Постановление суда № 140334884, 01.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7946/26

Провадження №4-с/463/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.

при секретарі судового засідання Цебрик Х.В.,

з участю представника заявника Чорнія Л.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за скаргою адвоката Чорнія Любомира Мироновича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львова Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив: Визнати протиправною бездіяльність виконуючої обов`язки начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Соломії Кобельник; зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №39753006 (номер запису про обтяження 2577353) від 17.09.2013 та у виконавчому провадженні №47350103 (номер запису про обтяження 9645550) від 27.04.2015; зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові зняти арешт з коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений у межах виконавчих проваджень №47350103, №60261771, №60261882; зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові вилучити відомості з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах виконавчих проваджень №60261771 та №60261882, з мотивів та підстав, викладених у скарзі.

У судовому засіданні представник заявника просив скаргу задовольнити.

Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові у судове засідання не прибула, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Порядок звільнення майна з-під арешту в рамках виконавчого провадження регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави зняття державним виконавцем арешту з майна. Частиною 5 цієї статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 451 ЦПК України встановлює, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року Личаківським районним судом м. Львова у справі №463/451/13-ц ухвалено рішення, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 72 817,66 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на дату ухвалення рішення становило 582 031,56 (п`ятсот вісімдесят дві тисячі тридцять одна гривня п`ятдесят шість копійок) грн заборгованості за договірним зобов`язанням.

На виконання судового рішення видано виконавчі листи.

11 липня 2022 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі №2/463/887/2013 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» на його правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).

Як вбачається з матеріалів справи під час примусового виконання зазначеного вище рішення державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження ВП № 69848756 та ВП № 79709158 під час яких були накладені арешти на все майно боржника.

Постановою державного виконавця Личаківського відділу ДВС у м.Львові у ВП №73709158 від 19.12.2025 закрито виконавче провадження у зв`язку зі сплатою солідарним боржником коштів на виконання рішення суду, а також витрати виконавчого провадження. Вирішено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення по ВП №73709158.

Постановою державного виконавця Личаківського відділу ДВС у м.Львові у ВП №69848756 від 24.12.2025 закрито виконавче провадження у зв`язку зі сплатою боржником коштів. Вирішено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів скарги з метою з`ясування обставин подальшого існування арештів 08 січня 2026 року до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було направлено адвокатський запит.

Згідно з отриманої відповіді №5615 від 28 січня 2026 року Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові повідомив, що на виконанні перебували виконавчі провадження №39753006, №47350103, №60261771, №60261882 з примусового виконання того самого виконавчого листа №2/463/887/2013 від 15.05.2013 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 72 817,66 доларів США на користь стягувача. На підставі зазначених виконавчих проваджень було накладено арешт на майно та грошові кошти на банківських рахунках, а також внесено відомості до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до відповіді № 12061 від 27 лютого 2026 року, наданої виконувачем обов`язків начальника Личаківського відділу ДВС Соломією Кобельник, у задоволенні заяви в частині зняття арештів та вилучення відомостей з Єдиного реєстру боржників було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що підстава накладення арешту на майно ОСОБА_1 відпала.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. ст. 32, 52, 55 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є зокрема і звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 57 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно зі ст. 50 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною другої вищевказаної статті визначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що арешт на майно накладене під час проведення виконавчих дій на підставі постанов державного виконавця, зобов`язання є припиненим, наявність обтяження у виді арешту на майно, а також наявності відомостей в реєстрі боржників порушує майнові права ОСОБА_1 , а тому саме державний виконавець має вчинити дії по зняттю арешту із зазначеного майна, у зв`язку з чим скарга підлягає до задоволення в частині вимог про зобов`язання до вчинення дій. Водночас, необхідності у визнанні протиправною бездіяльності державного виконавця суд не вбачає, оскільки зазначений спосіб захисту не впливає на поновлення прав заявника.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд

постановив:

скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконуючої обов`язки начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Соломії Кобельник.

Зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №39753006 (номер запису про обтяження 2577353) від 17.09.2013 та у виконавчому провадженні №47350103 (номер запису про обтяження 9645550) від 27.04.2015.

Зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові зняти арешт з коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений у межах виконавчих проваджень №47350103, №60261771, №60261882.

Зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові вилучити відомості з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах виконавчих проваджень №60261771 та №60261882.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала суду у відповідності до ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена та підписана суддею 01 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Суддя: Мармаш В. Я.