Решение № 140326352, 23.03.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4920/25

Номер провадження 2/676/576/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 березня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Михайловської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільському, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2025 року представником позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. через систему «Електронний суд» подано до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 06.08.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4388574, згідно умов якого він отримав кредит в розмірі 15000,00 гривень на строк 60 днів. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 360.00% річних. Умовами договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково шляхом переказу на картковий рахунок. Договір укладається в електронній формі. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією кредитодавця про укладення кредитного договору. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор. Приймаючи пропозицію кредитодавця позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору та підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів, що розміщені на сайті кредитодавця. ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши на картковий рахунок відповідача 15000 грн. Відповідач не виконав умови договору.

28.12.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 4388574, де боржником є ОСОБА_1

10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект-Центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 4388574, де боржником є ОСОБА_1 .

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4388574 від 06.08.2021 року.

Станом на день звернення до суду з позовом заборгованість відповідача не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість за договором № 4388574 від 06.08.2021 року у розмірі 62938,47 грн., з яких: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 47938,47 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором у розмірі 62938,47 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2025 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Ткаченко М.М. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином судовою повісткою відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 06.08.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4388574.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн. у валюті: Українські гривні.

Кредит надається строком на 60 днів, з 06.08.2021 р по 05.10.2021 р. (п.1.3-1.4).

Проценти за користування кредитом складають 3453,60 грн, які нараховуються за ставкою 180,00 відсотків річних (п. 1.5.1 договору).

Згідно п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 360,00% річних.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Договір № 4388574 від 06.08.2021 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) U46801, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем були перераховані грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується квитанцією LIQPAY від 06.08.2021р.

28.12.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 28-12-2021-72, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» зобов`язується відступити за плату ТзОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги, а ТзОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4 договору).

До матеріалів справи долучено платіжне доручення №0316880000 від 30.12.20221 р. про перерахування клієнту обумовленої договором суми фінансування.

Відповідно до Реєстру боржників № б/н за договором факторингу №28-12-2021-72, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 19438,47 грн., з яких 15000,00 грн. сума виданого кредиту, 4438,47 грн. заборгованість по процентам (а.с. 28).

Згідно із розрахунком заборгованості ТзОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023р. заборгованість відповідача становить 62938,47 грн., з яких: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4438,47 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (28.12.2021р.), 43500,00 грн. нараховані відсотки за період з 28.12.2021р. по 23.02.2022р.

10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 4388574 від 06.08.2021р., де боржником є ОСОБА_1 .

Згідно зазначеного договору права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п.5.2).

Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 10.01.2021 р (рестр.№14803) за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 62938,47 грн.

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4388574 від 06.08.2021 року.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 62938,47 грн., з яких: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 47938,47 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

Висновки суду.

Надані позивачем письмові докази, свідчать про те, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4388574 від 06.08.2021 року

Таким чином, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним договором перед новим кредитором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення договору № 4388574 від 06.08.2021 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та останньому перераховано суму позики в розмірі 15000,00 грн. на банківську картку.

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 15000,00 грн. підтверджується квитанцією LIQPAY від 06.08.2021р.

З розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №4388574 від 06.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримані грошові кошти у визначений договором строк не повернув, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі позики, підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором, то суд зважає на наступне.

За умовами укладеного між сторонами договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит в розмірі 15000,00 грн. на строк 60 днів (п. 1.3. договору). Проценти за користування кредитом складають 3453,60 грн, які нараховуються за ставкою 180,00 відсотків річних (п. 1.5.1 договору про споживчий кредит).

Відповідно до п. 2.3. договору про споживчий кредит, пролонгацію кредиту за цим договором не передбачено.

Згідно із розрахунком заборгованості відсотки нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 60 днів (по 05.10.2021р. включно), та після закінчення цього строку 23.02.2022 р. включно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 р. у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, за цим договором проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 60 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування позикою, з урахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами, складає 3453,60 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №4388574 від 06.08.2021 року 18453,60 грн., з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 3453,60 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 710,25 грн., розрахованої за правилами простої математичної пропорції (2422,40 грн. х 18453,60 / 62938,47 грн. = 710,25 грн.).

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн. суд дійшов наступного.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас суд звертає увагу учасників справи, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування означених вище норм процесуального права викладено у п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022р. по справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), яку суд застосовує до спірних правовідносин з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

В матеріалах справи відсутні докази, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , з якою укладено договір про надання правової допомоги, є адвокатом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №4388574 від 06.08.2021 року у розмірі 18453,60 грн., з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 3453,60 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 710,25 грн. судового збору.

Позивач: ТзОВ «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 23 березня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.