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Дослідивши матеріали клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_18 , суд приходить до висновку, що прокурором не доведено на даний час наявність ризиків про існування та продовження існування яких він зазначає у клопотанні.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так в обґрунтування ризику переховування від суду обвинувачених прокурор посилається на тяжкість пред`явленого ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 обвинувачення у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення та відсутність, офіційного джерела доходу.

Разом з тим, суд зазначає, що за час дії попередніх ухвал про продовження строку застосування домашнього арешту, обов`язків та час перебування без застосованого запобіжного заходу, обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , порушення процесуальних обов`язків щодо явки за викликом до суду не допускали.

Як зазначає ЄСПЛ у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» суворість передбаченого покарання є релевантним фактором в контексті існування ризику втечі, проте вказаний ризик має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Обвинувачені мають постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, демонструють добросовісну процесуальну поведінку, що на переконання суду свідчить про припинення на даний час існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Обґрунтовуючи існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор посилається на можливість обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 схиляти один одного до надання взаємно виправдовувальних показів, а також вчиняти тиск на свідків, про особисті дані яких вони обізнані.

Разом з тим, слід зазначити, що за час судового розгляду будь-хто з обвинувачених не повідомляв про здійснення на них тиску, окрім того, прокурором не вмотивовано, яким чином запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною відлучатися з постійного місця проживання у певний час доби (нічний), зможе запобігти вказаному ризику, враховуючи реальну можливість спілкування обвинувачених як при особистих зустрічах протягом дня так і телефонним зв`язком.

Також прокурором не зазначено перелік свідків, на яких може здійснюватися тиск зі сторони обвинувачених.

З урахуванням викладеного, слід прийти до висновку, що на даний час прокурором не доведено існування ризику передбаченого п3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, суд вважає абстрактним припущенням ризик того, що обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються, оскільки прокурором не надані докази на підтвердження реальної можливості настання вказаного ризику, як не наведені і встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини та/або події, які б могли переконати суд у можливості вчинення обвинуваченими такої протиправної поведінки (притягнення на даний час до кримінальної відповідальності в інших кримінальних провадженнях).

За приписами ч.2 ст.194 КПК України, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті.

З урахуванням не доведення на даний час прокурором існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення клопотань прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_17 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту; продовження обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , терміну заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту; продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_21 ..

При вирішення заявлених прокурором клопотань про обрання обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу та продовження обвинуваченій ОСОБА_20 строку дії запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали клопотання стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_20 , суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачені, усвідомлюючи, що у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, їм загрожує покарання до дванадцяти та десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно, з метою його уникнення, можуть переховуватися від суду за межами країни чи на непідконтрольній на даний час Україні території.

Про існування вказаного ризику свідчить неодноразова неявка обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_20 до судового засідання без поважних причин, що свідчить про їх недобросовісну процесуальну поведінку.

Одночасно суд вважає недоведеним існування ризиків незаконного впливу обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_20 на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому вони обвинувачуються, з тих же міркувань що і до інших обвинувачених.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності, а саме: той факт, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення його обставини, а також роль обвинуваченої у його ймовірному вчинені. Також суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, неодноразово порушувала свій процесуальний обов`язок з`явитися за викликом до призначених судових засідань

З урахуванням встановленого, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для побрання обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 у період часу з 23-00 години до 06-00 години наступного дня та покладення обов`язку повідомляти суд про зміну місця проживання.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_20 запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності, а саме: обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення його суть та обставини. Також суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, неодноразово порушувала свій процесуальний обов`язок з`явитися за викликом до призначених судових засідань.

З урахуванням встановленого, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_20 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, разом з тим, враховуючи, що на даний час ОСОБА_20 перебуває на третьому триместрі вагітності, та потребує відвідування лікаря, період заборони залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 слід визначити з 21-00 год. до 06-00 год. наступного дня,строком на два місяці; та продовження до 24.11.2026, строку дії обов`язку повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст.181, 194, 199, 331, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_13 - задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_20 - задовольнити частково.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною з 23-00 години до 06-00 години наступного дня, залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на строк два місяці до 24.11.2026 (включно).

Покласти на обвинувачену ОСОБА_13 строком на два місяці обов`язок повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Копію ухвали для виконання в частині здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_13 направити до МРУП ГУНП у Миколаївській області.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною з 21-00 години до 06-00 години наступного дня залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , на строк два місяці до 24.11.2026.

Продовжити до 24.11.2026 строк дії обов`язку покладеного на обвинувачену ОСОБА_20 , а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали для виконання в частині здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_17 направити до ВП №1 МРУП ГУНП у Миколаївській області.

У задоволені клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_17 відмовити.

У задоволені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_16 відмовити.

У задоволені клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язку обвинуваченому ОСОБА_18 відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині обрання та продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту винесення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3