Решение № 140317154, 05.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. справа № 300/3718/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шевченко Наталія Павлівна (далі представник позивача, адвокат Шевченко Н.П.), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягають в обмеженні з 01.01.2025 розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначеної відповідно до частини 1 статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності як ліквідатору аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини 1 статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а з 01.01.2026 без застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням усіх передбачених чинним законодавством надбавок, доплат та підвищень;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з 01.12.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 з 01.01.2009 призначено пенсію по інвалідності 2 групи, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII). Представник позивача зазначила, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.03.2026 №0900-0202-8/15267 сторону позивача повідомлено про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 становить 34 130,54 грн, з 01.03.2025 становить 35 630,54 грн, з 01.01.2026 становить 35 724,14 грн, проте пенсія позивачу з 01.01.2025 виплачується з пониженням на 6419,98 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 03.01.2025 №1 (далі Постанова №1) в сумі 27 710,56 грн, з 01.01.2026 виплачується з пониженням на 5 803,90 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 №1778 (далі Постанова №1778) в сумі 29 920,24 грн. На переконання представника позивача, такі дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 є грубим порушенням права на гідне пенсійне забезпечення, встановлене Конституцією України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, представник позивача зазначила, що застосовуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, а також висновки, наведені у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24, позивач, як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії, особа з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-XII.

Таким чином, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.44-46).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 16.06.2026 №090009037/334223, який надійшов до суду засобами поштового зв`язку 22.06.2026 (а.с.50-153). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Мотивуючи свою позицію ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що на виконання вимог статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX (далі Закон №4059-IX) та на виконання статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX (далі Закон №4695-IX) Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1 та Постанову №1778. Відповідач вказав, що Постановою №1 та Постановою №1778 не встановлено обмеження максимального розміру пенсії або фіксованого розміру пенсії, а передбачено застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (щодо пенсій розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).

Також, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області наголосило, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 (далі Постанова №1210) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796 виплачується особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особам з інвалідністю II групи в розмірі 379,60 грн, а тому правових підстав для призначення додаткової пенсії в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, немає.

З урахуванням зазначеного, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.33).

Представник позивача 23.09.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із адвокатським запитом, в якому просила надали засвідчені копії: протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №300/4118/24, протоколу за пенсійною за пенсійною справою ОСОБА_1 про нарахування пенсії з 01.12.2024, протоколу за пенсійною за пенсійною справою ОСОБА_1 про нарахування пенсії з 01.01.2025, протоколу за пенсійною за пенсійною справою ОСОБА_1 про зменшення розміру його пенсії не нижче 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та надати детальні пояснення щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 та постанову восьмого ААС від 17.02.2025 у справі №300/4118/24, яка набрала законної сили (а.с.24).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 30.09.2025 №0900-0202-8/48539 повідомило позивачу, що для коректного виконання рішення суду Головним управлінням було направлено лист до Пенсійного фонду України про необхідність надання дозволу щодо опрацювання за допомогою функції "макетний ввід". У відповідь на наш лист Пенсійний фонд України вх. листом №2800-030102-9/22242 повідомив про необхідність надання додаткової інформації по пенсійній справі ОСОБА_1 , зокрема, надати первинні документи, які підтверджують видачу довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження (відомості про нарахування заробітної плати, маршрутні листи), посилаючись на те що, обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів. Оскільки, у матеріалах електронної пенсійної справи відсутні вищезазначені документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направлено запит до Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, щодо витребування первинних документів (відомості нарахування заробітної плати, маршрутні листи та ін.), які підтверджують видачу довідки про заробітну плату від 08.05.2008 року №46/1380 за роботу в зоні відчуження, при виконанні службових обов`язків по ліквідації аварії на чорнобильській АЕС з 26.04.1986 року по 29.04.1986 рік. В зв`язку з відсутністю, необхідних документів для нарахування пенсії, з 01.09.2025 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 зменшено до 16205,72 грн (а.с.25-зворотній бік а.с.25).

Далі, представник позивача 18.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із адвокатським запитом, в якому просила, серед іншого, надати детальні пояснення, щодо подальшого обмеження пенсії позивача, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 та рішення суду у справі №300/4118/24, яке набрало законної сили, детально пояснити чи проведено заявнику належним чином нарахування пенсії з урахуванням вказаних судових рішень, які передбачають скасування будь-яких обмежень його пенсії, чи виплачуються йому станом на дату подання такого запиту щомісячні індексації сум пенсії за 2019-2026 роки, чи виплачується заявнику станом на дату подання такого запиту додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону №796-ХІІ, якщо ні то по якій причині та в якому розмірі, чи надалі обмежується пенсія позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та по якій причині, чи обмежується розмір пенсії позивача в будь-якому розмірі, в будь-який спосіб та по якій причині (окремо обмеження які мали місце у 2025 році та у 2026 році) (а.с.28-29).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, листом від 25.03.2026 №0900-0202-8/15267 повідомило позивачу на виконання рішення суду у справі №300/4118/24 (в межах покладених зобов`язань) ОСОБА_1 проведений відповідний перерахунок пенсії з 21.03.2024. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 склав 34130,54 грн, з 01.03.2025 35630,54 грн., з 01.01.2026 35724,14 грн. Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі ПКМУ № 1), а саме з пониженням на 6419,98 грн в сумі 27710,56 грн. Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 проводиться відповідно до ПКМУ № 1, а саме з пониженням на 7469,98 грн в сумі 28160,56. Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», а саме з пониженням на 5 803,90 грн в сумі 29920,24. Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», а саме з пониженням на 7620,40 грн в сумі 30698,74 (а.с.30-32).

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, які полягають обмеженні з 01.01.2025 та з 01.01.2026 розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначеної відповідно до частини 1 статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів, а також дії, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до частини 1 статті 1 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно із статтею 49 Закону №796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами.

Водночас, пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України. Отже, аналіз положень статей 8 та 92 Конституції України у системному зв`язку з преамбулою Закону №796-XII дозволяє зробити обґрунтований висновок про те, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно із Законом, визначаються виключно положеннями спеціального закону - Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом із тим, статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX (далі Закон №4059-IX) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 03.01.2025 №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX (далі Закон №4695-IX ) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

В той же час, пунктом 1 Постанови "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у період воєнного стану" №1778 від 30.12.2025 у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, Законами України "Про Державний бюджету України на 2025 рік" та "Про Державний бюджету України на 2026 рік", а також Постановами №1 та №1778 установлено додаткові підстави для обмеження виплати пенсії максимальним розміром, в тому числі й шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі, серед іншого, Закону №796-XII. Тобто, вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №796-XII, що не узгоджується із приписами цього Закону №796-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах на користь людини".

Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №240/4894/23.

Також у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом "Про Державний бюджет України" не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначив: "вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних положень Закону №294, Конституційний Суд України виходить із юридичної позиції, яку він неодноразово висловлював: оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 №6-рп/2007). [...]

Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.".

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-рп(ІІ)/2020 зазначено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України "Про Державний бюджет України" та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону №796-XII, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

При цьому, суд зазначає, що зміни до Закону №796-XII у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначених Постановами №1 та №1778), не вносилися.

За приписами частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак, у разі суперечності між правовими нормами закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Розв`язуючи питання, пов`язані із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Конституційний Суд України в Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 вказав, що потреба в забезпеченні належного рівня соціального захисту таких осіб зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей; соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має передбачати відшкодування шкоди, заподіяної їх життю, здоров`ю і майну внаслідок радіоактивного забруднення, та реалізовуватися шляхом надання їм відповідних пільг, компенсацій і гарантій. Вибір такого особливого порядку відшкодування шкоди обумовлений надзвичайними масштабами катастрофи та її наслідків; рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей (перше речення абзацу другого, абзац третій, перше речення абзацу четвертого пункту 6 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України, виходячи зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України, в Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 виснував, що на державу покладено позитивний обов`язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист. Позитивний обов`язок держави у цьому разі, по суті, вимагає від неї вжити заходів підтримчої дії (affirmative action) з огляду на те, що йдеться про обов`язок захисту державою однієї з найуразливіших верств населення, яка того потребує, та зазначив, що із цих статей Конституції України випливають не лише зобов`язання держави перед постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянами України, а й гарантії щодо цієї категорії громадян (абзац сьомий підпункту 2.5.1 підпункту 2.5 пункту 2, перше речення абзацу третього підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України наголосив, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено (абзац двадцять перший підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини).

Крім того, у цьому ж Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища (перше речення абзацу дев`ятого підпункту 2.5.1 підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України у рішенні від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024 (абзац п`ятий пункту 4.3) дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями.

Отже, в спірному випадку необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону №796-XII, а положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" вважати загальними нормами.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постанов №1 і №1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2025 та 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", пунктом 1 Постанови №1 та пунктом 1 Постанови №1778, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України, у зв`язку із чим є протиправними.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовують умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, відповідач вийшов за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій щодо перерахунку пенсії позивача.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.09.2025 в справі №120/1081/25, від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25.

За наведених обставин і правозастосування, на переконання суду, відповідач зобов`язаний нарахувати та виплачувати позивачу пенсію без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1 та Постановою №1778 і без застосування обмеження розміру пенсії.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає таке.

Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 50 Закону №796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

Так, відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI), серед іншого, було внесено зміни до Закону №796-XII та викладено статтю 50 Закону №796-XII в такій редакції:

"Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону №107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону №796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Далі, 28.12.2014 прийнято Закон №76-VIII, яким статтю 50 Закону №796-XII викладено у такій редакції:

"Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затвердив Порядок №1210, за змістом якого щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:

1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні; особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні; особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні; особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні; особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні;

2) особам, що належать до категорій 2-4: особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні; особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні; особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні;

3) дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 170,82 гривні.

Отже, змінивши Законом №76-VIII законодавче регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені статтею 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

При цьому, законодавець вже не вперше допускає обмеження права на соціальне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на що неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України, зокрема, в рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024, яким було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

Враховуючи наведене, внесені Законом №76-VIII зміни до статті 50 Закону №796-XII є такими, що порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, і в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

У постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу, враховуючи попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати, щодо необхідності застосування до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, констатувала, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону №796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим як при застосуванні статті 54 Закону №796-XII для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним.

Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми статті 50 Закону №796-ХІІ також мають застосовуватись в редакції Закону №230/96-ВР.

За таких обставин, у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказала, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі №813/5002/17, від 16.06.2022 у справі №644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 відступила від таких висновків та сформувала такі:

1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону №796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;

2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.

Застосовуючи до спірних правовідносин правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, а також висновки судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду наведені в постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24, суд дійшов висновку про те, що позивач, як постраждала особа внаслідок аварії на ЧАЕС має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з 01.12.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас, при зверненні до суду з цим позовом, позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від такої сплати на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підтвердженням чого є пенсійне посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.02.2019 (а.с.14).

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088), що полягають у обмеженні з 01.01.2025 розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), призначеної відповідно до частини 1 статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088), здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), пенсії по інвалідності як ліквідатору аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини 1 статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а з 01.01.2026 без застосування до розміру його пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням усіх передбачених чинним законодавством надбавок, доплат та підвищень.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), з 01.12.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.