Решение № 140332874, 05.10.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 569/7473/26

Провадження № 2/572/2087/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Ведяніна Т.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТзОВ ФК « Кредит Капітал» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 26240 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 у формі електронного документу було укладено договір №927673 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна » надало відповідачу кредит у сумі 8000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку та строки, визначені договором. 24.03.2021 права грошової вимоги за вказаним кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу №ККЛУ-24032021. Відповідач умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість у розмірі 26240 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 8000 грн та заборгованості за відсотками 18240 грн. Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та посилаючись на ст. 526, 509, 626, 628, 1054 ЦК України , позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.

Ухвалою суду від 15.05.2026 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

16.06.2026 від АТ КБ «Приват Банк» засобами поштового зв`язку на виконання вимог ухвали суду надійшли витребувані судом докази.

09.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнають частково, а саме розмір заборгованості по тілу кредиту в сумі 8000 грн та відсотки в межах узгодженого сторонами строку протягом 30 днів, а саме 2280 грн. та просять зменшити витрати на правничу допомогу до 4000 грн.

10.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вони позовні вимоги підтримують повністю, зазначають, що кредитний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», крім того відсотки нараховані відповідно до умов кредитного договору.

Суд дослідивши надані докази, дійшов до наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

З матеріалів справи убачається, що 31.07.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про споживчий кредит № 927673 за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 8000 грн. (п. 1.2 договору) строком на 30днів. Знижена процентна ставка становить 0,95%, стандартна процентна ставка складає 1,90% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Загальна вартість кредиту за зниженою ставкою 10280 грн., за стандартною ставкою 12560 грн.

Даний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт товариства або відповідний мобільний додаток (п.9.7 Договору).

Згідно п.2.1 Кредитного договору позичальнику надаються кредитні кошти безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до якої через систему іPay.uaна картковий рахунок НОМЕР_2 було зараховано 8 000 грн.

Номер даної картки був наданий відповідачем при укладення договору.

Підтвердженням укладення відповідачем договору є також паспорт споживчого кредиту, графік платежів , який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту, довідка ТОВ «Лінеура Україна» про ідентифікацію відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , з яким укладений договір про надання фінансового кредиту №927673 від 31.07.2020, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю Лінеура Україна». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір №927673 від 31.07.2020 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону , що підтверджується довідкою про ідентифікацією, долученою позивачем до матеріалів справи.

Крім того, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260528/119982-БТ від 03.06.2026, наданою на виконання ухвали суду встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка №44731219114519600 на яку здійснено переказ коштів в сумі 8000 грн.

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі.

Також позивачем наданий розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 26240 грн. з яких 8000 грн тіло кредиту та 18240 грн заборгованість за відсотками.

24.03.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-24032021, згідно умов якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Лінеура Україна».

Згідно реєстру боржників до договору відступлення до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №927673 від 31.07.2020 укладеного з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 26240 грн.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як правонаступника ТОВ «Лінеура Україна» становить 26240 грн, яка складається: заборгованість по тілу кредиту 8000 грн.; заборгованість по відсоткам 18240 грн.

Із матеріалів справи встановлено, що представником позивача на адресу відповідача направлялася досудова вимога (претензія) №20611875 від 12.03.2026 щодо сплати вказаної заборгованості, однак заборгованість у добровільному порядку не погашена.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Із наведеного вище порядку при укладенні договору ОСОБА_1 здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд дійшов до такого висновку.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору надання грошових коштів у позику №927673 від 31.07.2020, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Про надання кредиту на 30 днів вказувалося й в паспорті споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем. Відповідно до графіку платежів, сума нарахованих процентів складає 2280 грн.

Відповідно до договору надання грошових коштів на умовах споживчого кредиту №927673 від 31.07.2020, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). У випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору .Пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «Продовжити кредит» в особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності штрафних санкцій) Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій, заява клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою. (п.4.1,4.2 договору).

Як убачається з матеріалів справи належних та допустимих доказів пролонгації договору надання грошових коштів у позику №927673 від 31.07.2020 матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація, за умовами договору, мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь позивача та укладенням додаткової угоди.

Із розрахунку наданого позивачем убачається, що відсотки в сумі 18240 грн нараховувалися за період з 31.07.2020 по 28.11.2020, тобто поза межами строку кредитування.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні.

Тому, на думку суду, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в т.ч. графіком платежів .

З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2280 грн. за 30 днів, що відповідає строку дії кредитного договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10280 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17532 від 17.03.2026 та надання позивачу правової допомоги Адвокатським об`єднанням «Апологет» в розмірі 8000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, актом наданих послуг №1478 від 09.03.2026, детальний опис наданих послуг до акту.

Відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1043,04 грн. (10280 х2662,40:26240=1043,04) та витрати на правову допомогу у розмірі 1567,07 (10280х4000:26240=1567,07).

На підставі наведеного, ст. 11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Задоволити частково позов ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (розташований у м.Львів вул.Смаль-Стоцького,1 корпус28 , код ЄДРПОУ 35234236 ) заборгованість за кредитним договором №927673 від 31.07.2020 в сумі 10280 (десять тисяч двісті вісімдесят ) гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 1043 (одна тисяча сорок три) гривні 04копійок , та витрати на правничу допомогу в розмірі 1567 (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) гривень 07 копійок.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: