Постановление суда № 140308161, 05.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" жовтня 2026 р. Справа № 911/2988/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теус термінал» від 01.10.2026 про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теус термінал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан констракшн»

про стягнення 8460734,46 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теус термінал» (далі позивач, ТОВ «Теус термінал») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 01.10.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан констракшн» (далі відповідач, ТОВ «Натан констракшн») про стягнення 8460734,46 грн, що складається з 6492798,65 грн основного боргу, 327634,19 грн 3% річних та 1640301,62 грн інфляційних втрат.

Підставами пред`явлення позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язань із своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 15/11/22-HTH від 15.11.2022.

Позивач стверджує, що незважаючи на наявність заборгованості та неодноразові звернення позивача, відповідач фактично ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, не відповідає на телефонні дзвінки та електронні листи, направлені за засобами зв`язку, визначеними договором.

Одночасно із позовною заявою ТОВ «Теус термінал» подало до суду заяву від 01.10.2026 про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення вказаної позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Натан констракшн» та які знаходяться на всіх рахунках банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на все майно, яке належить ТОВ «Натан констракшн», в межах ціни позову 8460734,46 грн.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що ТОВ «Натан констракшн» є діючим суб`єктом господарювання, продовжує вести фінансово-господарську діяльність та активно захищає власні майнові інтереси у судовому порядку. Зокрема, відповідач звертався до суду у справі № 911/1107/24 про стягнення з Zernoprodukt Kft 129555,12 євро, а також у справі № 917/822/25 про стягнення з ТОВ «УЗТК Трейд» 1914210,48 грн основної заборгованості, 225342,93 грн штрафних санкцій, 108579,09 грн 3% річних та 341142,62 грн інфляційних втрат. Крім того, відповідач оскаржує дії податкового органу у справі № 320/28400/24 та бере участь у відповідних судових процесах.

У зв`язку з цим позивач вважає, що поведінка відповідача свідчить про вибіркове виконання своїх фінансових зобов`язань: вживаючи активних заходів щодо стягнення коштів на власну користь, ТОВ «Натан констракшн» одночасно повністю ігнорує обов`язок оплатити належним чином надані позивачем послуги.

Крім того позивач звертає увагу суду на те, що сума заявлених позовних вимог є значною, а за даними відкритих державних реєстрів та аналітичних систем у відповідача відсутні зареєстровані об`єкти нерухомого майна та транспортні засоби, за рахунок яких у подальшому могло б бути забезпечене реальне виконання судового рішення.

За таких обставин, на переконання позивача, існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість безперешкодно розпорядитися належними йому грошовими коштами, перерахувати їх на користь третіх осіб, закрити або змінити банківські рахунки чи іншим чином ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що суперечитиме завданню господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.

На думку позивача, накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача виключно в межах суми позовних вимог є співмірним заходом забезпечення позову, який безпосередньо пов`язаний із предметом спору та спрямований виключно на забезпечення реального виконання майбутнього судового рішення. Такий захід не призведе до припинення господарської діяльності відповідача, а лише тимчасово обмежить можливість відчуження активів у межах суми спору до вирішення справи по суті.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як убачається зі змісту заяви, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, неодноразові звернення позивача до відповідача без отримання належної реакції, участь відповідача в інших судових справах, а також на відсутність, за твердженням заявника, зареєстрованих за відповідачем об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів.

Однак суд не вбачає у наведених обставинах достатніх підстав для висновку про існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі.

Так, невиконання відповідачем заявленого позивачем грошового зобов`язання є безпосередньо предметом спору у цій справі та підлягає встановленню судом під час розгляду позовних вимог по суті. Сам по собі факт наявності заборгованості, яка оспорюється або підлягає встановленню судом, не свідчить про намір відповідача ухилитися від виконання можливого рішення суду.

Звернення відповідача до суду з позовами про стягнення заборгованості з інших суб`єктів господарювання є реалізацією його права на судовий захист та не свідчить про недобросовісність відповідача, його неплатоспроможність або намір ухилитися від виконання власних зобов`язань.

Зокрема, наведені позивачем відомості про звернення ТОВ «Натан констракшн» до суду у справах № 911/1107/24 та № 917/822/25 свідчать лише про наявність у відповідача власних майнових вимог до інших осіб. Водночас позивач не довів, що участь у зазначених судових процесах будь-яким чином створює ризик невиконання відповідачем можливого рішення у цій справі.

Так само сама по собі участь відповідача у справі № 320/28400/24 щодо оскарження дій податкового органу не свідчить про погіршення майнового стану відповідача або про вчинення ним дій, спрямованих на унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

Суд також не може погодитися з доводами заявника про те, що відсутність у відповідача зареєстрованих об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів свідчить про необхідність арешту всіх його активів.

По-перше, відсутність певного виду зареєстрованого майна не свідчить про відсутність у відповідача інших активів, майнових прав або грошових коштів.

По-друге, заявник не надав доказів того, що майновий стан відповідача істотно погіршився, що його активи зменшуються, відбувається їх масове відчуження, виведення або приховування.

По-третє, позивач не навів конкретних відомостей щодо вчинення відповідачем будь-яких правочинів або інших дій, які були б спрямовані саме на уникнення можливого виконання судового рішення у цій справі.

Таким чином, доводи заявника в цій частині фактично ґрунтуються на припущенні про можливу поведінку відповідача у майбутньому.

Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватися виключно на припущеннях заявника без наведення конкретних обставин та доказів, які підтверджують реальність відповідної загрози.

Сам лише значний розмір заявлених до стягнення коштів 8460734,46 грн також не може бути самостійною підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Розмір позовних вимог має враховуватися судом при оцінці співмірності запропонованого заходу забезпечення, однак не замінює необхідності встановлення обставин, які свідчать про реальну загрозу утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду.

Отже визначальним у цьому випадку є не сам факт існування грошової заборгованості чи її розмір, а встановлення об`єктивних обставин, які дають достатньо обґрунтовані підстави припускати, що без застосування заходів забезпечення позову виконання можливого рішення суду буде істотно ускладнено або унеможливлено.

Таких обставин заявник не довів.

Суд також зауважує, що на стадії вирішення питання про забезпечення позову суд не надає остаточної оцінки доводам сторін щодо наявності чи відсутності основного боргу, не встановлює факт порушення відповідачем умов договору та не вирішує спір по суті. Такі питання будуть досліджені та вирішені за результатами розгляду позовних вимог.

Відтак суд не бере до уваги як підставу для забезпечення позову твердження заявника про обґрунтованість позовних вимог, оскільки наявність обов`язку відповідача сплатити заявлену суму є предметом доказування при розгляді справи по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Теус термінал» не довело належними та допустимими доказами наявності реальної загрози того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду.

Наведені заявником обставини щодо наявності заборгованості, значного розміру позовних вимог, участі відповідача в інших судових справах, відсутності зареєстрованого нерухомого майна та транспортних засобів, а також ненадання відповідачем відповіді на звернення позивача не утворюють у своїй сукупності достатньо обґрунтованого припущення про існування реального ризику невиконання можливого рішення суду.

Інших обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем конкретних дій щодо відчуження, приховування або виведення активів, заявник не навів та відповідних доказів суду не подав.

Отже суд не вбачає передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України підстав для застосування заходів забезпечення позову.

При цьому відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє ТОВ «Теус термінал» права повторно звернутися до суду з відповідною заявою у разі виникнення нових обставин, які свідчитимуть про наявність реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду та будуть підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Теус термінал» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теус термінал» від 01.10.2026 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін