Постановление суда № 140339346, 08.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9045/26

Справа № 754/7485/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2026 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання батьківства.

Свої вимоги позивач мотивує вимоги тим, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, оскільки дитина народилась у межах 10-ти місячного строку після розірвання шлюбу, укладеного між матір`ю дитини ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , то саме відповідач був зазначений батьком дитини. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється подати разом з ним та матір`ю дитини спільну заяву до РАЦСу про визначення батьківства, позивач просить задовольнити його вимоги.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 30.04.2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Учасники справи в підготовче судове засідання 08.06.2026 року не з`явилися, про день та час розгляду були повідомлені належним чином.

21.05.2026 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову.

27.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

27.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 про визнання позову.

04.06.2026 року до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заперечень не мають.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позову, оскільки визнання позову суперечить закону.

Так, згідно з ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до правил, передбачених ч. 2 ст. 122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ст.136 СК України).

Отже, предметом доказування в зазначеній категорії справ є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі доказів про це. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд застосовує висновки Верхового Суду.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Верховний Суд роз`яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц).

КЦС ВС в постанові від 28 листопада 2019 року по справі №601/1140/15-ц (61-6989св19) вказав на рішення Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації», заява №3451/05, §34).

Пред`являючи даний позов, позивач ОСОБА_1 не надав до позовної заяви жодних доказів на підтвердження факту батьківства, а саме в якості доказів до справи долучено лише копії паспортів сторін, витяг про реєстрацію місця проживання, копію рішення суду про розірвання шлюбу відповідачів та копію свідоцтва про народження дитини. Жодних інших доказів до позову не надано.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

До аналогічного правового висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22).

За таких встановлених обставин визнання позову відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без підтвердження обставин належними доказами суперечить закону, а отже, відсутні законні підстави для прийняття визнання відповідачами позову та ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачами, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, а відтак суд продовжує підготовчий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.206, 260-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті визнання позову відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжити підготовчий судовий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та призначити підготовче судове засідання на 08 липня 2026 року о 14:00 год. в приміщенні суду (02225, м.Київ, пр-т Червоної Калини, 5-В, каб.47).

У судове засідання викликати учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: