Постановление суда № 140337589, 05.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1991/26

Номер провадження 2/717/1043/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») Мохир Я. В. подав до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 31.01.2026-100001171 від 31.01.2026 року в розмірі 12 880,00 грн та понесені судові витрати.

Підставами позову зазначено невиконання відповідачем умов кредитного договору, внаслідок чого, за твердженням позивача, виникла заборгованість.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 175 та частиною п`ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі подання письмових або електронних доказів позивач може додати до позовної заяви їх копії.

Разом з тим, надані позивачем на підтвердження факту надання кредитних коштів документи не містять відомостей, які дають можливість ідентифікувати отримувача коштів та встановити, що отримувачем таких коштів є саме відповідач ОСОБА_1 . Зокрема, із наданих документів убачається здійснення платіжних операцій на платіжну картку, однак відомості про належність зазначеної картки відповідачу або інші дані, які б безпосередньо пов`язували отримувача коштів із відповідачем, у таких документах відсутні.

Таким чином, надані документи підтверджують факт здійснення відповідних платіжних операцій, однак самі по собі не підтверджують факту фактичного отримання кредитних коштів саме відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 161/5457/17 (провадження № 61-25546св18), при вирішенні спорів щодо кредитних зобов`язань первинним і визначальним є встановлення факту реального надання грошових коштів боржнику, що є передумовою виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.

Сам по собі факт укладення кредитного договору не свідчить про фактичне надання позичальнику кредитних коштів. Для підтвердження виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредиту має бути встановлено факт виконання кредитором свого обов`язку з надання відповідних коштів.

Отже, з огляду на зміст поданих позивачем документів, наявні у матеріалах позовної заяви докази не дають можливості ідентифікувати отримувача коштів за зазначеними платіжними операціями та встановити факт їх фактичного отримання саме відповідачем за кредитним договором № 31.01.2026-100001171 від 31.01.2026 року.

За таких обставин позивачу необхідно надати докази, які підтверджують зв`язок відповідача із платіжною карткою, на яку здійснювалися перекази кредитних коштів, або інші належні докази, які дають можливість встановити факт фактичного надання кредитних коштів саме відповідачу.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання подається у строки, визначені частинами другою та третьою статті 83 ЦПК України.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи позивачем долучено поштову квитанцію про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас судом встановлено, що зазначена позивачем адреса є помилковою, оскільки, згідно з відповіддю на запит суду Єдиного державного демографічного реєстру від 04 жовтня 2026 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене суд вважає за необхідне залишити подану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання належних та допустимих доказів фактичного надання кредитних коштів саме відповідачу, зокрема доказів, які дозволяють ідентифікувати отримувача коштів за відповідними платіжними операціями та підтвердити належність відповідачу платіжної картки, на яку такі кошти були перераховані, а також доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою його зареєстрованого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати позивачу строк три дні з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кудиба З. І.