Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
01.10.2026Справа № 910/10507/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Герасименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/10507/26 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, місто Київ, вул.Автозаводська, будинок 2; код ЄДРПОУ 44725823) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (03110, місто Київ, вул.Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6; код ЄДРПОУ 45274055) про стягнення грошових коштів про стягнення грошових коштів, за участі представників позивача Іванової К.Г., відповідача Скоропад Б.О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом для стягнення пені у зв`язку із порушенням відповідачем умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 18.02.2026 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (виконавець) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №AV-10237-VDK-26 (далі - Державний контракт).
2.2. 20.02.2026 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» укладено Додаткову угоду №1 до Державного контракту.
2.3. Відповідно до видаткової накладної № 328-2.1.1-В-1541 (218) від 23.04.2026 ТОВ «УМО Україна» поставило ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» товар у кількості 49 комплектів на загальну суму 9 274 719,51 грн.
2.4. Відповідно до видаткової накладної № 328-2.2.1-В-1781 (253) від 05.05.2026 ТОВ «УМО Україна» поставило ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» товар у кількості 951 комплектів на загальну суму 180 005 270,49 грн.
2.5. ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» звернулось до ТОВ «УМО Україна» з претензією №22.1-12611 від 06.05.2026 щодо сплатити грошових коштів у розмірі 2 917 183,36 грн за прострочення поставки Товару протягом п`яти робочих днів.
2.6. Відповідно до видаткової накладної № 328-3.3.1-В-2069 (290) від 19.05.2026 ТОВ «УМО Україна» поставило ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» товар у кількості 319 комплектів на загальну суму 60 380 316,81 грн.
2.7. ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» звернулось до ТОВ «УМО Україна» з претензією №22.1-15954 від 04.06.2026 щодо сплатити грошових коштів у розмірі 3 157 568,96 грн за прострочення поставки Товару протягом п`яти робочих днів.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом позову є позовні вимоги про стягнення грошові кошти за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони від 18.02.2026 № AV-10237-VDK-26 у сумі 3 157 568,96 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 525, 526, 530, 549, 610, 693 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині вчасної поставки товару.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечує щодо позову та просить суд прийняти часткове визнання позовних вимог у розмірі 157 878,45 грн, що становить 5 % від заявленої позивачем суми пені.
4.2 Відповідач просить задовольнити клопотання про зменшення розміру пені та зменшити пеню на 95 % - з 3 157 568,96 грн до 157 878,45 грн.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження в зміненій формі (паперовій та електронній). Підготовче засідання призначено на 22.09.2026.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 задоволено клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про розгляд справи №910/10507/26 у закритих підготовчих і судових засіданнях.
5.3. 22.09.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 01.10.2026.
5.4. У судовому засіданні 01.10.2026, відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи порушено відповідачем зобов`язання щодо поставки товару?
- Чи правомірно позивачем нараховано пеню? Якщо так, то чи наявні підстави для її зменшення?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на запитання, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ.
7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.5. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 ЦК України).
7.6. Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов`язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари для потреб безпеки і оборони (далі - Товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в Специфікації Товарів (Додаток 1 до Контракту) (далі - Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Товар в строки та на умовах, визначених цим Контрактом. Комплектність Товару наведено в Додатку 2 до Контракту.
7.7. Відповідно до Специфікації Виконавець зобов`язався поставити Товар 4 партіями по 1000 комплектів на загальну суму 757 119 960,00 грн у строк, що відраховується від дати укладання Договору: 30 днів для першої партії, 60 днів для другої партії, 90 днів для третьої партії, 120 днів для четвертої партії.
7.8. Матеріалами справи та сторонами підтверджуються обставини того, що Постачальником поставлено 49 комплектів із другої партії з порушенням строку на 4 дні, 951 комплектів із другої партії з порушенням строку на 17 днів та 319 комплектів із третьої партії з порушенням строку на 1 день.
7.9. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК України).
7.10. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
7.11. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
7.12. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено перед позивачем зобов`язання за Договором в частині вчасної поставки Товарів.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.2. Водночас частиною 2 статті 546 ЦК України визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
8.3. Так, підпунктом 1 пункту 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
8.4. Суд зазначає, що договором можуть бути передбачені різні види забезпечення зобов`язання, а цивільне законодавство не містить імперативної норми, яка забороняє встановлення у договорі нарахування пені за порушення негрошового зобов`язання.
8.5. Частинами 1-2 статті 549 ЦК України визначено:
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
8.6. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (частина 1 статті 551 ЦК України).
8.7. Визначена у пункті 7.2 Договору пеня за своєю правовою природою та змістом є неустойкою, визначеною статтею 549 ЦК України. Відмінним є те, що термін пеня у статті 549 ЦК України застосовується в контексті порушення саме грошового зобов`язання, а в Договорі пеня визначена за порушення негрошового зобов`язання.
8.8. Враховуючи частину 2 статті 546 ЦК України та зміст статей 549 та 551 ЦК України, можна дійти висновку про те, що забезпечення зобов`язання, встановлене у підпункті 1 пункту 7.2 Договору, відповідає неустойці, правовідносини щодо якої регулюються статтями 549-552 ЦК України.
8.9. Позивачем здійснено розрахунок пені за порушення строків виконання зобов`язання з поставки Товару, а саме:
1) 20.04.2026 - 23.04.2026: 9 274 720,00 грн (вартість 49 компл. поставленого Товару) x 0.1% x 4 дні = 37 098,88 грн;
2) 20.04.2026 - 06.05.2026: 180 005 280,00 грн (вартість 951 копл. непоставленого Товару) x 0.1% x 17 днів = 3 060 089,76 грн.
3) 20.05.2026: 60 380 320,00 грн (вартість 319 компл. непоставленого Товару) x 0.1% x 1 день = 60 380,32 грн.
8.10. Враховуючи наведене, суд дійшов висновок про те, що позивачем правомірно нараховано до стягнення пеню у загальному розмірі 3 157 568,96 грн за порушення зобов`язання за Договором в частині вчасної поставки Товару.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗМЕНШЕННЯ ПЕНІ.
9.1. Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
9.2. Враховуючи правову природу пені, визначену у Договорі, та клопотання відповідача щодо зменшення пені, суд вважає за необхідне розглянути питання щодо зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення зобов`язання.
9.3. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду виклав у постанові від 19 січня 2024 року по справі № 911/2269/22 наступні висновки:
неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19;
зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20);
у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
9.4. В обґрунтування зменшення пені відповідач зазначає:
1. Незначна тривалість прострочення: 4 дні щодо 49 комплектів другої партії, 17 днів щодо 951 комплекту другої партії та лише 1 день щодо 319 комплектів третьої партії; жодне прострочення не перевищило 30 днів.
2. Об`єктивні причини прострочення: затримка була зумовлена раптовими та непередбачуваними перебоями міжнародної логістики внаслідок початку збройного конфлікту на Близькому Сході, що виникли лише через 10 календарних днів після укладення Контракту та через 8 днів після укладення Додаткової угоди № 1.
3. Високий ступінь належного виконання: позивач заявляє порушення строків лише щодо 1 319 із 4 000 комплектів Товару; щодо 2 681 комплекту, тобто понад 67 % загального обсягу Контракту, позивач порушення строків не заявляє.
4. Відсутність претензій щодо якості та комплектності: усі поставки, які стали предметом спору, прийняті Отримувачем, а позивач не заявляє вимог, пов`язаних із якістю або комплектністю Товару.
5. Статус та характер діяльності відповідача: відповідач є критично важливим підприємством у сфері оборонно-промислового комплексу та системно виконує державні контракти, спрямовані на забезпечення потреб оборони України.
6. Відсутність збитків позивача та постоплатний характер Контракту: позивач не навів доказів будь-яких реальних майнових втрат, спричинених простроченням, а оплата за Контрактом здійснюється після фактичної поставки Товару.
9.5. Отже, метою забезпечення виконання зобов`язання, зокрема і неустойкою, є спонукання сторін до виконання своїх обов`язків за договором та не може бути джерелом додаткового прибутку, що корелюється із висновками Верхового Суду.
9.6. Також, важливою обставиною для вирішення питання про зменшення пені є виконання зобов`язання. Відповідно у разі виконання зобов`язання, але з порушенням строків виконання, є за доцільне зменшити розмір пені, якщо наявні обставини, які обґрунтовують порушення контрагентом строків виконання зобов`язання.
9.7. Відповідач уточнює притичини порушення строків виконання зобов`язання: прострочення окремих частин другої та третьої партій Товару було зумовлене не бездіяльністю чи недобросовісною поведінкою відповідача, а об`єктивним та раптовим порушенням міжнародних логістичних маршрутів, якими здійснювалося постачання Товару. Відповідні обставини були непередбачуваними та знаходилися поза межами розумного контролю відповідача. Особливо важливо, що вони виникли 28.02.2026 - лише через 10 календарних днів після укладення Контракту від 18.02.2026 та через 8 календарних днів після укладення Додаткової угоди № 1 від 20.02.2026, якою Сторони погодили остаточну редакцію Специфікації та загальну вартість Контракту.
28.02.2026 на Близькому Сході відбулося різке загострення збройного конфлікту, що супроводжувалося ракетними ударами та атаками безпілотних літальних апаратів, унаслідок чого компетентними органами Об`єднаних Арабських Еміратів було закрито повітряний простір, а міжнародні аеропорти, у тому числі аеропорт м. Дубай, тимчасово припинили виконання пасажирських та вантажних рейсів. Безпосередній постачальник відповідача - UMO Sp. z о.о. - повідомив ТОВ «УМО Україна» про блокування вантажів у транзитній зоні м. Дубай та необхідність організації альтернативних сухопутних і морських маршрутів листом від 02.03.2026 «Notice of the Occurrence of Force Majeure Circumstances».
Отримавши відповідне повідомлення, відповідач без зволікання повідомив позивача про виникнення зазначених обставин. Листом від 04.03.2026 № 26-0196-015 відповідач детально повідомив Агенцію оборонних закупівель про характер обставин, їх вплив на логістику та можливе зміщення строків поставок, у тому числі за Контрактом.
Надзвичайний та непередбачуваний характер та причинно-наслідковий зв`язок з простроченням виконання Контракту зазначених логістичних обставин, а також їх вплив на можливість своєчасного виконання зобов`язань безпосереднім постачальником відповідача додатково підтверджуються Свідоцтвом Національної господарської палати Польщі (Krajowa Izba Gospodarcza) від 20.03.2026 № P/SW/12/2026. У зазначеному Свідоцтві підтверджено, що порушення функціонування транспортної інфраструктури на Близькому Сході мало надзвичайний і масштабний характер, не могло бути передбачене або ефективно попереджене постачальником та перебувало у причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю своєчасного виконання договорів поставки БПЛА на користь ТОВ «УМО Україна».
9.8. Отже, суд враховує:
відповідачем виконано зобов`язання із поставки товару;
поставка частини товару була прострочена на один та чотири дні, що є незначним/несуттєвим порушенням зобов`язання;
поставка частини товару була прострочена на сімнадцять днів, що не може вважатися значним порушенням зобов`язання, враховуючи загальний строк поставки товару та обсяги поставки;
затримки із поставки товару були зумовлені особливостями шляхів логістики та об`єктними обставинами, які утруднили використання цих шляхів логістики;
відповідач та позивач є учасниками ринку оборонних закупівель, а тому їх взаємовідносини повинні бути збалансовані та направлені на ефективне виконання загальнонаціонального завдання щодо забезпечення обороноздатності сил оборони, відповідно такі відносини не повинні непропорційно та необґрунтовано обтяжуватися грошовими зобов`язання у формі неустойки або іншої формою грошової відповідальності.
9.9. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, однак наявні підстави для зменшення пені, яка підлягає стягненню, на 70 відсотків.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.
10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
10.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
10.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
10.5. Враховуючи викладене у мотивувальній частині та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (03110, місто Київ, вул.Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6; код ЄДРПОУ 45274055) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, місто Київ, вул.Автозаводська, будинок 2; код ЄДРПОУ 44725823) 947270,69 грн пені.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 05.10.2026
Суддя Ігор Курдельчук
Судебное решение № 140307775, Господарський суд м. Києва было принято 01.10.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 910/10507/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: