Постановление суда № 140346563, 29.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29 вересня 2026 рокуСправа № 912/1990/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. розглянувши у відкритому попередньому засіданні матеріали справи № 912/1990/26

про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 05.08.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мотальову - Кравець Валерію Юріївну. Попереднє засідання суду призначив на 29.09.2026 о 10:40.

05.08.2026 (номер публікації: 80160, дата публікації 05.08.2026 17:04) в установленому законодавством порядку оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Адміністрація Державної прикордонної служби на виконання ухвали суду подала витяг з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2023 по 01.06.2026) громадянами України: ОСОБА_2 . Водночас зазначено, що інформації стосовно громадян України: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вказаний період в Базі даних немає.

Державна митна служба України на виконання вимог ухвали суду повідомила, що у базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи митних органів та Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор", станом на 10.08.2026, не знайдено інформації щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України товарів, майна у період з 01.01.2023 по 10.08.2026 громадянами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

ГУ ДПС у Кіровоградській області на виконання вимог суду подало інформацію про джерела/суми нарахованого доходу, податку та збору за період з січня 2023 року до червня 2026 року боржника та членів сім`ї.

АТ "Універсал Банк" на виконання вимог ухвали суду надав відомості про залишок коштів на рахунках боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" та Акціонерне товариство "Універсал Банк" подали заяви про грошові вимоги кредиторів до боржника.

Ухвалами суд прийняв заяви кредиторів про грошові вимоги кредиторів до розгляду та постановив їх розгляд здійснити в попередньому засіданні суду.

Керуюча реструктуризацією арбітражна керуюча Мотальова-Кравець Валерія Юріївна подала суду заяви про розгляд грошових вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" та Акціонерного товариства "Універсал Банк".

Суд зазначає, що представник боржниці адвокат Калачик В.В. не брав участі у попередньому засіданні 29.09.2026 в режимі відеоконференції під час дослідження доказів, проте підключився у режимі відеоконференції та був присутній під час проголошення резолютивної частини ухвали за результатами попереднього засідання.

Інші учасники справи участі у попередньому засіданні не брали, кредитор ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" у заяві від 11.08.2026 просив розгляд справи здійснювати без участі представника. Заявою від 28.09.2026 представник кредитора ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" адвокат Бабаєва О.О. підтримала заяву з грошовими вимога у повному обсязі та просила провести попереднє засідання 29.09.2026 без її участі.

Суд зазначає, що неявка учасників у справі не перешкоджає проведенню судового засідання.

У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1).

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею (ч. 2).

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (ч. 4).

Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

1. Суд установив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" подана в межах 30-денного строку згідно частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до боржника ОСОБА_1 , господарський суд установив таке.

Судом установлено, що 12.10.2022 між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 98730216000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 39 545,38 грн з фіксованою ставкою 0,00001 % річних за користування кредитом.

Зарахування кредитних коштів відповідачу підтверджується випискою по банківському рахунку.

09.12.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" укладено договір факторингу №284, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" відступило на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 98730216000.

У порушення умов договору, відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 09.12.2024 загальний розмір заборгованості становить 32 288,74 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

09.12.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу №284, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №98730216000.

Вищевказані обставини щодо наявності боргу Боржника перед ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" встановлені рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 12.06.2026 по справі № 390/3213/25, яким суд стягнув на користь ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 98730216000 від 12.10.2022 у розмірі 32 288,74 грн та понесені витрати у сумі 6 028,00 грн з яких: 3 028,00 грн - судовий збір; 3 000,00 грн - витрати на правову допомогу.

12.06.2026 на підставі вищевказаного рішення Кропивницьким районним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист.

В силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з усталеною судовою практикою, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

У рішення Європейського суду з прав людини у справі Ющенко та інші проти України констатовано: … право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61); за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Отже, обставини, встановлені рішенням суду, повинні бути враховані як преюдиційні при розгляді цієї справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Керуюча реструктуризацією визнала грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 у розмірі 38 316,74 грн (2 черга), та 6 656,00 грн судового збору (позачергово).

Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника у визнаній судом частині виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (до 05.08.2026), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, визнані керуючим реструктуризацією, суд визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 в розмірі 38 316,74 грн заборгованості за кредитним договором із задоволенням вказаних вимог у другу чергу, а також судовий збір у розмірі 6 656,00 грн - позачергове задоволення вимог кредиторів.

2. Суд установив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подана в межах 30-денного строку згідно частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника ОСОБА_1 , господарський суд встановив таке.

29.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Просто Кредит" (код ЄДРПОУ 43601144) (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №339584 (далі - Кредитний договір, т. 3, а.с. 26-31), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (пункт 8.1. Кредитного договору).

Пункт 1. Кредитного договору:

1.1.1. сума кредиту 4 500 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок);

1.1.2. дата видачі кредиту 29.02.2024, строк платежу (дата повернення кредиту) 28.05.2024 включно, термін користування кредитом 90 календарних днів;

1.1.3. плата за користування кредитом у вигляді процентів (далі по тексту - "процентна ставка") є фіксованою та складає 2.20% в день (дві цілих, дві десятих відсотка); річна відсоткова ставка за кредитом складає 803% (вісімсот три цілих, нуль десятих відсотка); Знижка, що надається на період з 29.02.2024 до 24.03.2024 включно становить 0.6% (нуль цілих, шість десятих відсотка). Таким чином процентна ставка за користуванням кредитом з врахуванням знижки становить 1.60% (одна ціла, шість десятих відсотка). Проценти за цим Договором нараховуються на залишок суми кредиту згідно Графіка платежів, за кожний день користування кредитом, включаючи дати отримання та повернення.

Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.1.6.) кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп. 1.1.1. п. 1.1 Договору шляхом перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб Позичальника ( НОМЕР_2 ), зареєстрований Позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 4 500,00 грн, що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором (т. 3, а.с. 33 ).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

19.03.2026 між ТОВ "ФК Просто Кредит" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" було укладено Договір факторингу № 19032026 (далі - Договір факторингу, т. 3, а.с. 44-53), відповідно до якого ТОВ "ФК Просто Кредит" відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором позики №339584 від 29.02.2024.

Відповідно до пункту 2.1. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги відбувається в наступному порядку: Клієнт формує та надає Фактору Інформацію про Боржників, права вимоги до яких Клієнт має намір відступити Факторові за цим Договором, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору; Фактор протягом 3 (трьох) днів зобов`язаний опрацювати отриману від Клієнта інформацію та погодити її або в цей же строк надати свої зауваження, пропозиції. Після опрацювання та погодження Фактором отриманої інформації від Клієнта, Сторони формують (складають) Реєстр права вимоги та попередньо погоджують його по електронній пошті протягом двох робочих днів. Погоджений Реєстр права вимоги Сторони підписують в паперовому вигляді у двох оригінальних примірниках. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав вимоги щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості та Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" набуло право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 12 735,00 грн, а саме: 4 500,00 грн - сума заборгованості за тілом, 8 235,00 грн - заборгованість по відсотками.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 12 735,00 грн за кредитним договором.

Викладені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 12 735,00 грн, а також правничих витрат на суму 7 000,00 грн та судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Керуюча реструктуризацією, арбітражна керуюча Мотальова - Кравець В.Ю. заявою від 28.09.2026 за результатами розгляду грошових вимог кредитора визнала вимоги частково у розмірі 8 550,00 грн, з яких 4 500,00 грн за тілом кредиту, 4 050,00 грн (за відсотками) (2 черга), а також 5 324,80 грн судового збору (позачергово). Керуюча реструктуризацією заперечила проти розрахунку відсотків кредитора та вимагає їх зменшення до законодавчого ліміту в 1% на день на підставі Закону № 3498-IX. Оскільки договір укладено 29.02.2024, до нього не застосовуються норми перехідного періоду для вищих ставок, що робить нарахування за ставкою 2,2% нікчемними. Стосовно витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн заперечила проти покладення витрат на Боржника у зв`язку з їхньою необґрунтованістю, відсутністю ознак необхідності, неспівмірністю із обсягом виконаної роботи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (частина 1 статті 1046 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 1 статті 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частина 1 статті 77 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Всупереч умовам Кредитного договору боржник не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, боржником не здійснено жодного платежу щодо погашення існуючої заборгованості ні на рахунки кредитодавця, як первісного кредитора, ні на рахунки Кредитора по справі що розглядається.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на суму 12 735,00 грн, з яких 4 500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 8 235,00 грн - заборгованість по відсоткам.

Щодо заперечень керуючого реструктуризацією в частині грошових вимог кредитора про нарахування відсотків за договором позики № 339584 від 29.02.2024, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 29.02.2024 між Кредитором та Боржником було укладено договір споживчого кредиту №339584 від 29.02.2024 з терміном дії до 28.05.2024. Кредитором нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 29.02.2024 по 24.03.2024 за ставкою 1,6% на день, а за період з 25.03.2024 по 28.05.2024 - за ставкою 2,2% на день.

Керуюча реструктуризацією заперечує проти визнання вимог у частині нарахованих відсотків, що перевищують 1% на день, посилаючись на положення Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX.

Суд вважає такі заперечення безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, виходячи з такого.

24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Зазначеним Законом було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема впроваджено поетапне зниження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит протягом 240-денного перехідного періоду з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3498-IX, встановлено такі етапи обмеження максимальної денної процентної ставки: 1) протягом перших 120 днів з дня набрання чинності цим Законом (з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно) максимальна денна процентна ставка за договором про споживчий кредит не може перевищувати 2,5 відсотка; 2) протягом наступних 120 днів перехідного періоду (з 22.04.2024 по 19.08.2024 включно) максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1,5 відсотка; 3) після завершення 240-денного перехідного періоду (з 20.08.2024 року) максимальна денна процентна ставка за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 відсоток.

Суд зазначає, що за змістом прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX, правове значення для визначення граничного розміру відсоткової ставки має саме дата укладення договору про споживчий кредит або дата продовження (пролонгації) строку кредитування. Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 552/672/23.

Оскільки спірний кредитний договір укладений сторонами 29.02.2024, тобто в межах першого етапу перехідного періоду, максимальний розмір денної процентної ставки, який законодавчо міг бути встановлений у такому договорі, становив до 2,5% на день. Умови договору щодо нарахування відсотків у розмірі 1,6% та 2,2% на день повністю відповідають вимогам чинного на момент укладення договору законодавства, оскільки жодна з цих ставок не перевищувала встановлений імперативний ліміт у 2,5%.

За таких обставин, нарахування Кредитором відсотків за ставками 1,6% та 2,2% на день у межах строку дії договору (до 28.05.2024) є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону та правовій позиції Верховного Суду.

Крім того, у поданій заяві з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 5 324,80 грн судового збору.

У розумінні частини 1 та частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У частині 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати законодавець обумовив, що пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати (на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відтак, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією №2009 від 18.08.2026, з врахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №918/356/20, слід покласти на боржника. Ці витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, кредитор підтверджує договором про надання правової допомоги №17082025 від 17.08.2025 (т. 3, а.с. 36-39), укладеним ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з Адвокатом Бабаєвою Ольгою Олександрівною, за умовами якого: (п. 1.1.) Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 3.1. даного правочину, за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у наступному розмірі, зокрема 7000,00 грн - складання заяви про кредиторські вимоги боржників.

Актом від 14.08.2026 прийому-передачі наданих до договору про надання правової допомоги №17082025 від 17.08.2025 послуг сторони підтвердили, що адвокатом надано послуги на суму 7 000,00 грн (т. 3, а.с. 35).

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) виконання адвокатом Бабаєвою О.О. від 14.08.2026 на виконання умов договору про надання правової допомоги № 17082025 від 17.08.2025 Адвокат надав послуги: аналіз, підготовка та подання заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника на загальну суму 7 000 грн (т. 3, а.с. 34).

Також в матеріалах справи наявний ордер на надання адвокатом Бабаєвою О.О. правничої допомоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 3, а.с. 8-9).

Окрім цього, слід відзначити, що заяву про грошові вимоги кредитора до боржника з додатками підписана та скерована через "Електронний суд" адвокатом Бабаєвою О.О.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі правові висновки було підтверджено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Суд зазначає, що визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало значних зусиль адвоката, оскільки такі визначені у розрахунку за кредитним договором, а також у витязі з реєстру прав вимоги до договору.

За такого, господарський суд вважає заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн таким, що не відповідає критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та розміром заявлених грошових вимог.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що розумним розміром витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Бабаєвою О.О. у даній справі, є 4 000,00 грн. Решту витрат кредитора у сумі 3000,00 грн суд на боржника не покладає.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", яка подана до господарського суду в межами строку, визначеного приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 , які підлягають погашенню у такій черговості: 5 324,80 грн (судовий збір за подання заяви) позачергове задоволення вимог кредиторів; 4 000,00 грн (витрат на професійну правничу допомогу) позачергове задоволення вимог кредиторів; 12 735,00 грн (заборгованість за кредитом) 2 черга задоволення вимог кредиторів.

3. Суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" подана в межах 30-денного строку згідно частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши у попередньому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" суд встановив таке.

11.01.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 4289924 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - договір, т. 3, а.с. 72-85), за яким ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язується надати клієнту грошові кошти на умовах строковості зворотності платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.2 сума кредиту складає 2 000,00 грн.

Згідно із пунктом 1.3 договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.

Згідно з пунктом 1.4.1. договору стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору.

У пункті 2.1 договору вказано, що ТОВ "Лінеура Україна" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу платіжної картки НОМЕР_3 .

Положеннями пункту 3.1. сторони погодили, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до пункту 3.4. розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. Договору.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за договором виконало та надало боржниці грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн шляхом перерахування на карту № НОМЕР_2 , що визначено п. 2.1. Кредитного договору, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ "Універсальні платіжні рішення" (т. 3, а.с. 93).

Надалі, 25.10.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" укладено Договір факторингу № 25/10/24 (далі - Договір факторингу, т. 3, а.с. 95-103), відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором № 4289924 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.01.2024.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло право грошової вимоги до боржника в сумі 13 497,68 грн, з яких: 1 999,98 грн - сума заборгованості за тілом; 11 497,70 грн - сума заборгованості за відсотками (т. 3, а.с. 106-107).

За період з 26.10.2024 до 05.01.2025 ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" донарахувало ОСОБА_1 3 600,00 грн відсотків за користування кредитом (1 999,98 грн * 2,5% = 50,00 грн * 72 календарних дні = 3 600,00).

Керуюча реструктуризацією визнала грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 частково у розмірі 6 625,29 грн, серед яких сума заборгованості за сумою кредиту - 1999,98 грн, заборгованість за відсотками - 4 625,29 грн. Керуюча реструктуризацією заперечила проти визнання вимог у частині нарахованих відсотків, що перевищують 1% на день, посилаючись на положення Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що 11.01.2024 між первісним Кредитором та Боржником було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту строком на 360 днів (до 05.01.2025).

Первісним кредитором у період з 11.01.2024 по 09.02.2024 нарахування здійснювалось за ставкою 1,88%, а з 10.02.2024 по 25.10.2024 - за ставкою 2,5% на день.

25.10.2024 право вимоги за вказаним договором перейшло до Нового кредитора на підставі договору факторингу. Новий кредитор здійснив нарахування відсотків за період з 26.10.2024 по 05.01.2025 за ставкою 2,5% на день у межах первинного строку дії договору.

Керуюча реструктуризацією наполягає на обмеженні процентної ставки розміром 1% на день, посилаючись на третій етап обмежень Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3498-IX, договори, укладені протягом перших 120 днів з дня набрання чинності цим Законом (з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно), регулюються правилами Першого етапу, який допускає максимальну денну ставку до 2,5%. Оскільки спірний договір укладено 11.01.2024, визначені в ньому ставки (1,88% та 2,5%) повністю відповідали чинному законодавству.

За змістом статей 514, 1077 Цивільного кодексу України, до нового кредитора (фактора) переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Перехід права вимоги до нового кредитора 25.10.2024 не є новим договором кредитування чи пролонгацією строку кредиту, а є зміною сторін у вже існуючому зобов`язанні.

Як зазначено в постанові Об`єднаної палати КЦС Верховного Суду у справі № 552/672/23, правила Закону № 3498-IX щодо зниження максимальних ставок (до 1,5% та 1%) поширюються на договори лише у випадку, якщо сам договір укладається у відповідний період або якщо строк кредитування було продовжено (пролонговано) після набрання чинності відповідними обмеженнями. Оскільки строк кредитування за договором від 11.01.2024 року після 20.08.2024 сторонами не продовжувався, а тривав у межах первинно погоджених 360 днів, нарахування відсотків Новим кредитором у період з 26.10.2024 по 05.01.2025 за ставкою 2,5% в межах правомірних умов первинного договору (переданого за договором факторингу) є правомірним.

За таких обставин, грошові вимоги первісного та нового кредиторів у частині нарахованих відсотків є правомірно заявленими до визнання у розмірі 1 999,98 грн - заборгованості за тілом кредиту (друга черга), 15 097,70 грн - заборгованості за відсотками (друга черга).

ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" просить суд визнати вимоги у розмірі 5 324,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, а також 10 000,00 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінтраст Капітал" сплатило 5 324,80 грн судового збору відповідно до платіжної інструкції № 9248 від 26.08.2026.

Отже, до кредиторських вимог ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" підлягають включенню 5 324,80 грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн суд встановив, що 28.07.2025 між Адвокатом Городніщєвою Єлизаветою Олегівною (Адвокат) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 28-07/2025, відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (пункт 4.2. Договору).

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі - Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення (пункт 4.3. Договору).

Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору (пункт 4.4. Договору).

Після виконання доручення, зазначеного в Заявці, Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису (пункт 4.6 Договору).

11.08.2026 між Адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" підписано заявку на виконання доручення №439 (т. 3, а.с. 118), у якій визначили перелік послуг професійної правничої допомоги в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи у справі №912/1990/26. У даній заявці визначено порядок та розмір оплати за надані Адвокатом послуг професійної правничої допомоги за цією Заявкою:

- отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, відповідно до п. 4.1 Договору;

- загальна сума гонорару за надання правничої допомоги складає 10 000,00 грн.

Адвокатом Городніщевою Є.О. і ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" складено акт №439 від 02.09.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 року, згідно з яким Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1. Збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Кіровоградської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 912/1990/26 - 1 год (2000 грн);

2. Аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі № 912/1990/26 - 1 год (2000 грн);

3. Визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі № 912/1990/26 - 1 год (2000 грн);

4. Складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 912/1990/26 - 1,5 год (3000,00 грн);

5. Підготовка пакету документів для направлення Боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Кіровоградської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 912/1990/26 - 0,5 год (1000 грн), загальна вартість - 10 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, пункти 91-93).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару (винагороди) у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас судом встановлено, що зазначені у пунктах 1 - 3 акта види правничої допомоги за своїм змістом є взаємопов`язаними та спрямовані на досягнення однієї мети - збір і дослідження документів та інших доказів, аналіз обставин справи та визначення складу і розміру грошових вимог кредитора. При цьому визначення складу та розміру вимог є безпосереднім результатом проведеного аналізу документів та обставин, а тому зазначені дії не можуть розглядатися як три повністю самостійні види робіт, кожен з яких потребував окремої оплати в заявленому розмірі.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим визначити вартість робіт, зазначених у пунктах 1 - 3 акта, у розмірі 2 000,00 грн, замість заявлених 6 000,00 грн.

Водночас роботи, зазначені у пунктах 4 та 5 акта, за своїм змістом є окремими процесуальними діями - складанням заяви з кредиторськими вимогами та підготовкою документів для її направлення і подання до суду, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для зменшення їх вартості, визначеної сторонами.

Враховуючи наведене, суд визнає підтвердженими витрати у розмірі 6 000,00 грн.

4. Суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" подана в межах 30-денного строку згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши у попередньому засіданні заяву ТОВ "Юніт Капітал" суд встановив таке.

Зокрема, рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11.06.2025 у справі № 390/601/25 позов ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним догвоором №7395717 від 21.12.2023 задоволено повністю - стягнуто 27 138,24 грн основного боргу та 2 422,40 грн судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 11.07.2025.

Згодом, 04.09.2025, у цій же справі суд ухвалив додаткове рішення, яким частково задовольнив заяву кредитора та стягнув з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за судовими актами у справі № 390/601/25 становить 32 560,64 грн.

Окрім цього, рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 21.07.2025 у справі № 390/1116/25 позов ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Згідно з його резолютивною частиною, з боржника на користь кредитора стягнуто 47 000,00 грн заборгованості, 2 371,93 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат на правову допомогу. Дане рішення набрало законної сили 20.08.2025, а загальна сума стягнення за ним складає 52 371,93 грн.

Враховуючи викладене, загальний розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають визнанню судом, становить 84 932,57 грн.

Дослідивши заяву ТОВ "Юніт Капітал" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами.

Відповідно до частин 4, 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17.

Отже, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/4316/22, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.

Керуюча реструктуризацією визнала грошові вимоги ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 у розмірі 84 932,57 грн, 5 324,80 грн судового збору.

Беручи до уваги наведене, господарський суд визнає грошові вимоги ТОВ "Юніт Капітал" до боржника ОСОБА_1 у розмірі 84 932,57 грн та 5 324,80 грн судового збору, у такій черговості: 5 324, 80 грн - позачергово (судовий збір); 84 932,57 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів.

5. Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк", суд встановив таке.

Суд констатує, що заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" до боржника подано до суду у строк передбачений ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

08.11.2021 між Акціонерним товариством "Універсал Банк" та ОСОБА_1 (клієнт) укладено публічний Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до договору про надання банківських послуг, за змістом якої ОСОБА_1 просила відкрити їй поточний рахунок в АТ "Універсал Банк" та встановити кредитний ліміт.

У пункті 2 Анкети-заяви ОСОБА_1 погодилася, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У пункті 5 Анкети-заяви передбачено, що невід`ємною частиною такої є Запевнення клієнта.

Підписуючи цю Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, підтвердила укладення Договору та зобов`язалася виконувати його.

Також, у пункті 10 Запевнення ОСОБА_1 погодилася з тим, що Банк має право здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсал Банк» без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед Банком, що випливають з умов Договору та буд-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.

АТ "Універсал Банк" на підставі Анкети-заяви боржника відкрило банківський рахунок, що підтверджується банківською випискою.

Кредитор вказує, що боржник допустив прострочення повернення чергових частин кредитних коштів за укладеним договором внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 37 452,13 грн, з яких 37 184,62 грн - тіло кредиту, 267,51 грн - відсотки.

Керуюча реструктуризацією визнала грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 37 452,13 грн (2 черга), та 5324,80 грн судового збору (позачергово).

Згідно з статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2, статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію", на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - не домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В Анкеті-заяві ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому особистим ключем. ОСОБА_1 визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Наведене свідчить про належне укладення договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк, таблицею обчислення вартості кредиту, тарифами і паспортом споживчого кредиту.

Таким чином, після підписання Анкети - заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти ОСОБА_1 , а у ОСОБА_1 зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами, та повернути кредит.

Із руху по картці ОСОБА_1 вбачається, що АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надано боржнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 активно користувалася банківськими послугами АТ "Універсал Банк", проте своєчасно у повному та визначеному розмірі кошти не повернула, за наслідком чого має заборгованість перед банком.

Враховуючи викладене, суд встановив, що кредитором правомірно та обґрунтовано заявлено до визнання заборгованість у розмірі 37 452,13 грн, з яких 37 184,62 грн тіло кредиту, 267,51 грн відсотки за користування кредитом.

Враховуючи вказане, вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 5 324,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, а вимоги у розмірі - 37 452,13 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Інші кредитори, після офіційного оприлюднення зазначеного оголошення, за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, до господарського суду з письмовими заявами з вимогами до боржника не звертались.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 12, 45, 47, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредиторів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) в розмірі 38 316,74 грн (друга черга) та 6 656,00 грн судового збору (позачергово до задоволення вимог кредиторів);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, код ЄДРПОУ 41240530) в розмірі 12 735,00 грн (друга черга) та 5 324,80 грн судового збору (позачергово до задоволення вимог кредиторів), 4 000,00 грн витрат на правову допомогу (позачергово до задоволення вимог кредиторів);

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" відхилити.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) в розмірі 17 097,68 грн (друга черга) та 5 324,80 грн судового збору (позачергово до задоволення вимог кредиторів), 6 000,00 грн витрат на правову допомогу (позачергово до задоволення вимог кредиторів);

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" відхилити.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) в розмірі 84 932,57 грн (друга черга) та 5 324,80 грн судового збору (позачергово до задоволення вимог кредиторів);

- Акціонерне товариство "Універсал Банк" (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) в розмірі 37 452,13 грн (друга черга) та 5 324,80 грн судового збору (позачергово до задоволення вимог кредиторів).

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю.:

- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення вимог;

- протягом трьох робочих днів після постановлення даної ухвали письмово повідомити кредитора про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

- провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановлення цієї ухвали;

- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

3. Призначити засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредитором план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 26.11.2026 о 10:00.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі № 210.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку в десятиденний строк до Центрального апеляційного господарського суду.

6. Копії ухвали направити до електронних кабінетів представника ОСОБА_1 адвоката Калачика В.В., арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю., кредитора ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС", кредитора ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та уповноваженого представника Бабаєвої О.О., кредитора ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та уповноваженого представника Городніщевої Є.О., кредитора ТОВ "Юніт Капітал" та уповноваженого представника Хлопкової М.С., кредитора АТ "Універсал Банк" та уповноваженого представника Македона О.А., засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст ухвали (з урахуванням тимчасової непрацездатності судді з 01.10.2026 до 05.10.2026) складено та підписано 06.10.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна