Решение № 140309908, 05.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8863/26

Провадження № 2/204/5148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

У С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Дебт Форс», визначивши третіми особами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. та приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., із вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а. с. 1-9).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. 09 листопада 2021 року було відкрито виконавче провадження №67434075 з примусового виконання виконавчого напису №79063 від 12 червня 2021 року виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 13367,19 гривень. 21 жовтня 2021 року позивачці був виданий паспорт у вигляді ID-картки на нове прізвище « ОСОБА_3 ». 04 жовтня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановив ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі чого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. 07 листопада 2024 року було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача на ТОВ "ДЕБТ ФОРС". Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. 19 березня 2026 року було винесено постанову про передачу виконавчого провадження. Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. 20 березня 2026 року було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. Виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з огляду на скасування судом п. 2 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, порушено ст. 88, 89 ЗУ «Про нотаріат», 3.1., 3.4. та інших норм Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України умов безспірності заборгованості та передчасність її стягнення. Пояснює, що за відсутності оригіналу кредитного договору підписаного сторонами та вищезгаданої виписки з банківського рахунку позивача із зазначенням номеру рахунку та інших передбачених законом реквізитів приватний нотаріус Грисюк О.В. позбавлена була можливості встановити безспірність вимог, у тому числі суму основної заборгованості позивачки, так само як і похідні суми. Відтак виконавчий напис підлягаю скасуванню і через спірність заборгованості, і через порушення відповідачем та нотаріусом вимог законодавства щодо підстав та порядку його вчинення. Тому прохає суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зупинив стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (а. с. 60-61).

27 липня 2026 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 67-68), копія якої надіслана учасникам справи супровідним листом від 27 липня 2026 року (а. с. 69).

Станом на дату розгляду справи відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, на підставі вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №79063 про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за Кредитним договором 630582875HPLS від 27 лютого 2017 року, укладеним з АТ "Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудня 2020 року є ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі Договору відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21 грудня 2020 є ТОВ «Вердикт Капітал» (а. с. 12). Сума заборгованості складає 12717,19 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2012,50 гривень; строкова заборгованість за комісією становить 1070,73 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 9633,96 гривні. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 грудня 2020 року по 24 травня 2021 року. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати стягувача, в розмірі 650 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 13367,19 гривень.

10 вересня 2021 року позивачка уклала шлюб та змінила прізвище « ОСОБА_5 » на шлюбне « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 10 вересня 2021 року (а. с. 31).

09 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. на підставі виконавчого напису № 79063 від 12 червня 2021 року, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67434075 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 13367,19 гривень (а. с. 26 та на звороті), та стягнуто винагороду приватного виконавця у розмірі 1336,72 гривень.

Разом з цим, 09 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. на підставі виконавчого напису № 79063 від 12 червня 2021 року, було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №67434075 (а. с. 25 та на звороті), було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням №67434075 (а. с. 24 та на звороті).

07 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. на підставі виконавчого напису № 79063 від 12 червня 2021 року, було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №67434075 на підставі ухвали суду від 04 жовтня 2024 року (а. с. 16 та на звороті), було замінено сторону з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» (а. с. 22 та на звороті).

24 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. на підставі виконавчого напису № 79063 від 12 червня 2021 року, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням №67434075 (а. с. 23 та на звороті).

19 березня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. було винесено постанову про передачу виконавчого провадження №67434075 приватному виконавцю Нордіо В.В. (а. с. 21 та на звороті), яким 20 березня 2026 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №67434075 (а. с. 20 та на звороті).

25 червня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. було винесено постанову про зміну прізвища боржника у виконавчому проваджені №67434075 (а. с. 19 та на звороті), разом з цим 25 червня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені №67434075 (а. с. 18 та на звороті).

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється саме Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.

Відповідно до вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з вимогами п. п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Приписами п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14/84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18), від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач при зверненні до нотаріуса не надавав будь-які первинні документи, які б підтверджували суму боргу, тому заборгованість не є безспірною.

Натомість, стороною відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на обґрунтування того, що приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Гисюк О.В. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивачки за кредитним договором.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем приватному нотаріусу первинних бухгалтерських документів по нарахуванню заборгованості, які б свідчили про наявність підстав її нарахування.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було надано приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк О.В. розрахунок заборгованості, як і інші документи, які б містили дані про час виникнення заборгованості, період її нарахування, динаміку руху коштів за договором, докази про направлення позивачці вимоги про усунення порушення зобов`язання.

В свою чергу, нотаріусом не було перевірено отримання вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачкою вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17, розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначила наступне: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та не чинною постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами».

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, судом встановлено, що з тексту оспорюваного виконавчого напису № 79063 від 12 червня 2021 року убачається, що він вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк Оленою Василівною на підставі ст. ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.

Тобто, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахувала, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Крім того, слід зазначити, що до суми, яка підлягає стягненню з позивачки за оспорюваним виконавчим написом, нотаріусом безпідставно були включені витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 650 гривень, оскільки можливість стягнення таких витрат шляхом їх включення до розміру безспірної заборгованості за виконавчим написом законом не передбачена.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк О.В. від 12 червня 2021 року № 79063, вчинений нотаріусом із порушенням численних норм закону, а вказану в ньому суму заборгованості не можна вважати безспірною, а відтак, оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачки щодо визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Гисюк О.В. від 12 червня 2021 року № 79063 таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивачки підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 532 гривні 48 копійок та за подання позовної заяви у розмірі 1064 гривні 96 копійок, що разом складає 1597 гривень 44 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1; ЄДРПОУ 43577608), треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни ( АДРЕСА_2 ) та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович (49098, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 10, офіс 4; РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, що вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 12 червня 2021 року № 79063, про стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 13367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 19 (дев`ятнадцять) копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна