Решение № 140345673, 05.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026м. ДніпроСправа № 904/851/26

За позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради, сел. Кринички, Кам`янський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" і просить суд стягнути 189 997,20 грн. вартості непоставленого товару, пеню у розмірі 159 844,64 грн., штраф у розмірі 3 799,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю № 62/ВТ/22 від 21.02.2022, оскільки пальне на його АЗС відсутнє.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 4 243,70 грн.

05.03.2026 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.03.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що вимоги Позивача є безпідставними, оскільки паливо було належним чином поставлено Замовнику, що підтверджується накладною № 13 від 01.03.2022, та оплачено останнім відповідно до платіжних доручень № 1158 від 26.04.2022, № 1164 від 28.04.2022 та № 877 від 29.03.2022.

Також Відповідач посилається на те, що пунктом 8.3 Договору передбачено штраф за порушення зобов`язань щодо якості товару. При цьому, Відповідач вказує на те, що за весь період співпраці з Позивачем від нього не надходило жодної претензії щодо якості товару, не було відібрано зразки палива з метою перевірки його якості. Таким чином, Відповідач вважає, що вимоги про стягнення штрафу за порушення пункту 8.3 Договору є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, Відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву про те, що Договір про закупівлю № 62/ВТ/22 від 21.02.2022, а саме Розділ VIII Договору, не містить інформації щодо узгодження між сторонами умов застосування неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, не містить інформації щодо розміру неустойки.

Окремо звертає увагу Відповідач на положення пункту 8.7 Договору, відповідно до якого сторони домовились, що не вважається невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань за цим Договором та не тягне за собою застосування жодних штрафних санкцій чи відшкодування збитків відмова Учасника у відпуску (передачі у власність) Товарів Замовнику, у випадку їх фактичної відсутності на відповідній АЗС чи проведення ремонту/реконструкції автозаправної станції, відсутності електроживлення, зливу Товарів із бензовоза, виходу з ладу обладнання, що використовується на відповідній АЗС, проведення технічних перерв.

Посилається Відповідач також на те, що Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості та штрафних санкцій поза межами встановлених строків давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

30.03.2026 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає про те, що за умовами Договору, зокрема пунктів 6.1, 6.2, 6.5, фактична передача товару здійснюється виключно на автозаправних станціях Постачальника шляхом заправки транспортних засобів Покупця дизельним паливом при пред`явленні скретч-карток, талонів. Таким чином, на думку Позивача, передання скретч-карток не є переданням товару (дизельного палива), а лише посвідчує право Покупця на отримання відповідної кількості дизельного палива у майбутньому. Отже, з моменту передання Відповідачем за накладною скретч-карток/талонів на дизельне паливо Позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об`ємах, які зазначені у накладній № 13 від 01.03.2022. Моментом виконання зобов`язання є саме фактичний відпуск дизельного палива на АЗС, чого Відповідачем здійснено не було.

Посилається Позивач також на те, що зобов`язання між сторонами мають ознаки триваючого порушення, оскільки оплачений товар (дизельне паливо) фактично залишався у розпорядженні Відповідача, а Позивач був позбавлений можливості його отримати. Саме з моменту, коли Відповідач фактично відмовився від виконання зобов`язання або коли стало очевидним неможливість його виконання, у Позивача виникло право на звернення до суду. Вказане підтверджується також листуванням сторін у 2024 - 2025 роках, з якого вбачається, що Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, а Відповідач фактично визнав неможливість виконання Договору.

Крім того, Позивач зауважує, що позовні вимоги ґрунтуються на факті порушення зобов`язання щодо поставки товару (дизельного палива), що є підставою для застосування передбачених Договором та Законом санкцій. При цьому аргументи Відповідача щодо відсутності погодження неустойки у Договорі не спростовують право Позивача на стягнення відповідних сум, оскільки відповідальність за порушення грошового зобов`язання прямо передбачена Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради (далі - Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" (далі - Відповідач, Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 62/ВТ/22 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується протягом 2022 року та відповідно до умов, зазначених у Договорі, передати Замовнику Товар на АЗС Постачальника з використанням скретч-карток/талонів (бланків-дозволів внутрішнього обігу на відпуск Товару), а Замовник зобов`язується приймати у власність Товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, номенклатура, асортимент та ціна Товару наведені в Специфікації (Додаток № 1 до даного Договору). Код за ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне паливо).

Обсяги закупівлі Товару за взаємною згодою Сторін можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що скретч-картка/талон (Бланк - дозволу внутрішнього обігу (надалі - Бланк) - є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право Замовника та/або уповноваженого ним Користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/Талон (Бланк) надає право Замовнику або Довіреній особі отримати Товар на АЗС. Скретч-картка/талон (Бланк) не є платіжним документом, що посвідчує оплату Товару.

За умовами п. 4.1 Договору загальна його ціна становить 1 598 796,00 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 266 466,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника, що зазначений у цьому Договорі.

Розрахунки між Учасником та Замовником здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунка-фактури, наданого Учасником, шляхом оплати вартості Товару згідно зі Специфікацією протягом 30-ти банківських днів після його отримання (п. 5.2 Договору).

Грошова одиниця - гривня (п. 5.3 Договору).

Моментом виконання грошових зобов`язань Замовника перед Учасником по оплаті Товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника, зазначений у цьому Договорі (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору Постачальник постачає (передає у власність) Замовнику Товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС (згідно з додатком № 2), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження Товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами Учасника.

Поставка за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (Бланку) з АЗС Учасника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Скретч-картка/талон (Бланк) не є засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Скретч-картка/талон (Бланк) містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника при наданні таких Бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що строк передачі Товару: з дати укладення договору до 31.12.2022.

Строк передачі скретч-карток/талонів (Бланків) - протягом двох робочих днів з дати отримання заявки (п. 6.4 Договору).

Місце поставки товару - АЗС Постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору (п. 6.5).

За умовами пп. 7.3.4 п. 7.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити наявність пального за першою вимогою Замовника по факту пред`явлення ним скретч-картки/талону (Бланку) на певній АЗС.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині взятих на себе зобов`язань - до їх повного виконання (п. 11.1 Договору).

Сторонами підписано та скріплено печатками їх підприємств Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), в якій останні узгодили найменування товару, якій підлягає поставці, а саме: дизельне паливо в кількості 49 900 л за ціною за одиницю 32,04 грн. з ПДВ на суму 1 598 796,00 грн. з ПДВ.

У підписаному та скріпленому печатками сторін Додатку № 2 до Договору міститься перелік автозаправних станцій (АЗС), а саме: Авіас Плюс (смт. Кринички, вул. Будівельників, 18) та Укрнафта (с. Світлогірське, вул. Виконкомівська, 18а).

На виконання умов Договору сторонами підписано накладну № 13 від 01.03.2022 на суму 1 598 796,00 грн. на поставку дизельного палива у кількості 49 900 л за ціною без ПДВ 26,70 грн.

29.04.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 62/ВТ/22 від 21.02.2022, в якій останні домовились зменшити суму Договору на 797 796,00 грн. та викласти п. 4.1 Договору в такій редакції: "4.1. Загальна ціна цього Договору становить 801 000,00 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 133 500,00 грн.".

27.04.2022 сторонами підписано накладну від Покупця № 1 на повернення дизельного палива у кількості 24 900 л на суму 797 796,00 грн. з ПДВ.

Позивач здійснив оплату товару на загальну суму 801 000,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 877 (внутрішній номер 204978038) від 29.03.2022 на суму 100 000,00 грн., № 1158 (внутрішній номер 207832685) від 26.04.2022 на суму 400 000,00 грн. та № 1164 (внутрішній номер 208454023) від 28.04.2022 на суму 301 000,00 грн.

Звертаючись з цим позовом до суду, Позивач зазначає про те, що отримання товару (дизельного палива) за скретч-картками, переданими Відповідачем за накладною № 13 від 01.03.2022 (з урахуванням накладної на повернення № 1 від 27.04.2022), стало неможливим з причин його відсутності на всіх АЗС Постачальника, у зв`язку з чим у Позивача залишились невикористані талони/скретч-картки на отримання 5 930 л дизельного палива за ціною 32,04 грн. за літр на суму 189 997,20 грн. з ПДВ, копії яких наявні в матеріалах справи та які не містять посилань на термін дії довірчих документів, що свідчить про необмежений строк для їх використання.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача із листами, зокрема у листі № 114/01-27 від 29.01.2025 вимагав повернути кошти за невикористані скретч-картки (із зазначенням їх переліку), отримані на підставі Договору № 62/ВТ/22 від 21.02.2022.

Листом вих. № 15 віл 13.02.2025 Відповідач повідомив про те, що ним вживаються заходи з метою відновлення постачання палива.

У подальшому Позивач звернувся до Відповідача із листом № 734/01-27 від 11.08.2025, в якому зазначив про те, що жодна АЗС "АВІАС" не працює, та просив роз`яснити порядок використання скретч-карток на 5 930 літрів дизельного палива. Однак Відповідач відповіді не надав.

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом до суду.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що підписання сторонами накладної № 13 від 01.03.2022 не свідчить про факт передачі Відповідачем товару Позивачу, а лише підтверджує передачу талонів (скретч-карток), які надавали Позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Отже, з моменту передання Відповідачем талонів на пальне Позивачу, останній набув право на отримання Дизельного палива в об`ємах, які зазначені у Специфікації та у накладній № 13 від 01.03.2022 (з урахуванням накладної на повернення від покупця № 1 від 27.04.2022).

Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє Відповідача від обов`язку передати Позивачу придбаний ним згідно з Договором товар, а саме Дизельне паливо (кількістю 5 930 л).

За умовами Договору передбачено можливість отримання Позивачем оплаченого ним товару шляхом пред`явлення ним на АЗС талонів на відповідну кількість літрів пального. Тобто, придбаний Позивачем товар за Договором у вигляді Дизельного палива (кількістю 5 930 л) фактично перебуває у Відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автотранспорту Позивача після пред`явлення довірчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання з оплати товару, який мав бути використаний Позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.

Водночас, як зазначено Позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано Відповідачем, останнім не передано Позивачу замовлений та оплачений товар - Дизельне паливо у кількості 5 930 л (за ціною 32,04 грн. за літр з ПДВ) на загальну суму 189 997,20 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Поданий позов є належним способом реалізації права Позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що доказів повернення суми передоплати у розмірі 189 997,20 грн. матеріали справи не містять, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у Позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати від Відповідача, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив товар, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 189 997,20 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відносно вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу за Договором, суд вважає необхідне зазначити про таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення неустойки (пені та штрафу) з Відповідача, посилається на пункти 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 Договору про закупівлю № 62/ВТ/22 від 21.02.2022.

Відповідно до залученого до матеріалів справи розрахунку, Позивач, керуючись вказаними пунктами Договору, нарахував:

- пеню за період з 10.12.2024 по 30.09.2025 у розмірі 159 844,64 грн.;

- штраф у розмірі 2% від вартості непоставленого товару в розмірі 3 799,94 грн.

Так, у пункті 8.1 Договору сторонами встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Сторона, яка порушила господарське зобов`язання, визначене цим Договором та чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушено (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору за порушення умов зобов`язання щодо якості Товару з Учасника стягується штраф у розмірі двох відсотків вартості неякісних Товарів.

Згідно з п. 8.4 Договору сплата Учасником штрафу або пені не звільняє його від обов`язку реально та належним чином виконати усі свої зобов`язання за цим Договором та від обов`язку повністю відшкодувати Замовнику усі збитки, завдані йому невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору. Штраф, пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується та її розмір.

Разом з цим, укладений сторонами Договір не містить умов щодо розміру і порядку нарахування пені та штрафу. Відтак, відсутня правова підстава для нарахування пені та штрафу. При цьому, у пункті 8.3 Договору, на який посилається Позивач як на підставу для нарахування неустойки, сторони встановили відповідальність Постачальника у вигляді штрафу за порушення зобов`язання щодо якості товару, що не є предметом вказаного судового розгляду.

До того ж, слід зазначити про те, що за умовами п. 8.7 Договору не вважається невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язання за цим Договором, а також не тягне за собою застосування жодних штрафних санкцій чи відшкодування збитків відмова Учасника у відпуску (передачі у власність) Товарів Замовнику, у випадку їх фактичної відсутності на відповідній АЗС чи проведення ремонту/реконструкції автозаправної станції, відсутності електроживлення, зливу Товарів із бензовоза, виходу з ладу обладнання, що використовується на відповідній автозаправній станції, проведення технічних перерв.

При викладених обставинах, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог Позивача суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Суд зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, обставини щодо пропуску строку позовної давності в частині вимог Позивача про стягнення пені та штрафу не досліджуються судом, оскільки позов в цій частині не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості.

При цьому, господарським судом встановлено, що право на позов у частині стягнення з Відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар у Позивача виникло після спливу семиденного строку від дня пред`явлення вимоги про повернення коштів (лист № 114/01-27 від 29.01.2025), у зв`язку з чим станом на дату подання даного позову (24.02.2026) строк позовної давності Позивачем у цій частині пропущено не було.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 189 997,20 грн.

В решті позову слід відмовити.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, будинок 143, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44351311) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради (52300, Дніпропетровська область, Кам`янський район, сел. Кринички, вул. Нагірна, будинок 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41402738) основний борг у розмірі 189 997,20 грн., судовий збір у розмірі 2 279,97 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

05.10.2026