Постановление суда № 140317890, 05.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/7043/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування перерахунків, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови проведення послідовної щорічної індексації базового показника середньої заробітної плати, з якої обчислено пенсію позивача у 2024, 2025 та 2026 роках;

- визнання протиправними та скасування перерахунків пенсії позивача від 01 березня 2024 року, 01 березня 2025 року, та 01 березня 2026 року в частині обчислення без урахування послідовного (ланцюгового) перерахунку базової середньої заробітної плати за попередні роки;

- зобов`язання Головного управління ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком позивача, на підставі ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, із послідовним кумулятивним застосуванням коефіцієнту збільшення бази середньої заробітної плати (14 780,48 грн): з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 (відповідно до Постанови КМУ №185), з 01 березня 2025 року із застосування установленого коефіцієнта 1,115 (відповідно до Постанов КМУ №206) до показника середньої заробітної плати, отриманого після індексації у 2024 році, з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта 1,121 (відповідно до постанови КМУ №236), до показника середньої заробітної плати, скоригованого за 2024 та 2025 роки;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією за весь зазначений період однією сумою.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Суд зазначає, що позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Також суд зауважує, що звернення позивача із заявою до відповідача свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року та з 01 березня 2026 року, однак із даним позовом в електронному вигляді позивач звернулася до суду 28.09.2026 р., тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Окрім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 р. №4695-IX установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Таким чином, за позовну вимогу немайнового характеру, яку заявлену фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (3 328,00 грн х 0,4).

Позовна заява подана до суду в електронній формі.

Зважаючи на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено три основні позовні вимоги немайнового характеру та три позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними від основних.

Отже, за позовну заяву підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 194,88 грн (1 331,20 грн х 0,8 х 3).

Позивачем при поданні позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 3 194,88 грн на рахунок UA188999980313131206084011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування перерахунків, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів; доказів сплати судового збору у сумі 3 194,88 грн на рахунок UA188999980313131206084011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ