Решение № 140344484, 05.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа № 569/18345/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено договір № 427001/4607/19392766 від 22.11.2025 р., предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених договором.

Об`єктом страхування є транспортний засіб «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2025 року випуску.

Строк дії договору: з 22.11.2025 по 21.11.2026.

04 лютого 2026 року о 10:20 год м. Рівне, вул. Пересопницька, 146, сталася дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3 ) та транспортного засобу «SKODA OCTAVIA TOUR» реєстраційний номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.02.2026 р. у справі № 569/3236/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно рахунку ТОВ «Агат Авто» №АА00000891 від 19.02.2026 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 76 545,54 грн.

ПрАТ «СК "Уніка"» склало страховий акт № 36588688986 від 25.02.2026, яким кваліфікувало подію як страховий випадок та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 76545,54 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Агат Авто», яке було перераховане згідно платіжної інструкції № 101339 від 04.03.2026 на суму 76 545,54 грн.

Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Станом на 04.02.2026 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована жодним полісом обов`язкового страхування.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уніка» страхове відшкодування в сумі 76545,54 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судо встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено договір № 427001/4607/19392766 від 22.11.2025 р., предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених договором. Об`єктом страхування є транспортний засіб «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2025 року випуску. Строк дії договору: з 22.11.2025 по 21.11.2026.

За змістом заяви №36588688986 про подію з ознаками страхового випадку згідно з договором «КАСКО» №427001/4607/19392766/1 від 04.02.2026 року у м. Рівне ОСОБА_2 , вул. Пересопницька , під час руху авто попереду з лівої полоси виїхав на зустріч їй на праву сторону і загальмувала, а водій заднього авто в`їхав їй в задній бампер, він не зреагував.

04.02.2026 року поліцейським 1 взводу 3 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Рівненській області старшим сержантом поліції Бойко О.О., щодо ОСОБА_1 було складено протокол про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №582677, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУПаП.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області (справа №569/3236/26) від 20.02.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно рахунку ТОВ «Агат Авто» №АА00000891 від 19.02.2026 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 76 545,54 грн.

ПрАТ «СК "Уніка"» склало страховий акт № 36588688986 від 25.02.2026, яким кваліфікувало подію як страховий випадок та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 76545,54 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Агат Авто», яке було перераховане згідно платіжної інструкції № 101339 від 04.03.2026 на суму 76 545,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За положенням статті 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також, ст.108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року, справа № 686/17155/15-ц, вказав, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Так, з установлених судом обставин справи убачається, що ПрАТ «СК «Уніка» здійснила страхове відшкодування згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу в сумі 76545,54грн..

Таким чином, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві страхову виплату у розмірі 76545,54 грн..

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає до стягнення шкоди у розмірі 76545,54 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку суброгації, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 76545,54 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів.

Що стосується понесених позивачем судових витрат у формі судового збору. Фактична сплата позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн. за подачу позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 001628 від 28.07.2026 р.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, копію додаткової угоди № 5 від 02 січня .2026 до Договору правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, додаток №1 від 24.07.2026 роу до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 року, копію акту надання послуг №200 від 30.07.2026 року, розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс в розмірі 7000, 00 грн., платіжну інструкцію №1610 від 28 липня 2026 року в сумі 7000,00 грн., надання прав допомоги зг.дог. №1/20ю від 31.12.20р. по справі №038851 Стр. Акт №36588688986 рах.№200 від 24.07.2026 року Без ПДВ.

Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 7000 грн. 00 коп.

В порядку ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" страхове відшкодування в сумі 76545,54 грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 7000,00 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", адреса: 04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6, літ. В,

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя -