Решение № 140308478, 01.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1658/26(947/13869/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

розглянувши у судовому засіданні справу № 916/1658/26(947/13869/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371);

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 68 453,94 грн

Без участі представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту № 5391955 від 17.03.2025 (далі договір кредиту) .

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов`язань за договором кредиту щодо сплати заборгованості.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 68 453,94 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2026 суд передав цивільну справу №947/13869/26 за територіальною підсудністю до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.05.2026 суд прийняв справу №947/13869/26 до провадження.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.05.2026 суд за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС витребував у АТ А-БАНК додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ввів процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну та призначив попереднє засідання.

З метою виявлення всіх кредиторів 21.05.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №79484 від 22.05.2026.

18.06.2026 ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області суд передав справу №94713869/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 68 453,94 грн для розгляду Господарським судом Одеської області в межах справи №916/1658/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №947/13869/26 передано на розгляд судді Деркач Т. Г., у межах справи №916/1658/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Відповідно до положень п. 16 розд. 2 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 справі присвоєно номер №916/1658/26(94713869/26).

30.06.2026 суд прийняв справу № 947/13869/26 до провадження, постановив справу розглядати у межах справи №916/1658/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , за правилами спрощеного позовного провадження. Призначив судове засідання на 06.07.2026, із викликом представників сторін у судове засідання.

06.07.2026 судове засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 призначено судове засідання на 27.07.2026.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Деркач Т. Г. у відпустці за сімейними обставинами 27.07.2026, судове засідання 27.07.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2026 призначено судове засідання на 17.09.2026.

У зв`язку із перебуванням судді Деркач Т. Г. у відпустці за сімейними обставинами 17.09.2026, судове засідання 17.09.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2026 призначено судове засідання на 01.10.2026.

У судовому засіданні 01.10.2026, без участі представників сторін, суд на підставі ст. 240 ГПК України ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Стислий виклад позивача

Позивач виконав зобов`язання, надавши кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн. Натомість відповідачка лише частково виконала зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Через несплату кредитної заборгованості позивач звернувся до суду про стягнення з відповідачки 68 453,94 грн, з яких 14 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 32 345,23 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 14 677,48 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку, 6 431,25 грн пеня.

Обставини справи встановлені судом

17.03.2025 ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) уклали договір кредиту, відповідно до умов якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Згідно з 1.2. договору кредиту на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далікредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредитукредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 грн.

Пунктом 1.3. договору кредиту сторони передбачили строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360днів.

Пунктом 1.6. договору кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту надату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66 300,00 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 64 890,00 грн.

Відповідно до 1.7. договору кредиту загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають Комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51 300,00 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 49 890,00 грн.

Розділом 2 договору кредиту передбачено, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 4323347397742955. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 17.03.2025 або 18.03.2025. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Клієнта. Товариство надає Клієнту консультації з питань виконання договору, здійснює інформування, направляє різного роду повідомлення, в тому числі шляхом надання інформації та документів через Особистий кабінет. Інформування Клієнта про зміни в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, здійснюється через Особистий кабінет та/або Вебсайт. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п.2.1. договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору кредиту Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. договору. Клієнт має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.

Суд установив, що ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало Позичальникові грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Відповідне перерахування коштів підтверджується також банківською випискою за період з 17.03.2025 по 27.03.2025, що отримана судом від АТ «А-БАНК».

Згідно з доданою довідкою про стан заборгованості за договором кредиту загальна заборгованість становить 68 453,94 грн, з яких 14 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 32 345,23 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 14 677,48 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку, 6 431,25 грн пеня.

Станом на момент розгляду справи доказів погашення боргу відповідач не надав.

28.11.2025 між ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (залишок кредиту), плата за кредитом (комісія за надання кредиту та/чи проценти за користування кредитом), неустойка (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі згідно кредитних договорів.

Реєстр боржників в електронному вигляді передається Фактору за актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді в день підписання сторонами договору (п.4.2 договору).

Фактор сплачує Клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 2 985 965,68 грн без ПДВ на банківський рахунок Клієнта.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція №582480001 від 28.11.2025 на суму 2 985 965,68 грн, яка підтверджує перерахування ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА на рахунок ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА грошових коштів на виконання договору факторингу та акт прийому -передачі реєстру боржників від 28.11.2025 зокрема ОСОБА_1 .

Висновки суду

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п. 5 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд встановив, що позивач на виконання умов договору кредиту перерахував відповідачу кредитні кошти, однак останній неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за кредитом становить 68 453,94 грн, з яких 14 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 32 345,23 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 14 677,48 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку, 6 431,25 грн пеня.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у сумі 68 453,94 грн, з яких 14 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 32 345,23 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 14 677,48 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку, 6 431,25 грн пеня.

Водночас щодо наявності правових підстав для стягнення пені в розмірі 6 431,25 грн за період з 07.04.2025 по 28.11.2025, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, господарський суд вважає, що стягнення пені з відповідача є неправомірним.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Мінової Діани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) 14 999,98 грн заборгованості за кредитом, 32 345,23 грн заборгованість за відсотками, 14 677,48 грн заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги, 2 666,40 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач