Постановление суда № 140307867, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/12516/26Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносертифік" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносертифік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про стягнення 1 883 441,10 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 883 441,10 грн., з яких 1 200 000,00 грн. основного боргу, 440 000,00 грн. штрафу, 232 000,00 грн. пені та 11 441,10 грн. 3% річних за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 12.12.2025 року на підставі статей 525, 526, 625, 1049 Цивільного кодексу України.

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (ЄДРПОУ: 41240530), у межах суми позовних вимог у розмірі 1 883 441,10 грн., які містяться на всіх рахунках у банківських чи інших фінансово-кредитних установах, відкритих відповідачем.

Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідач у порушення пункту 3.2 Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 12.12.2025 року не виконав належним чином та у встановлений строк (до 06.06.2026 року) зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги. Станом на 30.09.2026 року тривалість невиконання грошового зобов`язання становить 116 днів.

На думку заявника, наявність у відповідача значного за розміром простроченого боргу перед позивачем (понад 1,8 млн. грн.), який не гаситься упродовж тривалого часу, свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань.

Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії може призвести до того, що відповідач, дізнавшись про відкриття судового провадження через систему "Електронний суд", здійснить відчуження наявного майна, закриє банківські рахунки або виведе з них усі грошові кошти на користь третіх осіб. Це повністю унеможливить або істотно ускладнить майбутнє виконання рішення суду та призведе до необхідності додаткових майнових витрат позивача для відновлення своїх прав.

Таким чином, заявник вважає за доцільне і можливе, забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми позовних вимог у розмірі 1 883 441,10 грн., які містяться на всіх рахунках у банківських чи інших фінансово-кредитних установах, відкритих відповідачем.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Проте, позивачем не було надано жодних доказів та обґрунтувань у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, окрім того заявником не надано доказів відчуження наявного майна відповідача, а також доказів щодо закриття відповідачем банківських рахунків або доказів виведення з банківських рахунків відповідача усіх грошових коштів на користь третіх осіб.

Розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносертифік" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна