Постановление суда № 140308312, 07.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

07 вересня 2026 року Справа № 915/2132/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6, код ЄДРПОУ 44104027) з грошовими вимогами до банкрута у справі

про банкрутство: Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (55207, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Андрія Антонюка, буд. 42а, ідентифікаційний код 31728060)

за заявою ініціюючого кредитора: Фізичної особи-підприємця Окуня Максима Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

ліквідатор: арбітражний керуючий Балєв В.П. (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Івана Гонти, 5/3, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явилися

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/2132/25 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (ідентифікаційний код 31728060) (далі - КП ПМР "Комунсервіс").

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство КП ПМР "Комунсервіс"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Балєва В.П.

На офіційному вебпорталі судової влади України 20.01.2026 за №78229 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство КП ПМР "Комунсервіс".

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2026 визнано банкрутом КП ПМР "Комунсервіс" (55207, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Андрія Антонюка, буд. 42а, ідентифікаційний код 31728060), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута КП ПМР "Комунсервіс" (ідентифікаційний код 31728060) арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №791 від 18.04.2013).

На офіційному вебпорталі судової влади України 26.05.2026 за №79528 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з заявою №712/5/14-29-13-04-06 від 29.06.2026, яка сформована в системі "Електронний суд" (вх. №9580/26 від 29.06.2026), про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 26760526,79 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору (перша черга), 159695,69 грн - ЄСВ (друга черга), 14469802,23 грн - податки та збори (третя черга), 12125704,07 грн - штрафні санкції, пеня (шоста черга).

Ухвалою суду від 30.06.2026 заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без руху; постановлено заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки у 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

02.07.2026 від заявника, на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2026 (вх. №9728/26), надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06.08.2026 прийнято заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання вимог до банкрута та призначено її розгляд в судовому засіданні на 07.09.2026 об 11:00.

Від ліквідатора до суду надійшло клопотання №б/н, сформоване в системі "Електронний суд" 19.08.2026 (вх. №12302/26), в якому арбітражний керуючий Балєв В.П. просить долучити до матеріалів справи звіт про надіслання кредиторам боржника повідомлень про результати розгляду грошових вимог від 19.08.2026 з додатками.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду заяву про уточнення кредиторських вимог, сформовану в системі "Електронний суд" №б/н 02.09.2026 (вх. №13177/26 від 03.09.2026), в якій просить визнати грошові вимоги до банкрута в сумі 26760526,79 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору (перша черга), 159695,69 грн - ЄСВ (друга черга), 15477083,71 грн - податки та збори (третя черга), 11118422,59 грн - штрафні санкції, пеня (шоста черга), та уточнені розрахунки заборгованості.

Від ліквідатора до суду надійшло клопотання №б/н, сформоване в системі "Електронний суд" 05.09.2026 (вх. №13286/26), в якому арбітражний керуючий Балєв В.П. просить долучити до матеріалів справи звіт про надіслання кредиторам боржника повідомлень про результати розгляду грошових вимог від 05.09.2026 з додатками.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Приймаючи до уваги те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, враховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання щодо розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника за відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 07.09.2026 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Розглянувши заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника, дослідивши додані до неї докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно ст. 1 КУзПБ - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 64 КУзПБ встановлена черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, штрафні санкції.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45- 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання.

Так, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують функції погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Контролюючі органи, згідно із пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Боржник є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України унормовано, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пункту 111.2 статті 111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

З матеріалів заяви кредитора, з урахуванням заяви про усунення недоліків та заяви про уточнення кредиторських вимог, вбачається, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у КП ПМР "Комунсервіс" наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 26332699,95 грн, яка виникла до відкриття провадження у справі та складається з податкової заборгованості в сумі 21855036,08 грн (15213714,63 грн - основний платіж; 6641321,45 грн - штрафні санкції; 0,00 грн - пеня) та заборгованість з ЄСВ в сумі 4477663,87 грн (562,73 грн - основний платіж; 1689892,01 грн - штрафні санкції; 2787209,13 грн - пеня), з яких:

1. Податок на додану вартість у сумі 5935823,29 грн (основний платіж - 22799,00 грн, штрафні санкції - 5913024,29 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок та пені, нарахованої відповідно до закону. На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: податкові повiдомлення-рiшення №596414290706 вiд 16.04.2026, №595914290706 від 16.04.2026, №596514290706 від 16.04.2026, №596114290706 від 16.04.2026.

2. Податок на доходи фізичних осіб у сумі 13296879,07 грн (основний платіж - 12701161,43 грн, штрафні санкції - 595717,64 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок та пені, нарахованої відповідно до закону. На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав податкове повiдомлення-рiшення №569214292406 вiд 14.04.2026.

3. Військовий збір у сумі 1194920,52 грн (основний платіж - 1101101,00 грн, штрафні санкції - 93819,52 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок та пені, нарахованої відповідно до закону. На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав податкове повiдомлення-рiшення №568914292406 вiд 14.04.2026.

4. Адмінштрафи та інші санкції у сумі 38760,00 грн (основний платіж - 0,00 грн, штрафні санкції - 38760,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок та пені, нарахованої відповідно до закону. На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав податкове повiдомлення-рiшення №596314290706 вiд 16.04.2026.

5. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у сумі 4477663,87 грн (основний платіж - 562,73 грн, штрафні санкції - 1689892,01 грн, пеня - 2787209,13 грн). Заборгованість складається із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок та пені, нарахованої відповідно до закону. На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0056102406 вiд 13.04.2026, №0056092406 від 13.04.2026, вимогу про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної особи) №Ю-5608 від 13.04.2026.

6. Екологічний податок - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях (ккдб 19010300) у сумі 1388653,20 грн (основний платіж - 1388653,20 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках). На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: уточнююча податкова декларація екологічного податку №9374387432 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9337199681 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9337199682 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9374387451 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9374387453 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9374387456 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9435577371 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9435577373 від 05.03.2026; уточнююча податкова декларація екологічного податку №9435577377 від 05.03.2026.

Крім того, банкрут має поточну заборгованість, яка виникла після відкриття провадження у справі.

Так, в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у КП ПМР "Комунсервіс" наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 422502,04 грн, яка виникла після відкриття провадження у справі та складається з податкової заборгованості в сумі 263369,08 грн (263369,08 грн - основний платіж; 0,00 грн - штрафні санкції; 0,00 грн - пеня) та заборгованості з ЄСВ в сумі 159132,96 грн (159132,96 грн - основний платіж; 0,00 грн - штрафні санкції; 2787209,13 грн - пеня), з яких:

1. Екологічний податок - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях (ккдб 19010300) у сумі 60606,96 грн (основний платіж - 60606,96 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках). На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: податкова декларація екологічного податку №9434153782 від 21.01.2026; податкова декларація екологічного податку №9094663819 від 13.04.2026.

2. Податок на додану вартість у сумі 187315,00 грн (основний платіж - 187315,00 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках). На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: податкові декларації з податку на додану вартість від 19.03.2026, від 13.04.2026, від 15.05.2026.

3. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у сумі 159132,96 грн (основний платіж - 159132,96 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках). На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав наступні документи: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і сум, утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 19.02.2026, від 19.03.2026, від 16.04.2026, від 19.05.2026.

3. Земельний податок у сумі 15447,12 грн (основний платіж - 15447,12 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках). На підтвердження вказаної заборгованості заявник надав податкову декларацію з плати за землю від 12.02.2026.

Ліквідатором вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області визнані у повному обсязі на загальну суму 26760526,79 грн в наступній черговості: 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору у 1 чергу, 159695,69 грн - заборгованість з єдиного соціального внеску у 2 чергу, 15477083,71 грн - заборгованість по податках і зборах у 3 чергу, 11118422,59 грн - заборгованість по фінансовим санкціям та пені у 6 чергу.

Оцінюючи надані Головним управлінням ДПС у Миколаївській області докази в сукупності, суд вважає, що вимоги кредитора є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає грошові вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області до КП ПМР "Комунсервіс" у сумі 26760526,79 грн, у тому числі: - 159695,69 грн із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів (з яких: конкурсні вимоги в сумі 562,73 грн (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) та поточні вимоги в сумі 159132,96 грн); - 15477083,71 грн із задоволенням у 3 (третю) чергу вимог кредиторів (з яких: конкурсні вимоги в сумі 15213714,63 грн та поточні вимоги в сумі 263369,08 грн); - 11118422,59 грн із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів (конкурсні вимоги)

Суд звертає увагу, що разом з визнаними судом грошовими вимогами кредитора до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника, у розмірі 5324,80 грн із задоволенням у 1 (першу) чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. 2, 41, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Миколаївській області до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" у сумі 26760526,79 грн, у тому числі: - 159695,69 грн із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів (з яких: конкурсні вимоги в сумі 562,73 грн (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) та поточні вимоги в сумі 159132,96 грн); - 15477083,71 грн із задоволенням у 3 (третю) чергу вимог кредиторів (з яких: конкурсні вимоги в сумі 15213714,63 грн та поточні вимоги в сумі 263369,08 грн); - 11118422,59 грн із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів (конкурсні вимоги), а також 5324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором із задоволенням у 1 (першу) чергу вимог кредиторів.

2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2026, враховуючи обставини воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська