Постановление суда № 140339842, 04.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/12737/25

н/п 1-кп/766/2225/26

УХВАЛА

04.10.2026 м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання у кримінальному провадженні №12024231020000511 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив

Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється судове провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується в тому, що за попередньою змовою з особами, матеріали справи відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно шляхом обману, заволоділи коштами потерпілих: ОСОБА_5 в загальній сумі 48 600 грн., ОСОБА_6 в загальній сумі 35 357 грн., ОСОБА_7 в загальній сумі 81 720 грн., ОСОБА_8 в загальній сумі 80 226 грн., ОСОБА_9 у загальній сумі 90 350 грн., ОСОБА_10 в загальній сумі 44 850 грн., ОСОБА_11 в загальній сумі 399 750 грн..

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, та за ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах (Епізод 7).

Прокурор звернувся до суду з клопотанням в якому просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з правом внесення застави в розмірі 234 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є предметом даного судового розгляду. На даний час наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений заперечував щодо задоволення клопотання, вважав зазначені прокурором ризики необґрунтованими. Просив відмовити у клопотанні.

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До заходів забезпечення кримінального провадження, відносяться, зокрема, запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до змісту ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

З досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, протоколів огляду, показань потерпілих, вбачається, що є достатні підстави вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та що обвинувачений причетний до цієї події кримінального правопорушення.

Щодо наявності зазначених прокурором ризиків суд зазначає наступне.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні рядку кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Обвинувачений неодружений, дітей на утриманні немає, непрацевлаштований, раніше судимий за умисні корисливі злочини.

Судове провадження щодо обвинуваченого зупинялося у зв`язку з проходженням ним військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 05.08.2025, з 03.08.2025 ОСОБА_4 самовільно залишив військову службу.

Після припинення військової служби обвинувачений про вказану обставину та своє місце знаходження суд не повідомив, ухилявся від явки до суду, внаслідок чого був оголошений у розшук.

02.10.2026 обвинувачений був затриманий на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання з метою приводу.

Враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суворість покарання, яке може бути призначене в разі доведення його винуватості, відсутність у нього стійких соціальних зав`язків, а також його процесуальну поведінку після припинення військової служби, суд дійшов висновку, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність об`єктивних підстав вважати, що обвинувачений може вчинити дії спрямовані на ухилення від суду. Станом на час розгляду клопотання зазначений ризик є актуальний.

Крім того, у кримінальному провадженні потерпілі судом не допитані, а отже існує обґрунтований ризик, що у разі перебування обвинуваченого на волі, він може здійснити на них незаконний вплив.

Також, обвинувачений немає законних джерел для існування, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень вчинених з корисливою метою. Раніше судимий за корисливі злочини.

З цих підстав, суд констатує, що ризик продовження вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень також є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, наявні.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заході до ОСОБА_4 не забезпечать запобіганню зазначеним ризикам.

Разом з цим, зі змісту частини статті 183 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Як установлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням чужим майном, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння.

При визначенні розміру застави суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема наявність попередньої судимості, а також його попередню процесуальну поведінку. Обвинувачений раніше ухилявся від явки до суду, що свідчить про наявність реального ризику його подальшого переховування від суду та невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що встановлення застави у межах, визначених абзацом першим п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, навіть у максимальному розмірі, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає наявними виключні підстави для визначення застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, визначаючи конкретний розмір застави, суд виходить із необхідності дотримання принципу пропорційності та враховує, що застава не повинна мати характеру покарання або бути завідомо непомірною для обвинуваченого.

З урахуванням сукупності наведених обставин, характеру та тяжкості пред`явленого обвинувачення, розміру майнової шкоди, даних про особу обвинуваченого, його попередньої судимості, а також встановленого ризику переховування від суду, суд вважає, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою та співмірною для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На думку суду такий розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 30.11.2026 року.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 (сто п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946;

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі та надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти негайно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

При застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

4) утримуватися від спілкування із потерпілими в даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув`язнення.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1