№ 140309288, 01.10.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1192/26

Провадження № 3/131/307/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., за участю секретаря судових засідань Яременко Г.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Ткача Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області матеріали, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2026 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_1 по вул. Захисників України в сс-щі Дашів Гайсинського району Вінницької області керував транспортним засобом, марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису (нагрудну бодікамеру поліцейського 798243), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В ході розгляду справи представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Ткач Ю.А., просив провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, представник вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі.

Зазначив, що складаючи протокол працівники поліції підійшли формально до з`ясування обставин справи, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що потягло за собою необгрунтоване застосування стягнення, як виду покарання за адміністративне правопорушення.

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив що, алкогольних напоїв він не вживав та у нього були відсутні будь які ознаки алкогольного сп`яніння перелік який визначений Інструкцією № 1452/735, такі як різкий запах з порожнини роту, почервоніння обличчя, порушення мови та координації рухів, про що не відповідає протоколу про адміністративне правопорушення ЕРП1 №704678.

Проте, причиною огляду на стан алкогольного сп`яніння на думку працівників поліції стало порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме потрапляння транспортного засобу в дорожньо-транспортну пригоду, хоча будь які докази, які б підтверджували факт перебування авто в ДТП та відповідно механічний рух водія у матеріалах справи відсутній.

Як вбачається із доданих до матеріалів відеодоказів працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який стояв на тротуарі біля свого автомобіля та почали з ним вести діалог.

Тобто, зазначені обставини не узгоджуються з викладеним у протоколі серії ЕРП1 №704678від 26.06.2026 року щодо керуванням ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 заперечуючи факт перебування в стані алкогольного сп`яніння, повідомив йому, що наразі він перебуває на лікуванні після поранення та приймає призначені лікарем медичні препарати (довідка додається).

На що працівник поліції повідом ОСОБА_1 , що він не має право керувати транспортними засобами, так як він перебуває під дією лікарських засобів, що знижують увагу водія, проте не запропонував останньому пройти такий огляд.

Відтак, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності працівник поліції підійшов формально до виконання своїх службових обов`язків, не встановивши чи перебував водій в стані алкогольного сп`яніння, про що ОСОБА_1 заперечував, чи перебуває він під дією препаратів, що знижують увагу водія.

Звернув увагу суду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознак, які б дали об`єктивні підстави працівникам поліції здійснювати огляд водія на стан алкогольного сп`яніння чи перебування останнього під дією препаратів, що знижують увагу водія, який визначений Інструкцією № 1452/735 та статтею 266 КУпАП.

Також, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, працівник поліції не повідомив та одночасно не роз`яснив йому в якому медичному закладі та за якою адресою він має право на проведення огляду на стан сп`яніння.

Не роз`яснено порядок і строки проведення такого огляду у медичному закладі та наслідки відмови від його проходження, а також право на самозвернення до медичного закладу після складання адміністративних матеріалів.

Наявність у матеріалах справи направлення, за відсутності вказаних вище дій, підтверджує формальний характер дій працівників поліції, головною метою яких є притягнення особи до адміністративної відповідальності

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні та достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адмінправопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно 21 червня 2026 року під час керування транспортним засобом був зупинений працівниками поліції. Підтвердив, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Він відмовився від проходження вказаного огляду, оскільки не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а був тверезий. Відмітив, що не вживає алкогольні напої. В зв`язку із отриманими травмами проходить реабілітацію та перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я. Вказане він пояснював працівникам поліції.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, дослідивши наявні у справах докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами статей 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №704678, складеного 27.06.2026 року інспектором Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Мамоновим В.В., слідує, що 27 червня 2026 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_1 по вул. Захисників України в сс-щі Дашів Гайсинського району Вінницької області керував транспортним засобом, марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису (нагрудну бодікамеру поліцейського 798243), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху».

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Пунктами 2,6 розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Дії ОСОБА_1 , що полягали у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, суперечили вказаним вимогам.

Також, суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.

Огляд особи, яка керувала, зокрема, транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні приписи містять пункти 2, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція).

Взявши до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали та відеозаписи, а також з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, поза розумним сумнівом приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №704678, складеного інспектором Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Мамоновим В.В. 27.06.2026 о 20 год. 20 хв. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким зафіксовано вищевказані обставини події;

- даними копій постанов, серії ЕНА №7453333 та серії ЕНА №7453451 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесених 27.06.2026 року інспектором Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Мамоновим В.В., згідно яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушень, передбачених ч.5 ст.121 КУпАП, та ч.4 ст.126 КУпАП, відповідно, як на підставу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;

- даними відеозапису з нагрудної бодікамери уповноваженого працівника поліції (відеореєстратору) від 27 червня 2026 року за №798243, який був безпосередньо досліджений судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я (на 19:54:24) в зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). В ході спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування та здійснення руху до моменту запинки транспортним засобом та пояснював, що перебуває на лікуванні в закладі охорони здоров`я.

- поясненнями ОСОБА_1 .

Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.

Під час розгляду справи не здобуто доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винуватість його у порушенні п.2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена, його дії кваліфіковано вірно і він повинний нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними, спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, повинна не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Даними дослідженого в ході розгляду відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував керування ним транспортним засобом та працівник поліції пропонував останньому пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в Гайсинській ЦРЛ.

Висловлені стороною захисту доводи мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст.ст.23,33 КУпАП, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, та обставини, що обтяжують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі положень ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступеня вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП основне адміністративне стягнення у виді штрафу та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення вбачається необхідним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 33-35, 130, 248, 249, 251, 252, 256, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17000,00грн. /сімнадцять тисяч гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для стягнення (сплати) штрафу: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Реквізити для стягнення (сплати) судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA518999980313121206000002780, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений та оголошений о 10 год. 30 хв. 05 жовтня 2026 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК