Постановление суда № 140307630, 02.10.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2026 Справа № 908/2408/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши заяву Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області № 55-2538ВИХ-26 від 30.09.2026 (вх. № 20983/08-08/26 від 01.10.2026) про вжиття заходів забезпечення позову

За позовом: Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілтон» (вул. Гоголя, буд. 105-А, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 35300444)

про стягнення 749 696,60 грн.,

Без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілтон» про стягнення 749 696,60 грн.

01.10.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1258/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Також 01.10.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області надійшла заява № 55-2538ВИХ-26 від 30.09.2026 (вх. № 20983/08-08/26 від 01.10.2026) про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2026 вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що 08.05.2009 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛТОН» (ТОВ «МІЛТОН», Орендар, Відповідач) укладений договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1943 га для розташування адміністративної будівлі (Договір). Договір оренди зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2009 № 040926100730. В подальшому земельній ділянці присвоєний номер 2310100000:01:011:0159. Крім того, відомості про державну реєстрацію Договору 09.04.2026 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис про інше речове право 64287136 щодо об`єкта речових прав 3313510723101). Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 39/202 від 25.02.2009 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі, яка знаходиться у м. Запоріжжя, по вул. Гоголя, 105а. За використання земельних ділянок, наданих для розташування перукарні (інші земельні ділянки м. Запоріжжя) встановлено річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.04.2026 за № 5418/5/08-01-04-01-05 за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 ТОВ «МІЛТОН» задекларовано та нараховано 1 511 098,54 грн.

Проте, ТОВ «МІЛТОН» на користь місцевого бюджету Запорізької міської ради за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 не доплачено орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:011:0159 у розмірі 749 696,60 грн.

Отже, накладення арешту у межах суми ціни позову 749 696,60 грн. на належне відповідачу нерухоме майно, а саме: будівлю по вул. Гоголя, 105 а у м. Запоріжжя, буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів.

Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Таким чином, обраний вид забезпечення позову накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

На підставі викладеного, Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області просить суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛТОН» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35300444), яке розташоване за адресою: вул. Гоголя, буд.105А, м. Запоріжжя, 69002, а саме: будівлю по вул. Гоголя, 105 а у м. Запоріжжя, у межах суми ціни позову 749 696,60 грн.

Розглянувши заяву Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 р. № 16 вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, з наведених норм вбачається, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акту.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3).

Відповідно до положень статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (пункт 4).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 у справі №910/361/18.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Оцінюючи доводи заявника щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача суд враховує, що предметом позову є стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:011:0159 за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 у розмірі 749 696,60 грн.

Суд звертає увагу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, що подана заява про забезпечення позову не відповідає в цій частині вимогам Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову.

Так, в прохальній частині заяви про забезпечення позову Мелітопольською окружною прокуратурою Запорізької області не наведено конкретний перелік належного відповідачу нерухомого майна із зазначенням його ідентифікуючих ознак, необґрунтовано кількість та вартість майна, за рахунок якого Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області пропонує здійснити за необхідності задоволення її грошових вимог до відповідача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що за вказаних обставин заява Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно з абз. 1 ч. 6, ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області № 55-2538ВИХ-26 від 30.09.2026 (вх. № 20983/08-08/26 від 01.10.2026) про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 908/2408/26 відмовити.

2. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІТС Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, Запорізької міської ради та на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілтон».

3. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.

В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.