Постановление суда № 140336830, 02.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11688/25 6/335/638/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №335/11688/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 25 серпня 2026 року у справі № 335/11688/25 було задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яким було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 93 538 (дев`яносто три тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

14.09.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Богач А.О., про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №335/11688/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування вказаної заяви було зазначено наступне. Відповідач наразі не має достатньої фінансової можливості виконати таке рішення суду саме одразу у повному обсязі, оскільки не має для цього достатнього фінансового забезпечення. На підтвердження зазначеного, представником відповідача до вказаної заяви долучено довідку ПФУ за формою ОК-5, з якої слідує, що ОСОБА_2 лише з травня 2026 року почала отримувати дохід; довідку ПФУ за формою ОК-7, відомостями якої, також підтверджується, що на сьогоднішній день, ОСОБА_2 не отримує доходу, якого було б достатньо для виконання рішення суду у повному обсязі одразу, одним платежем або у найкоротший термін. Разом з цим, ОСОБА_2 має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, наявність у відповідачки малолітньої дитини, свідчить про наявність у неї обов`язку нести витрати на її утримання, що суттєвим чином впливає на її можливість виконати рішення суду у цій справі одразу. Крім цього, ОСОБА_2 , як фізична особа, окрім стягнення з неї за рішенням суду грошових коштів у розмірі 95 960,97 грн., має й інші зобов`язання грошового характеру, щодо сплати нею й інших комунальних послуг за місцем проживання, купівлю необхідних засобів до існування, що також впливає на можливість нею здійснити одночасну та повну виплату коштів на підставі вказаного судового рішення у цій справі. Також зазначено, що ОСОБА_2 не відмовляється жодним чином виконувати ухвалене у відношенні неї рішення Вознесеінвського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2026 року.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд розстрочити сплату 95 960,97 гривень рівними платежами протягом 1 року з моменту набрання рішенням суду по справі № 335/11688/25 законної сили.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Рішенням Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 25 серпня 2026 року у справі № 335/11688/25 було задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яким було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 93 538 (дев`яносто три тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Також при вирішенні вказаного в заяві питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а, навпаки, бажає виконати його

Ураховуючи всі вище викладені обставини в їх сукупності, мотиви розстрочки, наведені відповідачем, докази надані відповідачем щодо її матеріального стану, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду в порядку та термін, який запропонований відповідачем.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд вважає за можливе заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №335/11688/25 задовольнити, надавши розстрочку у виконанні судового рішення тривалістю 12 місяців.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №335/11688/25 - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 25 серпня 2026 року у цивільній справі № 335/11688/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 93 538 (дев`яносто три тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн. 57 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., що у загальному розмірі становить 95 960 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 97 коп. терміном на 12 місяців зі сплатою рівними частинами одинадцять місяців у сумі по 7996 гривень 75 копійок щомісячно, та останній дванадцятий місяць у сумі 7996 гривень 72 копійок, до 25 числа кожного місяця, з часу набрання ухвалою законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Новасардова