Решение № 140338271, 06.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9528/25

Провадження № 2/466/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Солиган М.Р.

з участю представників позивача Бриковської Д.О., Карпінської В.Ю.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

в с т а н о в и в:

14.10.2025 року представник позивача, голови правління ОСББ «Тичини 21», адвокат Бриковська Д.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на обслуговування та управління будинком, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 на загальну суму 15 322,05 грн., сплачений судовий збір по справі у розмірі 3028грн.та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 15.07.2016 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЧИНИ 21» (далі - ОСББ "ТИЧИНИ 21»), яке діє на підставі Статуту та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

22.03.2017 року Шевченківською районною адміністрацією прийнято розпорядження №109 про передачу житлового будинку АДРЕСА_2 з балансу ЛКП «Балатон-409» на баланс ОСББ «ТИЧИНИ 21».

З березня 2017 року ОСББ здійснює утримання та обслуговування спільного майна будинку. Розміри внесків і кошториси затверджувалися рішеннями Загальних зборів ОСББ: Протоколом №1 від 22.03.2017 - 1 грн за 1 кв. м; Протоколом №7 від 10.07.2019 - 5,92 грн за 1 кв. м; Протоколом №8 від 12.12.2019 (з 01.01.2020) - 7,06 грн за 1 кв. м; Протоколом №10 від 12.11.2020 (з 01.01.2021) - 8,634 грн за 1 кв. м.

З березня 2017 року ОСББ «ТИЧИНИ 21» здійснює утримання та обслуговування неподільного та загального майна співвласників квартир і нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом про державну реєстрацію прав.

Власники квартири АДРЕСА_4 вже мали заборгованість щодо сплати внесків, ОСББ «Тичини 21». 06.09.2022 року прийнято рішення Шевченківського районного суду м.Львова по справі №466/505/22 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 в розмірі 8 959,07 грн. 08.02.2024 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71404747 у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документу в повному обсязі.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжують не виконувати свій обов`язок щодо сплати обов`язкових платежів (внесків), які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ «ТИЧИНИ 21», внаслідок чого за період з 01 січня 2022 року по 01 жовтня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 15 322,05 грн.

Позивач вжив заходи до досудового врегулювання спорів, зокрема у липні 2021 року надсилалась письмова вимога про добровільне погашення заборгованості, проте відповідачі відмовились від отримання у зв`язку з чим, лист повернувся за закінченням терміну зберігання після цього заходи досудового врегулювання спору у письмовому порядку не здійснювались.

Окрім того, 15.09.2025 року позивачем ОСББ «Тичини 21» скеровано на адресу власників квартири (відповідачів) претензію на досудове врегулювання спору, однак листи повернулися у зв`язку із закінченням терміну зберігання з вини відповідачів, що свідчить про ухилення від отримання кореспонденції.

Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду та просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.103).

В судовому засіданні голова правління ОСББ «Тичини 21» Карпінська В.Ю., та представник позивача, адвокат Бриковська Д.О. О.В. позовні вимоги підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечили. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 443517813 від 15.09.2025), відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_5 (а.с.71-72), та відповідно останні являються співвласниками багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ «Тичини 21», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2019 року (а. с.12-13).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на квартиру від 29 грудня 2012 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу № 3168-Ж-Ш від 29 грудня 2012 року, квартира АДРЕСА_5 загальною площею 37,2 кв. м та житловою площею 27,6 кв. м належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності (а.с.154).

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_5 , вбачається, що у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.155-162).

ОСББ «Тичини 21» є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Розпорядженням ШРА ЛМР №109 від 22.03.2017 року (а.с.61).

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 22.03.2017р., затверджено кошторис в розмірі 1 грн. за 1 кв.м.(а.с.14).

Відповідно до протоколу №8 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 12.12.2019р., збільшено тариф та затверджено новий кошторис, згідно якого з 01.01.2020 року встановлено тариф 7,06 грн. за 1 квадратний метр (а.с.23-25).

З протоколу №10 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» від 12.11.2020р., збільшено тариф та затверджено новий кошторис, згідно якого з 01.01.2021 року встановлено тариф 8,64 грн. за 1 квадратний метр (а.с.31-33).

Пунктом 11 ч. ІІІ Статуту об`єднання, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (а.с.51-60).

Так, згідно з протоколами загальних зборів, відповідачі повинні були сплатити об`єднанню за період з 01 січня 2022 року по 01 жовтня 2025 року заборгованість у розмірі 15 322,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.76-74).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Відповідно до ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Власник - член об`єднання зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в обов`язки співвласників багатоквартирного будинку входить своєчасна сплата за спожиті житлово- комунальні послуги.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст. 1 Закону про ОСББ, асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації (ст. 3 Закону про ОСББ).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески, платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно ст. 22 зазначеного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у житловому будинку, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні (асоціації), а тому, за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку, сума боргу підлягає стягненню.

На підтвердження своїх вимог ОСББ «Тичини 21» надало розрахунок суми заборгованості відповідачів у розмірі 15 322,05грн. за період з 01 січня 2022 року по 01 жовтня 2025 року (а.с.73-74).

Розмір внесків та правомірність їх нарахування підтверджуються рішеннями загальних зборів ОСББ (протоколи №8 та №10) та відповідними кошторисами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в обов`язки співвласників багатоквартирного будинку входить своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отже, розрахунок сум, які повинні були сплачувати відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за надані послуги, проведено вірно, з урахуванням, затверджених загальними зборами ОСББ «Тичини 21» внесків та відповідно до Статуту ОСББ. Відповідачами заборгованість не оплачена та не надано жодних доказів на спростування розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за період з 01 січня 2022 року по 01 жовтня 2025 року по сплаті внесків на утримання в розмірі 15 322,05 грн., підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3028 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 5000,00 грн., які підтверджуються угодою №25/784471 від 09.09.2025р., актом №1 від 15.09.2025р. приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/784471 від 09.09.2025р.,актом №2 від 13.10.2025р. приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/784471 від 09.09.2025р., рахунком №09/09/2025/1 від 0.09.2025р., рахунком №10-10/25 від 10.10.2025р., платіжною інструкцією №715 від 09.09.2025р., платіжною інструкцією №723 від 10.10.2025р. (а.с.78-88).

Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу включають не лише представництво в суді, а й складання претензій та інші дії адвоката, спрямовані на досудове врегулювання спору.

Вчинення адвокатом дій із підготовки та направлення претензії є невіддільною складовою правничої допомоги, спрямованої на захист порушених прав позивача та врегулювання спірних правовідносин у позасудовому порядку, що повністю узгоджується із завданнями цивільного судочинства щодо примирення сторін і підлягає відшкодуванню нарівні з іншими витратами на професійну правничу допомогу, тому такі витрати також підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,89,133,137,141,247ч.2, 258-259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 в розмірі 15 322,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень, в рівних частинах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення проголошено 06 жовтня 2026року.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 21», ЄДРПОУ 40660239, місцезнаходження: м. Львів, вул. Тичини, 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова