Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 333/8299/25
Провадження № 2/357/821/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сомок О. А. ,
при секретарі Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позицій сторін
У вересні 2025 року ТОВ «Сучасний Факторинг» (далі «Позивач») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі «Відповідач») про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.02.2019 між сторонами було укладено договір позики №20190026802. Відповідно до умов договору Позикодавець зобов`язується надати позику позичальнику, а позичальник зобов`язується повернути позику та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах визначених Договором:
- сума кредиту 20000,00 грн.;
- плата за оформлення договору позики 2400,00 грн
- строк кредитування 24 місяці;
- реальна річна процентна ставка 160,01% річних від загальної суми позики;
- комісія за обслуговування позики 4,5% від суми позики;
- щомісячний платіж складає 1941,43 грн.
Позикодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору позики.
Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 19.08.2025 у нього утворилася заборгованість 30993,16 гривень, що складається з:
- прострочена заборгованість за кредитом 12856,57 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17136,59 гривень.
- заборгованість по комісії за управління (обслуговування) кредиту 1000,00 гривень.
З огляду на викладене, Позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь загальну суму заборгованості за Договором позики №20190026802 від 19.02.2019 року в розмірі 30993,16 гривень, а також судові витрати які складаються з судового збору у сумі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
У вересні 2025 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
01 жовтня 2025 року ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя справу передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 10.12.2025, справу передано на розгляд судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О.А.
26.12.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
19.02.2019 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 , укладено та підписано власноручним підписом заяву на отримання позики в якій позичальник просив надати їй позику. 19.02.2019 на підставі вищевказаної заяви було укладено договір позики №20190026802 у рамках якої Позикодавець надав позику позичальнику, а позичальник зобов`язався повернути позику та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах визначених Договором. Також до договору позики було підписано заяву якою позичальник письмово підтвердив, що до моменту укладення договору ознайомлена Кредитодавцем та залученими ним уповноваженими представниками про зміст, характер та умови надання позики, ознайомлена з умовами паспорту та отримала детальну інформацію яка зазначена в частині другій та третій ст.. 9 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції на дату ознайомлення. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит на наступних умовах:
- сума кредиту 20000,00 грн.;
- плата за оформлення договору позики 2400,00 грн
- строк кредитування 24 місяці;
- реальна річна процентна ставка 160,01% річних від загальної суми позики;
- комісія за обслуговування позики 4,5% від суми позики;
- щомісячний платіж складає 1941,43 грн.
Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в передбачені цим Договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші передбачені платежі на умовах, визначених договором позики.
Даний договір з додатками підписано відповідачем за допомогою власноручного підпису.
З наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №20190026802 від 19.02.2019, вбачається що позичальник зробив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на суму 16600,00 грн та станом на 10.08.2025 загальний розмір заборгованості по договору становить 30993,16 гривень, що складається з:
- прострочена заборгованість за кредитом 12856,57 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17136,59 гривень.
- заборгованість по комісії за управління (обслуговування) кредиту 1000,00 гривень.
Матеріали справи не містять даних про погашення суми заборгованості за кредитом.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду
Частиною першою ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною першою ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, кредитор повинен надати документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача права вимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Проте в наданій виписці по особовому рахунку за договором позики №20190026802 від 19.02.2019 відсутня інформація про зарахування грошових коштів, з наданої виписки вбачається лише розрахунок помісячних платежів за тілом кредиту та за нарахованими відсотками, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.
Додані до позовної заяви копія договору позики, копія заяви на отримання позики, виписка з особового рахунку яка складена та підписана позивачем, паспорт позики не свідчать про отримання відповідачем коштів у позику.
Крім того, посилання на виписку по особовому рахунку за договором позики, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сама виписка є внутрішнім документом фінансової установи позивача та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в позику.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй позовній заяві ТОВ «Сучасний Факторинг» просило розглянути справу у їх відсутність, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, в зв`язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позики, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів по особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволенню не підлягають, то судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, будинок 39-А, місто Київ, 01024, код ЄДРПОУ 35310044.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя О. А. Сомок
Судебное решение № 140337457, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області было принято 05.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.
то решение относится к делу № 333/8299/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: