Решение № 140339713, 06.10.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/650/26

Провадження № 2/581/496/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

1 вересня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду із позовом, мотивувавши його тим, що 21 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №553580-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом направлення ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти договір №553580-КС-001 про надання кредиту, яку 21 серпня 2025 року остання прийняла (акцептувала) на умовах, визначених офертою. Договір про надання кредиту був підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,0 процент за кожен день користування кредитом. 7 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №553580-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», яким ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику додатково грошові кошти у розмірі 5000 грн. 10 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №553580-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», яким сторони домовились про продовження терміну дії договору до 6 липня 2026 року.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору та додаткових угод, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

Позивач просив стягнути із відповідача борг у розмірі 46370 грн, з яких: 15000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 29630 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 1400 грн заборгованість по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України, 340 грн заборгованість за комісією. Також ставиться питання про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 2 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що була направлена за адресою реєстрації місця проживання, отримала 8 вересня 2026 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надала.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

21 серпня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №553580-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 30, 34).

ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця https://my.tpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету здійснила вхід до особистого кабінету та через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де вказала номер свого поточного (карткового) рахунку.

На підставі цього ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7277 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора ознайомилася та підписала паспорт споживчого кредиту.

Крім цього ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6694 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора було прийнято пропозицію позивача щодо укладення договору №553580-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених у договорі.

Таким чином, 21 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №553580-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн строком на 24 тижні (а.с. 13-23).

Вказаний кредитний договір містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6694, 21.08.2025 14:35:55».

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Пунктами 2.3.-2.9. встановлено, зокрема, що:

- строк кредиту: 24 тижні,

- стандартна процентна ставка за кредитом в день 1,00 фіксована,

- комісія за видачу кредиту (далі - комісія): 2000 грн,

- строк дії договору: до 5 лютого 2026 року,

- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 24732,10 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в пункті 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Згідно з пунктом 4.2. договору, позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у пункті 10.2. договору, починаючи з першого дня користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000 грн підтверджується інформаційною довідкою про перерахування суми кредиту на платіжну картку НОМЕР_2 21 серпня 2025 року (а.с. 37).

7 жовтня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №1 до договору №553580-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 35).

ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця https://my.tpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету здійснила вхід до особистого кабінету та через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку для укладення додаткової угоди до кредитного договору.

На підставі цього ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6454 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора було прийнято пропозицію позивача щодо укладення додаткової угоди №1 до договору №553580-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених у договорі.

Таким чином, 7 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору №553580-КС-001 від 7 жовтня 2025 року (а.с. 24-25).

Вказана додаткова угода містить відмітку про підписання її одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6454, 07.10.2025 19:18:01».

Відповідно до пункту 1. додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, шо станом на 7 жовтня 2025 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 10000 грн.

Відповідно до пункту 3.1. додаткової угоди кредит збільшується на 5000 грн, та кредитодавець, на умовах, викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 5000 грн у строки та на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до пункту 3.2. додаткової угоди після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернугого позичальником кредиту складатиме 15000 грн.

Відповідно до пункту 4. додаткової угоди сторони домовилися, що строк кредитування продовжується на 47 днів з дати укладення цієї додаткової угоди. Загальний строк кредитування за договором становить 216 днів.

Відповідно до пункту 5. додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредиту: 1000 грн.

Відповідно до пункту 6. додаткової угоди кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди: 169 календарних днів; денна процентна ставка: 0,87 процентів.

Відповідно до пункту 12. додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн підтверджується інформаційною довідкою про перерахування суми кредиту на платіжну картку НОМЕР_2 7 жовтня 2025 року (а.с. 38).

10 листопада 2025 року ТОВ «Бізнес позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №2 до договору №553580-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 36).

ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця https://my.tpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету здійснила вхід до особистого кабінету та через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку для укладення додаткової угоди до кредитного договору.

На підставі цього ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6430 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора було прийнято пропозицію позивача щодо укладення додаткової угоди №2 до договору №553580-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених у договорі.

Таким чином, 10 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору №553580-КС-001 від 10 листопада 2025 року (а.с. 31 зворот-33).

Вказана додаткова угода містить відмітку про підписання її одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6430, 10.11.2025 18:56:45».

Відповідно до пункту 1. додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 10 листопада 2025 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 15000 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 3000 грн; сума нарахованої та несплаченої комісії становить: 340 грн; сума нарахованих та несплачених штрафів становить 1800 грн.

Відповідно до пункту 2.1. додаткової угоди позичальник зобов`язується до кінця доби дати укладення додаткової угоди сплатити кредитодавцю платіж в розмірі 2810 грн, який буде зарахований на погашення заборгованості за договором.

Відповідно до пункту 2.3. додаткової угоди кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди: 239 днів.

Відповідно до пункту 4.2. додаткової угоди строк дії договору - до 6 липня 2026 року.

Відповідно до пункту 10. додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору.

Відповідно до інформації №20.1.0.0.0/7-260911/32491-БТ від 16 вересня 2026 року, наданої АТ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 , 21 серпня 2025 року на карту № НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти у сумі 10000 грн (а.с. 94-95).

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість відповідача за кредитом №553580-КС-001 від 21 серпня 2025 року складає 46370 грн, з яких: 15000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 29630 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 340 грн заборгованість за комісією, 1400 грн заборгованість по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України.

Також вбачається, що відповідач 4 вересня, 19 вересня, 6 жовтня, 7 жовтня, 24 жовтня, 10 листопада, 28 листопада, 1 грудня, 12 грудня 2025 вносила кошти на погашення кредитної заборгованості на загальну суму 19530 грн, які були зараховані на погашення відсотків 10770 грн, комісії - 2660 грн, відсотків за ст. 625 ЦКУ 6100 грн (а.с. 39-41).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути позику, відсотки за користування нею, комісію, однак свого зобов`язання вчасно та у повному обсязі не виконала, позику не повернула нараховані відсотки не сплатила.

Матеріалами справи доводиться, що відповідачем було сплачено за договором 19530 грн, ці кошти були зараховані на погашення відсотків 10770 грн, комісії - 2660 грн, відсотків за ст. 625 ЦКУ 6100 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України суд зазначає таке.

Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на день розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення відсотків за статтею 625 ЦКУ у розмірі 1400 грн, оскільки вони нараховані після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії режиму воєнного стану, а неправомірно зараховані позивачем грошові кошти у розмірі 6100 грн у рахунок погашення відсотків за статтею 625 ЦКУ необхідно зарахувати в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Умовами пункту 2.5. договору №553580-КС-001 та пункту 5 додаткової угоди №1 до договору №553580-КС-001 від 21 серпня 2025 року до сукупної вартості кредиту включено комісію за надання кредиту в сумі 3000 грн.

Аналіз цих пунктів договору свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у зазначеному розмірі одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови цих пунктів угоди не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення пункту 2.5. договору №558673-КС-002 та пункту 4 додаткових угод №1 та №2 до нього щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами 1, 5 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 2.5. договору №553580-КС-001 та пункту 5 додаткової угоди №1 нього, якими установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в загальній сумі 3000 грн є нікчемними, тому суд вважає безпідставним зарахування позивачем сплачених відповідачем 2660 грн на погашення комісії.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно та належним чином, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, та відсотків (з вирахуванням сум неправомірно нарахованих та сплачених відсотків за статтею 625 ЦКУ у розмірі 6100 грн та комісії у розмірі 2660 грн) у сумі 20870 грн (29630 грн 6100 грн 2660 грн), а всього 35870 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору до 6 липня 2026 року.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 77 % (46370 грн 100%, 35870 грн 77%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 2050,05 грн (2662,40 грн 100%, 2050,05 грн 77%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» та ТОВ «Бізнес Позика», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР №000217 від 31 серпня 2017 року, рахунком-фактурою №05-553580-КС-001 від 15 травня 2026 року, яким передбачено, що вартість послуг на професійну становить 10000 грн (а.с. 76-80).

Беручи до уваги складність справи, яке є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 77%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №553580-КС-001 від 7 жовтня 2025 року у розмірі 35870 грн, з яких: 15000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 20870 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків, нарахованих по статті 625 ЦК України та комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2050,05 грн судового збору та 4000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Бізнес Позика» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя О. В. Кузьмінський