Постановление суда № 140338737, 27.11.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1610/21

Провадження №2/477/352/25

УХВАЛА

27 листопада 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич-Шарапова Н.М.,

за участю:

прокурора Омелян А.В.

представника позивача Миколаївської районної державної адміністрації не з`явився,

представника третьої особи ДСГП Ліси України - (не з`явився),

відповідача ОСОБА_1 (не з`явився),

представниці відповідача (сільської ради) Костенюк М.В.,

під час підготовчого провадження в цивільній справі

за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та до ОСОБА_1 , третя особа державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

розглянувши заяву прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 03 травня 2019 року № 9 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1206 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0077, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а також зобов`язати ОСОБА_1 повернути ділянку у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області з правом постійного користування нею третьою особою.

Ухвалою від 17 серпня 2021 року в справі було відкрито провадження в загальному порядку, копія позову з доданими документами направлена іншим учасникам.

Також, ухвалою від 06 вересня 2021 року задоволено заяву прокурора про забезпечення позову: на спірну ділянку накладено арешт із забороною вчиняти з нею дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, поділу, об`єднання; заборонено укладати договори та вчиняти інші правочини.

Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В той же час під час розгляду справи, 04 листопада 2025 року від представника прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, а також заява про повернення до стадії підготовчого провадження для вирішення питання щодо зміни позовних вимог.

Заяви мотивовані наступним.

Позов пред`явлено прокурором у серпні 2021 року, а вимоги та їх обґрунтування були визначені у відповідності до вимог закону та сталою судовою практикою у подібних правовідносинах на той час, зокрема, виходячи зі ст. 391 ЦК України, якою передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Втім, 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким (серед іншого) доповнено статтю 391 ЦК України частиною другою такого змісту: «2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу»

Таким чином вважав, що Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ визначив конкретний (безальтернативний) спосіб захисту, що обумовлює необхідність зміни предмету позову в цій справі, зокрема заміну заявлених вимог вимогою про витребування спірної земельної ділянки від теперішнього її власника. А оскільки така процесуальна дія відповідно до ст. 49 ЦПК України можлива на стадії підготовчого провадження, то вважав необхідним повернутися до неї, що, хоча й не передбачено ЦПК України, але допускається для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути вчинені на стадії підготовчого провадження, що підтверджується судовою практикою, викладеною в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі №902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20, в постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21.

В судовому засіданні прокурор клопотання про повернення до розгляду справи в підготовче провадження підтримала, та вказала, що оскільки змінена правозастосовна практика і прокуратурою подано негаторний позов, а не віндикаційний, з`явилася необхідність у зміні предмету позову.

Представник відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судовому засіданні заперечувала проти повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки вважала, що для цього відсутні законі підстави.

Інші учасники не з`явилися, їх неявка не є перешкодою в розгляді клопотання прокурора.

Заслухавши присутніх на засіданні учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.

Рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття прямо не заборонено цивільним процесуальним законодавством для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Виходячи з положень ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено справу до розгляду по суті.

Разом з тим, прокурор в клопотанні посилається на зміну правозастосованої практики, та на Закон України від 12 березня 2025 року№ 4292-ІХ, який набрав чинності 09 квітня 2025 року, яким (серед іншого) доповнено статтю 391 ЦК України, як на підставу повернення до стадії підготовчого провадження для зміни предмету позову.

З вимог за поданою первісною позовною заяву вбачається, що основною метою звернення прокурора до суду є вимога про відновлення статусу земельної ділянки, тобто повернення ділянки у власність держави з правом користуванням нею уповноваженою особою.

Із заяви про заяви про зміну предмету позову вбачається, що така мета залишається, але з врахуванням законодавчих змін щодо способу захисту порушених прав власника.

Тобто прокурором ініційовано повернення до стадії підготовчого провадження не суб`єктивними підставами, а об`єктивними законодавчими змінами щодо способу захисту права власності.

З огляду на це суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню

Керуючись статтями 258-260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Повернутися у справі на стадію підготовчого провадження для вирішення питання про зміну предмету позову.

Призначити підготовче засідання для вирішення питання про зміну предмету позову на 17 лютого 2026 року о 10:20.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заперечення на заяву прокурора про зміну предмету позову.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо заяви прокурора та можливо поданого заперечення відповідачів.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Козаченко