Постановление суда № 140347495, 05.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

"05" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3955/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши заяву (вх. 24343 від 02.10.2026) Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову

по матеріалами справи

за позовомСлобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в особі Харківської міської ради, м. ХарківдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоарсенал", м. Харківпростягнення 7.652.501,25грнВСТАНОВИВ:

Слобідська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області 07 листопада 2025 року із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОАРСЕНАЛ" (надалі - Відповідач) грошових коштів у сумі 7 652 501,25 грн. (з яких: 6 058 464,42 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 243 973,78 грн - інфляційні нарахування, 350 063,05 грн - 3 % річних), а також покласти судові витрати на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю сплати Відповідачем пайової участі до місцевого бюджету (підстава для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019), після отримання ТОВ "Укравтоарсенал" сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.11.2023 № ІУ123231031530, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 позовну заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вх. № 3955/25 від 07.11.2025) залишено без руху. Встановлено Прокурору строк на усунення недоліків позовної, який не перевищує трьох днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання до суду уточнення позовної заяви щодо зазначення: особи, яка звертається до суду та іншими учасниками у відповідності до 162 ГПК України; ціни позову; виклад прохальної частини з зазначенням стягувачів та боржника, щодо заявлених вимог.

17 листопада 2025 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяву до розгляду, відкриття провадження у справі №922/3955/25, де вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на 27 листопада 2025 року о 11:45.

Судом було постановлено ухвалу від 08 січня 2026 року про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до "16" лютого 2026 р. та відкладено підготовче засідання на 29.01.2026 о 12:00. Щодо клопотання Відповідача про призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, суд зазначив, що клопотання буде розглянуто в наступному засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2026 у справі №922/3955/25, зокрема, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОАРСЕНАЛ" про призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи було задоволено. Призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу у справі № 922/3955/25 проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса», на вирішення експертам поставити наступні питання: - Чи підтверджується здійснення ТОВ "Укравтоарсенал" будівництва (реконструкції) інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006, 6310136900:01:010:0001, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Братів Гипиків 1. - Чи підтверджується документально понесення ТОВ "Укравтоарсенал" витрат на будівництво інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006, 6310136900:01:010:0001, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Братів Гипиків 1. Провадження по справі №922/3955/25 зупинено.

Матеріали справи №922/3955/25 були направленні до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса для проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

31 березня 2025 року до суду від судових експертів ННЦ "ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло клопотання експертів №2849/2850 про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідного для проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи складеного 24.03.2025, в якому експерти, для проведення комплексної експертизи просять надати:

1. Топографо-геодезичну зйомку земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006 та 6310136900:01:010:0001, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Братів Гипиків, 1 з прилеглою територією, з нанесенням підземних та наземних комунікацій, з умовними позначеннями, виконану особою, яка має відповідні повноваження на виконання таких робіт (сертифікат).

2. Проектну документацію щодо будівництва (реконструкції) інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури з вказанням зони їх розташування поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006 та 6310136900:01:010:0001.

3. Виконавчу документацію щодо будівництва (реконструкції) інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006 та 6310136900:01:010:0001 (загальні журнали робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в), акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнал авторського нагляду, журнал технічного нагляду, тощо).

4. Уточнити питання ухвали «Чи підтверджується документально понесення ТОВ «Укравтоарсенал» витрат на будівництво інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136900:01:010:0006, 6310136900:01:010:0001, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Братів Гипіків 1, за договорами ... (зазначити перелік договорів за якими проводити дослідження)». А також надати ці договори, додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт тощо.

5. Регістри бухгалтерського обліку, оборотні відомості в яких відображені витрати ТОВ «Укравтоарсенал» в розрізі кожного договору.

6. Платіжні доручення, виписки банку, акти звірки взаєморозрахунків за договорами.

02 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі № 922/3955/25 для вирішення клопотання експертів, призначивши його до розгляду. Учасникам справи було встановлено строк виконання вимог клопотання експертів №2849/2850 про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідного для проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи та надати їх у судове засідання 30 квітня 2026 року об 11:00. При цьому, суд повідомив, що відповідно до вимог п.3.3. розділу III "Науково-методичних рекомендацій по питанням підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), усі документи мають бути пронумеровані, прошнуровані та прошиті у хронологічному порядку. Ксерокопії документів повинні бути добре читаючими та завіреними у встановленому законом порядку. У разі ненадання окремих матеріалів (вихідних даних) за цим клопотанням надати пояснення щодо причин їх ненадання.

Також, повідомлено учасників справи, що у разі невиконання вимог клопотання, відповідно до ст. 69 КПК України та п.п. 1.13, 2.1., 2.2., 4.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, судовими експертами буде складено повідомлення про неможливість надання висновку.

Щодо вирішення питання стосовно погодження терміну проведення судової експертизи у строк понад 90 календарних днів буде вирішено після (виконання вимог клопотання) надання учасниками справи додаткових документів.

Судом також здійснено повідомлення експертів ННЦ "ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса", що клопотання експертів №2849/2850 про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідного для проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи прийнято до розгляду та надано учасникам справи строк до 30.04.2026 для його виконання.

Провадження по справі №922/3955/25 зупинено.

17 квітня 2026 року адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОАРСЕНАЛ" Таш`яном Р.І. на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2026 подано:

1. Топографо-геодезична зйомка території по вул. Оренбурзькій, 9. 2. Винос в натуру земельної ділянки по вул. Оренбурзькій, 9. 3. Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста Матюшенко В.І. 4. Проектна документація «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом во вул. Оребурзькій, 9 у м. Харкові». Робоча документація том 2.3. Дощова каналізація. 01/05-19-ДК. 5. Проектна документація «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом во вул. Оребурзькій, 9 у м. Харкові». Робоча документація том 2.2. Зовнішні мережі водопостачання і каналізації. 01/05-19-ПЗ. 6. Виконавча зйомка зливової каналізації 2023 року. 7. Виконавча зйомка зливової каналізації 2022 року. 8. Виконавча зйомка переукладання лінії водопроводу ф 450. 9. Виконавча зйомка водопроводу ф 355. 10. Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 014648 Вишнякова С.Є. 11. Свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-геодезиста ІГ 02070743/000679-24 Вишнякова С.Є. 12. Акти на закриття прихованих робіт К2. 13. Акти на закриття прихованих робіт В1. 14. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2023 року дощової каналізаційної мережі. 15. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2023 року зовнішніх мереж водопостачання, господарсько-побутової каналізації та зливової каналізації. 16. Журнал авторського нагляду під час будівництва. 17. Загальний журнал робіт 1. 18. Загальний журнал робіт 2. 19. Договір підряду № 22/03-2021 від 22 березня 2021 року та додаткова угода №1 від 08 вересня 2022 року. 20. Договір про надання послуг № 20/07-2021 від 20 липня 2021 року та додаткова угода № 1 від 30 грудня 2022 року. 21. Акт приймання в експлуатацію зовнішньої системи водопостачання з актами прийняття КП «Харківводоканал» (В1). 22. Акт приймання в експлуатацію зовнішньої системи зливової каналізації (К2). 23. Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 371. 24. Оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631. 25. Бухгалтерські виписки, платіжне доручення.

Прокурором додаткових доказів, пояснень, документів не надано.

Судом постановлено ухвалу від 30.04.2026, про задоволення клопотання (вх. № 450 від 31.03.2026) експертів №2849/2850 ННЦ "ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідного для проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи у справі №922/3955/25. Задоволено клопотання (вх. № 450 від 31.03.2026) експертів №2849/2850 ННЦ "ІСЕ ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса" про встановлення строку виконання судової експертизи у термін понад 90 календарних днів та погоджено термін проведення судової експертизи у строк понад 90 календарних днів, але який не перевищує 150 днів. Зобов`язано експертів після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта. Провадження по справі № 922/3955/25 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи 922/3955/25 надіслано Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса.

Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області подано заяву (вх. 24343 від 02.10.2026) про забезпечення позову, де просить суд ужити заходи забезпечення позову шляхом встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОАРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 34265237) заборони на відчуження закінченого будівництвом об`єкта: однокімнатної квартири, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 16,3 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Гипиків Братів, буд. 1, кв. 55/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939622863120).

Свою заяву Прокурор обґрунтовує тим, що забезпечення позову фактично подано для забезпечення можливості реалізації судового рішення в частині стягнення грошових коштів, ураховуючи, що ТОВ «УКРАВТОАРСЕНАЛ» можуть вчинятися дії щодо відчуження нерухомого майна, що унеможливить в подальшому стягнення коштів у дохід держави. А отже застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

При цьому на думку Прокурора в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення зовсім не впливає на вирішення справи по суті.

Прокурору стало відомо, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2026 № 495149926 ТОВ «УКРАВТОАРСЕНАЛ» на праві приватної власності належить закінчений будівництвом об`єкт: однокімнатна квартира, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 16,3 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Гипиків Братів, буд. 1, кв. 55/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939622863120).

Таким чином, Прокурор вважає, що потрібно накласти арешт не в повному обсязі заявленої суми позовних вимог в розмірі 7 652 501,25 грн, а є суттєво меншим від розміру позовної вимоги. А така заборона відчуження нерухомого майна жодним чином не вплине на майновий стан ТОВ «УКРАВТОАРСЕНАЛ», оскільки сама лише заборона відчужувати нерухоме майно не позбавляє власника можливості використання цього майна, а тому права ТОВ «УКРАВТОАРСЕНАЛ» даним забезпеченням позову порушені не будуть, проте у разі відчуження ТОВ «УКРАВТОАРСЕНАЛ» вказаного нерухомого майна унеможливить виконання рішення суду, постановленого за позовом про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог, оскільки інше майно у відповідача відсутнє., а отже не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшої неможливості виконання товариством судового рішення про стягнення на користь держави грошових коштів.

Дослідивши заяву (вх. № 24343) Прокурора про забезпечення позову, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову передбачений статтею 140 ГПК України, де вбачається, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, проте суд може викликати заявника для надання пояснень, додаткових доказів, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи викладене в позові та заяві про забезпечення позову, дослідивши та проаналізувавши подані заявником докази, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 14 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Суд звертає увагу на постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20 щодо посилання на зміст ст. 136 ГПК України - обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З підстав вищезазначеного та встановлених загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанови КГС ВС від 17.09.2021 у справі 910/3547/21, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 06.12.2023 № 917/805/23, постанова ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів та визнання договору розірваним, тобто вимоги майнового та немайнового характеру. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

При цьому використання судом терміну "боржник" не свідчить про упередженість і про передчасне вирішення ним питання щодо наявність заборгованості відповідача перед позивачем до розгляду спору по суті, оскільки відповідно до статей 509, 510 ЦК сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23).

Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами" (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Так, Прокурором у позовній заяві визначено предмет спору, що містить вимоги майнового характеру, у вигляді стягнення грошових коштів у сумі 7 652 501,25 грн.

Проте у своїй заяві про забезпечення позову, Прокурор посилається на припущення щодо існування реальної загрози невиконання судового рішення (у разі задоволення позову) з боку Відповідача, при цьому Прокурор не наводить, ані жодного фактичного доказу, обставин, які б надали змогу вважати, що дії Відповідача спрямовані на уникнення сплати заборгованості навіть після ухвалення судом рішення, а також від здійснення дій щодо відчуження наявного (зареєстрованого у 2024 році) майна, крім того без надання інформації щодо оцінки такого майна.

Також, суд критично ставиться до даної заяви Прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача, а не на грошові кошти, у тому числі під час здійснення такої процесуальної дії як призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи та направлення її до експертної установи для встановлення та з`ясування всіх обставин.

При цьому, для встановлення всіх обставин справи, доведення наявності або відсутності певних порушень з боку Відповідача, саме з боку останнього було заявлено клопотання для проведення певного виду експертизи, що на думку суду дає підстави вважати, що Відповідач намагається не уникнути зобов`язання, а навпаки розібратися у вимогах стосовно поданого з боку Прокурора позову щодо стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 7 652 501,25 грн. (з яких: 6 058 464,42 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 243 973,78 грн - інфляційні нарахування, 350 063,05 грн - 3 % річних).

Таким чином, суд підкреслює визначене у заяві Прокурора, що наявність припущення існування загрози неможливості виконання рішення суду не є достатнім для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Прокурором у позовній заяві визначено предмет спору, який містить вимоги майнового характеру, а саме стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 7 652 501,25 грн. (з яких: 6 058 464,42 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 243 973,78 грн - інфляційні нарахування, 350 063,05 грн - 3 % річних).

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача, Прокурор посилається на існування реальної загрози невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Проте, в порушення вимог процесуального закону, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які б свідчили, що дії Відповідача спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань, приховування або відчуження належного йому нерухомого майна (зареєстрованого ще у 2024 році) чи ухилення від виконання зобов`язань у майбутньому.

Крім того, обираючи такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно за наявності грошових вимог, Прокурор не надав суду відомостей щодо ринкової вартості цього майна. Відсутність інформації про оцінку майна унеможливлює перевірку судом дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Також заявником не обґрунтовано неможливості або неефективності накладення арешту безпосередньо на грошові кошти Відповідача, що відповідало б правовій природі спору.

Водночас судом у справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу для з`ясування всіх обставин справи та перевірки обґрунтованості грошових розрахунків. Клопотання про призначення вказаної експертизи було ініційовано саме Відповідачем. Така процесуальна поведінка сторони свідчить про намір вирішувати спір виключно в межах правового поля та користуватися законними засобами доказування, що додатково спростовує доводи Прокурора про наявність ризиків умисного ухилення від правосуддя чи виконання судового акта.

За таких обставин, оскільки доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, у задоволенні заяви Прокурора слід відмовити.

В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Як зазначено судом вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд повинен пересвідчитись, що заява про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

В постанові ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 було визначено, що: "Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін".

Як вбачається зі змісту постанови ОП КГС ВС у справі № 905/448/22 заявник у вказаній справі, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, обґрунтовував свої вимоги з наданням підтверджуючих доказів, а саме: подано докази листування між сторонами з повідомленням боржником про настання форс-мажорних обставин та неможливістю оперативно та своєчасно здійснювати розрахунки з контрагентами; докази наявності у боржника податкового боргу в розмірі 38 207 410 грн., повідомлення обставин місцезнаходження боржника в зоні активних бойових дій (територія Донецької області), що свідчить про те, що господарська діяльність відповідача може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача тощо.

Тобто, ОП КГС ВС у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, надаючи правову оцінку доводам та доказам сторін, роз`яснила стандарт доказування у вказаній категорії справ, проте, не зазначала про звільнення заявників від доказування, від подання доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов`язує вжиття заходів забезпечення позову, а прямо зазначила про застосування ч. 3 ст. 13 ГПК України.

Таким чином, Позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не лише не підтверджена жодними доказами, але й не містить достатнього обґрунтування існування ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього судового рішення у справі. Тобто, така заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення Відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, суд звертає увагу, що з боку Прокурора не надано жодної належної пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а зазначено що задоволення такої заяви про забезпечення позову не спричинить Відповідачеві збитків, а отже на думку Прокурора відсутній обов`язок щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Зазначаючи у заяві про те, що вжиття заходів забезпечення позову не завдасть Відповідачу збитків, а тому зустрічне забезпечення є недоцільним, Прокурор не врахував, що арешт нерухомого майна за відсутності відомостей про його ринкову вартість та специфіку використання може призвести до обмеження господарської діяльності Відповідача та спричинити реальні збитки.

Оскільки заявником не надано обґрунтованого розрахунку ймовірних збитків Відповідача у зв`язку із блокуванням його нерухомого майна, твердження Прокурора про безумовну відсутність потреби у застосуванні інституту зустрічного забезпечення є передчасними та не підтвердженими належними доказами.

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено з підстав недоведеності належними та допустимими доказами факту неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. 24343 від 02.10.2026) Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 05.10.2026.

СуддяЖигалкін І.П.