Постановление суда № 140343548, 05.10.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3809/26

Провадження № 2/362/5699/26

У Х В А Л А

"05" жовтня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Сучасний Факторинг» - Юхименка Ю.Ю. надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій вони просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованості за кредитним договором № 10200880212 від 18.10.2020 року у розмірі 21712,29 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2026 року матеріали цивільної справи № 381/3809/26 за позовом ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2026 року повернуто Фастівському міськрайонному суду Київської області цивільну справу №381/3809/26 за позовом ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для дооформлення.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2026 року позовну заяву ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків.

Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на електронну адресу позивача e-mail: info@sfactor.com.ua зазначену ним у позовній заяві, судом було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2026 року, яка була доставлена на електронну скриньку 01.09.2026 року о 14:34 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Також, ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2026 року, було доставлено в електронний кабінет системи «Електронний суд» представника позивача 02.09.2026 року о 04:54 год., про що свідчить довідка про доставку електронного документу, та позивачу про що свідчить довідка про доставку електронного документу 02.09.2026 року о 05:00 год.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно до положень п.2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи та отримання судом повідомлення про це, вважається належним врученням відповідного процесуального документу.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, ч. 7 ст. 272 ЦПК України, вручення судової повістки та копії судового рішення представникові учасника справи вважається врученням і цій особі.

Тому, суд вважає позивача повідомленим належним чином про залишення його позовної заяви без руху та про продовження строку на усунення недоліків.

Законодавець не покладає на суд обов`язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від позивача на адресу суду не надходило.

При цьому Васильківський міськрайонний суд Київської області безперервно продовжував здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Отже, з урахуванням того, що сторона позивача обізнана про те, що було подано позов до суду, судом було надано достатньо часу для виправлення недоліків, ухвала про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також доставлена представнику позивача в електронному вигляді в його електронні кабінети підсистеми «Електронний суд», проте сторона позивача недоліки позовної заяви не усунула, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв`язку з не усуненням недоліків та роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 127, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко