Решение № 140346549, 28.09.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2077/26

Провадження № 2/347/1416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

28 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

секретаря Сумарука І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

18.08.2026 року позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 28.02.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) №28.02.2023-100000206, шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Відповідно до умов кредитного договору №28.02.2023-100000206 від 28.02.2023 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 28.02.2023; сума кредиту: 4000 грн 00 коп; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 10.04.2023.

Як стверджує представник позивача, відповідно до договору від 28.02.2023 року та квитанції про перерахунок коштів, кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4 000 грн строком на 42 дні, ОСОБА_1 28.02.2023 отримано кредитні кошти у розмірі 4 000 грн на платіжний засіб споживача НОМЕР_1 *66.

Позивач констатує факт, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на день подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 8 480 грн, що складається з тіла кредиту 4 000 грн та процентів 4 480 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 480 грн та судові витрати: 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 116,58 грн витрат на поштові відправлення.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явилася, однак в позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі. Не заперечувала, щодо ухвалення заочного рішення у справі (зворот а. с. 7).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 27-28), про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Косівського районного суду від 19.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено до судового розгляду на 28.09.2026 року.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що 28.02.2023 року відповідач ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення) підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а. с. 12-15) та Заявку, в якій вказано платіжний засіб споживача 5168-74XX-XXXX-4066 (а. с. 15-16), уклавши таким чином із позивачем ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №28.02.2023-100000206.

Відповідно до копії підтвердження кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в розмірі 4 000 грн, строком на 42 дні, із процентною ставкою «Економ» у розмірі 2% за один день користування протягом первинного періоду, який становить 14 днів та протягом періоду «Економ», яка після цього змінюється на процентну ставку «Стандарт» 3% за один день користування протягом всього наступного строку кредитування. При цьому, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а. с. 17).

Згідно з копією додатку до анкети Позичальника, у вказаному додатку зазначено усю інформацію необхідну для підтвердження особи позичальника (а. с. 10-11).

Як вбачається з інформації, наданої з системи LiqPay, 28.02.2023 року на рахунок НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у сумі 4 000 грн (а. с. 20).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №28.02.2023-100000206 від 28.02.2023 року, заборгованість позичальника ОСОБА_1 по вказаному договору складає 8 480 грн, що складається з основного боргу 4 000 грн та відсотків 4 480 грн (а. с. 18-19).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону (ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 28.02.2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» уклали Кредитний договір №28.02.2023-100000206, шляхом підписання електронним цифровим підписом, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн, шляхом перерахування на платіжну карту 5168-74XX-XXXX-4066, строком на 42 дні до 10.04.2023 року.

Всупереч умовам укладеного договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до наданого ТОВ «Споживчий центр» розрахунку становить: 8 480 грн, що складається з основного боргу 4 000 грн та відсотків 4 480 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, а відтак доходить до переконання про обґрунтованість цієї суми.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 8 480 гривень.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копії опису вкладення до цінного листа відповідачу через E-Пост у розмірі 116 грн 58 коп.

При цьому, у вказаній квитанції зазначено сервісний збір 2,10 гривень та плата за друк документів 42,48 гривень, що не підлягає до відшкодування. Таким чином, за пересилання підлягають відшкодуванню 72 гривні.

З положень п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, можуть належать поштові витрати, оскільки направлення учасникам справи заяв по суті справи, відносяться до витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Отже, в частині стягнення з відповідача поштових витрат, ці позовні вимоги підлягають до задоволення на суму 72 гривні.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833, рахунок IBAN НОМЕР_3 , банк АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.02.2023-100000206 від 28.02.2023 року у розмірі 8 480 грн, а також 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 72 гривні витрат пов?язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення у зв`язку з перебуванням судді у відпустці складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула