Постановление суда № 140308265, 02.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2026 Справа № 914/2287/26

Суддя Господарського суду Львівської області Никон О.З., розглядаючи позовну заяву Львівського комунального підприємства Агенція ресурсів Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Івано-Франківськ

про стягнення 127 427, 88 грн

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне підприємство Агенція ресурсів Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення 127 427, 88 грн заборгованості за неналежне виконання договорів № 1413 та № 1414 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 07.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням обов`язку зі сплати витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна на підставі договорів № 1413 та № 1414 від 07.02.2022.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов - 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за своєю правовою природою договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна є акцесорним (похідним) зобов`язанням, а його укладення та чинність нерозривно пов`язані з наявністю основного зобов`язання - чинного договору оренди відповідного нерухомого майна. У зв`язку з відсутністю у договорах № 1413 та № 1414 від 07.02.2022 посилання на укладені договори оренди приміщень, вважає, що правова підстава для нарахування та стягнення коштів відсутня. Відсутність укладених договорів оренди приміщень, як первинних документів, що підтверджують факт користування майном та відсутність доказів переукладення договорів у зв`язку з реорганізацією, унеможливлює законне взяття Міжрегіональним управлінням відповідних бюджетних зобов`язань. Ствердив, що Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, як розпорядник бюджетних коштів, не мало та не має правових підстав для реєстрації фінансових зобов`язань за похідними договорами про відшкодування витрат (№ 1413 та № 1414) в органах Державної казначейської служби України. Тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив заперечив твердження відповідача, що договори про відшкодування витрат балансоутримувача є акцесорними, оскільки такі не укладаються з метою забезпечення виконання основного зобов`язання; ствердив, що такі договори є самостійною домовленістю сторін, предметом якої є відшкодування орендарем вартості витрат (послуг), понесених балансоутримувачем на утримання будинку та іншого майна, в якому розташоване майно орендаря; у договорах визначено усі його істотні умови, тому сама по собі відсутність окремих реквізитів відповідних договорів оренди не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку з відшкодування понесених балансоутримувачем витрат; заперечив щодо необхідності переукладення договорів, оскільки Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Південно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з перейменуванням на Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке в подальшому перейменовано на Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України набуло усі права та обов`язки, тому переукладати договори не є необхідним; доводив, що відсутність бюджетних асигнувань не є правовою підставою ні для припинення договірного зобов`язання, ні для звільнення відповідача від його виконання.

Крім того, позивач у доповненні до відповіді на відзив долучив договори оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На стадії відкриття провадження суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи спосіб захисту стягнення заборгованості та ціну позову 127 427, 88 грн.

Однак враховуючи доводи обох сторін, викладені у відзиві, відповіді на відзив та долучені докази, суд вважає, що лише ціна позову не є визначальною обставиною для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження та вбачає підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 12, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснювати подальший розгляд справи № 914/2287/26 за правилами загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 22.10.26 об 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 10.

3. Сторонам справи забезпечити явку представників у судове засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Никон О.З.