Постановление суда № 140308013, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/4797/26Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКУПІВЛІ.ПРО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4797/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКУПІВЛІ.ПРО" (Україна, 02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, літера 3В; ідентифікаційний код 40283641)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛФУД" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35; ідентифікаційний код 45210337)

про стягнення 274 346,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФУД» про стягнення заборгованості за надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro у розмірі 274 346,89 грн, з яких: 224 280,94 грн основного боргу, 10 663,40 грн інфляційних втрат, 3 522,24 грн трьох відсотків річних та 35 880,31 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/4797/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФУД» задоволено повністю.

02.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначила, що положення частини восьмої статті 129 ГПК України застосовуються під час перевірки дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості; у разі недотримання такого порядку і строків суд залишає відповідну заяву без розгляду.

Аналогічний підхід щодо необхідності своєчасного подання заяви, детального опису виконаних адвокатом робіт та доказів, які підтверджують здійснення відповідних робіт і розмір витрат, відображено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та повідомило про очікувані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Також разом із позовною заявою позивачем було подано договір про надання правової допомоги №ZK/1/373 від 22.01.2025 та додаток №21 від 16.03.2026 до вказаного договору, відповідно до якого сторони погодили розмір гонорару адвоката за підготовку та подання позовної заяви у сумі 20 000,00 грн та визначили, що клієнт зобов`язаний сплатити такий гонорар протягом одного календарного місяця після завершення розгляду справи судом першої інстанції.

Водночас, суд зазначає, що додаток №21 від 16.03.2026 підтверджує досягнення сторонами домовленості щодо виду правничої допомоги та розміру гонорару, який підлягатиме сплаті, однак не підтверджує фактичного обсягу наданих адвокатом та прийнятих клієнтом послуг.

Документом, яким сторони засвідчили факт надання адвокатом відповідних послуг, їх прийняття клієнтом, відсутність претензій щодо наданих послуг та остаточну вартість таких послуг у розмірі 20 000,00 грн, є акт наданих послуг №23 від 14.07.2026.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що адвокатом надано, а клієнтом отримано послуги з підготовки та подання позовної заяви у справі №910/4797/26, у тому числі консультації клієнта, вивчення документів та судової практики, загальною вартістю 20 000,00 грн. Саме цим документом зафіксовано факт виконання адвокатом відповідних робіт та їх прийняття клієнтом.

Разом з тим, акт №23 складений сторонами 14.07.2026, тобто, на наступний день після ухвалення судом рішення у справі, проте до суду його подано лише 02.10.2026 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, на момент складення акта №23 строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України, ще не сплив, а тому позивач мав об`єктивну можливість подати цей доказ до суду у встановлений процесуальним законом строк.

Оскільки рішення у справі ухвалено 13.07.2026, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України п`ятиденний строк спливав 18.07.2026, а з урахуванням того, що останній день такого строку припадав на вихідний день, останнім днем для подання відповідних доказів був 20.07.2026.

Проте доказ, яким підтверджено фактичне надання та прийняття заявлених до відшкодування послуг, подано позивачем лише 02.10.2026, тобто, після спливу понад двох місяців із дня закінчення передбаченого законом процесуального строку.

При цьому, заявником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, не наведено причин його пропуску та не зазначено будь-яких обставин, які перешкоджали поданню акта №23 від 14.07.2026 до суду в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Суд наголошує, що зазначення у позовній заяві попереднього розрахунку очікуваних судових витрат та подання договору про надання правової допомоги і додатку до нього не звільняє сторону від процесуального обов`язку своєчасно подати докази щодо фактично наданого обсягу професійної правничої допомоги, якщо такий доказ було складено після ухвалення рішення та сторона посилається на нього як на підтвердження понесених витрат.

Такий підхід відповідає висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/9714/22 про те, що обов`язку суду здійснити розподіл витрат передує виконання стороною процесуального обов`язку щодо своєчасного подання доказів обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом робіт та їх вартості. У разі недотримання строків подання таких доказів закон прямо встановлює наслідок у вигляді залишення відповідної заяви без розгляду.

Водночас, положення статті 244 ГПК України щодо можливості подання заяви про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на виконання рішення не усувають та не змінюють спеціального порядку і строків подання доказів судових витрат, встановлених частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Отже, враховуючи, що належний доказ фактичного обсягу наданої професійної правничої допомоги та прийняття таких послуг клієнтом поданий позивачем поза межами встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку, а клопотання про його поновлення із зазначенням поважних причин пропуску такого строку заявником не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись статтями 119, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4797/26 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФУД» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 254- 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 05.10.2026

Суддя І.О. Андреїшина