Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2026 Справа № 914/326/25(914/696/26)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Малісевич М.В.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес, м.Київ
про: стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн 00 коп
у межах справи № 914/326/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, ідентифікаційний код 39543792)
Представники:
від позивача: Заріцький Ю.М. - ліквідатор
від відповідача: Сай В.І. - адвокат
ВСТАНОВИВ:
Історія розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.03.2025, справа №914/326/25, відкрито провадження за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО".
Постановою Господарського суду Львівської області від 28.10.2025 по справі №914/326/25 Товариство з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну.
Ухвалою суду від 16.06.2026 відсторонено арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну від виконання повноважень ліквідатора у справі №914/326/25 про банкрутство ТОВ Методика-ПРО, призначено ліквідатором у справі №914/326/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.
На даний час справа №914/326/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" перебуває в судовій процедурі ліквідації банкрута.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" звернулося до Господарського суду Львівської області, в межах справи №914/326/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО", з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес, про стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн 00 коп.
Позов розглядається в межах справи №914/326/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" за правилами спрощеного позовного провадження.
Рух справи відображений в ухвалах суду по справі.
Про час та місце судового засідання учасники справи були належно повідомлені.
В процесі розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши позицію учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Аргументи сторін.
Позивач(ТОВ "Методика-ПРО")вказує, що під час процедури ліквідації ТОВ "Методика-ПРО" із отриманої інформації від податкових органів щодо господарської діяльності ТОВ "Методика-ПРО" встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес було отримано від ТОВ "Методика-ПРО" товарно-матеріальні цінності(товар) та/або послуги відповідно до наступної інформації/даних: податкова накладна №110 від 31 грудня 2020 року; Номенклатура Розміщення реклами на зовнішніх носіях за Договором №01/09/20 від 01.09.2020р., за вересень-листопад 2020 р.; Кількість 1; Ціна 500000,00; Сума без ПДВ 500000,00; ПДВ 100000,00; Сума з ПДВ 600000,00. Відповідно до банківських виписок ТОВ "Методика-ПРО" встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес не було здійснено оплату вартості отриманих послуг та виконаних робіт. Просить стягнути з відповідача 600 000 грн 00 коп заборгованості.
Відповідач(ТОВ "Кабельна компанія Велес), заперечуючи проти позову, у відзиві на позов та клопотанні від 25.07.2026 зазначив про відсутність між сторонами жодних договірних або позадоговірних господарсько-правових відносин. Вказує на відсутність будь-яких первинних документів, що засвідчують реальне виконання послуг. Зазначає, що реєстрація позивачем в єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року була здійснена помилково і без відома відповідача. Відповідач, виявивши факт помилкової реєстрації позивачем податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року, самостійно вжив заходів для усунення її наслідків у податковому обліку. Відповідач фактично не скористався податковим кредитом за вказаною податковою накладною, подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок(звітний (податковий) період травень 2026; період, що уточнюється- грудень 2020), яким скориговано відповідні показники податкової звітності, та сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ згідно з платіжною інструкцією № 424 від 22.05.2026 на суму 100 000 грн. Той факт, що відповідач не скористався податковим кредитом за податковою накладною №110 від 31 грудня 2020 року та самостійно скоригував податкові зобов`язання, додатково підтверджує відсутність між сторонами будь-якої реальної господарської операції, яка могла б слугувати підставою для стягнення заявленої суми.
Обставини справи та оцінка суду.
Під час процедури ліквідації ТОВ "Методика-ПРО", із отриманої ліквідатором інформації від податкових органів щодо господарської діяльності ТОВ "Методика-ПРО" встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО"(постачальник,продавець) склало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес(отримувач,покупець) податкову накладну №110 від 31 грудня 2020 року за такими даними: Номенклатура Розміщення реклами на зовнішніх носіях за Договором №01/09/20 від 01.09.2020р., за вересень-листопад 2020 р.; Кількість 1; Ціна 500000,00; Сума без ПДВ 500000,00; ПДВ 100000,00; Сума з ПДВ 600000,00. Вказана податкова накладна подана із позовною заявою і наявна у матеріалах справи.
Ухвалою суду від 21.05.2026 у даній справі було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Кабельна компанія ВЕЛЕС (код ЄДРПОУ 41037571), з усіма додатками до неї за відповідний податковий (звітний) період, яка містить відомості про включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що складена продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТОДИКА-ПРО (ідентифікаційний код 39543792), та зазначені у податковій накладній №110 від 31 грудня 2020 року за такими даними: Номенклатура Розміщення реклами на зовнішніх носіях за Договором №01/09/20 від 01.09.2020р., за вересень-листопад 2020 р.; Ціна 500000,00; Сума без ПДВ 500000,00; ПДВ 100000,00; Сума з ПДВ 600000,00. Витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві копії розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Кабельна компанія ВЕЛЕС (код ЄДРПОУ 41037571), у разі їх наявності та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві податкові декларації з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки та інші звітні документи з ПДВ покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Кабельна компанія ВЕЛЕС (код ЄДРПОУ 41037571), у яких відображено коригування податкових зобов`язань або податкового кредиту за податковою накладною №110 від 31 грудня 2020 року, та/або розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року, у тому числі у зв`язку з самостійним виправленням помилок.
20.07.2026 на адресу суду надійшов лист Головного управління ДПС у місті Києві від 10.07.2026 №20294/5/26-15-04-04-03, в якому на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2026 орган ДПС надав відповідні пояснення та додав податкову декларацію з податку на додану вартість ТзОВ Кабельна компанія Велес за 12 місяць 2020 рік з додатками, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 05 місяць 2026, період що уточнюється - 12 місяць 2020.
У вказаному листі орган ДПС зазначив про те, що ТОВ Кабельна компанія ВЕЛЕС в розділі ІІ податковий кредит в додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Декларації за грудень 2020 задекларовано по контрагенту ТОВ МЕТОДИКА-ПРО обсяг постачання(без податку на додану вартість) у розмірі 500000 гривень, суму ПДВ у розмірі 100000 гривень.
Водночас орган ДПС у вказаному листі зазначив про те, що відповідно до даних інформаційного ресурсу ДПС України, станом на 09.07.2026 року, надає по Кабельна компанія ВЕЛЕС, зокрема, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 05 місяць 2026, період що уточнюється - 12 місяць 2020, та уточнюючий додаток № 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» за грудень 2020.
Із змісту вказаного уточнюючого розрахунку та уточнюючого додатку № 1 вбачається, що ТзОВ Кабельна компанія Велес виключило з податкового кредиту суму операції з придбання товарів/послуг 500000 грн та відповідно суму ПДВ 100000 грн з цієї операції по взаємовідносинах із ТОВ МЕТОДИКА-ПРО за 12 місяць 2020 року.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертається до наступних висновків Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у Постанові ВС від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19:
8.16. У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
8.17. Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).
8.18. За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
8.19. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).
8.20. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.
8.21. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.
« 9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, не убачає підстав для відступу від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду, викладеного у пункті 44 постанови від 28.08.2020 зі справи № 922/2081/19 як такого, що пов`язаний з встановленими обставинами у конкретній справі (про те, що податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції), але вважає за доцільне його конкретизувати: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.»
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач (ТОВ "Кабельна компанія Велес) виключив із податкового кредиту за грудень 2020 суму операції з придбання товарів/послуг 500000 грн та відповідно суму ПДВ 100000 грн з цієї операції по взаємовідносинах із ТОВ МЕТОДИКА-ПРО за 12 місяць 2020 року.
Також, у позивача відсутні і суду не надані первинні документи, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»(договір, акт здачі-приймання виконаних робіт чи інші документи первинного бухгалтерського обліку), які б підтверджували реальне(фактичне) здійснення вказаної господарської операції.
А відтак (в контексті вищезазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у Постанові ВС від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19) не підтверджено реальне(фактичне) здійснення господарської операції по наданню з боку позивача ТОВ "Методика-ПРО" відповідачу ТОВ "Кабельна компанія Велес послуг /виконання робіт - Розміщення реклами на зовнішніх носіях за Договором №01/09/20 від 01.09.2020р., за вересень-листопад 2020 р.; Кількість 1; Ціна 500000,00 грн; Сума без ПДВ 500000,00 грн; ПДВ 100000,00 грн; Сума з ПДВ 600000,00 грн.
Покликання позивача (на те, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування), не спростовує твердження відповідача ТОВ "Кабельна компанія Велес про те, що реєстрація позивачем в єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року була здійснена помилково і без відома відповідача, і що останній виявивши факт помилкової реєстрації позивачем податкової накладної №110 від 31 грудня 2020 року, самостійно вжив заходів для усунення її наслідків у податковому обліку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів, що підтверджують надання з боку позивача ТОВ "Методика-ПРО" відповідачу ТОВ "Кабельна компанія Велес послуг/виконання робіт - Розміщення реклами на зовнішніх носіях за Договором №01/09/20 від 01.09.2020р., за вересень-листопад 2020 р. на суму 600 000 грн 00 коп, і виникнення зобов`язання по їх оплаті з боку відповідача на користь позивача, суд приходить до висновку про те що у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Методика-ПРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна компанія Велес про стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн 00 коп слід відмовити повністю.
Судові витрати.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи відмову в позові повністю, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 200 грн 00 коп покладаються на позивача.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2,13,74,76-79,86,123,129,236-241 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 02.10.2026 р.
Суддя Морозюк А.Я.
Судебное решение № 140346640, Господарський суд Львівської області было принято 10.09.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 914/326/25(914/696/26). Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: