Решение № 140307472, 05.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4485/26

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса, м.Одеса

до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни, с. Новоолександрівка, Дніпропетровська область

про стягнення 983 506, 85 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни на свою користь пеню та штраф у розмірі 983 506,85 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю № 52 від 20.03.2026 в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху; позивачу постановлено протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

31.07.2026 від представника позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, з доказами їх усунення.

04.08.2026 від представника позивача до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

07.09.2026 від Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

09.09.2026 від Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70% від суми, зазначеної у позові.

Відповідач зазначає, що стягнення пені та штрафу разом із гарантійним внеском є надмірним фінансовим тягарем для відповідача, та, водночас, слугує засобом отримання доходу позивачем, що є несправедливим, у зв`язку з чим відповідач просить суд зменшити розмір штрафу та пені, заявлених до стягнення з відповідача, адже вищевказана сума забезпечення, фактично отримана позивачем відповідно до п. 14.4 договору за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідач вжив всіх можливих заходів з метою з поставки товару у визначені договором строки. При цьому, обставини, що зумовили неможливість поставки товари у визначені виникли не з вини відповідача. Окрім викладеного слід зазначити, що господарська діяльність відповідача пов`язана з постачанням товарів, зокрема, до державних та комунальних установ, військових частин. На даний час відповідачем підписано значну кількість договорів про постачання товару на користь вказаних замовників. Накладення на відповідача штрафних санкцій у заявленому позивачем розмірі призведе до неможливості закупівлі товарів для виконання замовлень по вже укладених угодах.

Відповідач зазначає, що розмір заявлених до стягнення пені та штрафу становить більш ніж 20% від суми договору, отже неустойка у заявленому розмірі не має компенсаційного характеру, що, в своєю чергу, свідчить про її очевидну надмірність та наявність ознак збагачення кредитора за рахунок боржника.

10.09.2026 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в якому просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про зменшення розміру неустойки.

Позивач зазначає, що зменшення розміру відповідальності допускається лише за наявності надмірного її розміру та об`єктивних причин, які не залежать від боржника. У даному випадку жодні об`єктивні обставини, які б виправдовували поведінку відповідача, невиконання ним своїх зобов`язань або пом`якшували відповідальність, відсутні. В своїй заяві відповідач належного обґрунтування також не надав. Посилання відповідача на неможливість виконати зобов`язання з підстав, що ніби виникли обставини непереборної сили є голослівним та необґрунтованим.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач використав надане законом права на подання відзиву на позов, позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Плужник Оленою Петрівною (Постачальник) укладений договір про закупівлю товарів № 52 від 20.03.2026, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника Ліжко двоярусне розбірне за кодом ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника "39140000-5 Меблі для дому" (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1 до договору), а замовник зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим договором.

Відповідно до пункту 3.2. договору ціна договору становить 4 650 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 775 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у розмірі 100% вартості такого товару, упродовж 30 (тридцяти) робочих днів з дати поставки товару на адресу замовника на підставі наданого оригіналу видаткової накладної/акту про прийняття-передання товару.

Відповідно до пункту 4.4. договору замовник не здійснює оплату за поставлений товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони замовника у випадку ненадання постачальником оригіналу видаткової накладної/акта про прийняття-передання на оплату чи його неналежного оформлення.

Відповідно до пункту 5.1. договору місце поставки товару: на підставі пункту 27 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, у зв`язку з тим, що розкриття інформації про місце поставки товару несе загрозу безпеці замовника вказана інформація зазначається як назва адміністративно-територіальної одиниці - м. Одеса, Одеська область, Україна.

Відповідно до пункту 5.2. договору кінцевий строк поставки товару - до 31 травня 2026 року включно.

Відповідно до пункту 5.7. договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передання товару належної якості у власність замовника у місці поставки з моменту та на підставі підписаної сторонами видаткової накладної/акта приймання-передавання товару.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору замовник має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей договір у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань постачальником, шляхом направлення офіційного листа про це постачальнику згідно адреси, яка зазначена в розділі "місцезнаходження та банківські реквізити сторін" цього договору. Офіційний лист про розірвання цього договору надсилається постачальнику за 14 (чотирнадцять) днів до бажаної дати розірвання. Цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена в офіційному листі про розірвання договору.

Відповідно до пункту 6.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у терміни, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки.

Відповідно до пункту 7.11. договору за порушення строків поставки товару визначених цим договором (прострочення поставки) до 30 днів з постачальника стягується штраф у розмірі 20 % від загальної вартості цього договору, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів стягується штраф у розмірі 30 % від загальної вартості договору.

Відповідно до пункту 7.12. договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи постачальника, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару по договору.

Відповідно до пункту 12.1. договору договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діє до "31" грудня 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 14.1. договору постачальник на дату укладання цього договору надає замовнику забезпечення виконання договору, в розмірі 3 (трьох) % від вартості цього договору шляхом внесення на рахунок замовника грошових коштів у сумі 139 500, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (платіжною інструкцією) від 12.03.2026 р. № 1642, у відповідності до вимог тендерної документації з особливостями (ідентифікатор закупівлі № ПА-2026-02-16-015024-а).

Відповідно до пункту 14.4. договору грошові кошти, як забезпечення виконання цього договору, не повертаються замовником постачальнику у разі:

- порушення постачальником строків поставки товарів, передбачених договором про закупівлю;

- порушення постачальником умов договору про закупівлю щодо якості поставки товарів;

- невиконання (часткового виконання) умов договору про закупівлю з вини постачальника.

Відповідно до пункту 15.1. договору невід`ємною частиною цього договору є:

Додаток 1 - Специфікація.

Додаток 2 - Технічна специфікація.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Плужник Оленою Петрівною було підписано Специфікацію (Додаток 1 до договору про закупівлю №52 від 20.03.2026) відповідно до якого найменування товару: ліжко двоярусне розбірне, 1000 комплектів, загальна вартість 4 650 000, 00 грн.

12.05.2026 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни із повідомленням № 2130 від 12.05.2026 яким наголошувало, що граничні строки поставки товару по договору спливають 31 травня 2026 року.

19.05.2026 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни із заявкою № 2240 від 19.05.2026 якою просили здійснити поставку в термін до 29.05.2026 включно на матеріальний склад КЕВ м. Одеса.

01.06.2026 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни із повідомленням про розірвання договору № 2362 від 01.06.2026 яким з огляду на невиконання Фізичною особою-підприємцем Плужник Оленою Петрівною у визначений строк прийнятих на себе зобов`язань, КЕВ м. Одеса повідомило про одностороннє розірвання договору та припинення зобов`язань за цим договором з 15.06.2026.

15.06.2026 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни із претензією № 1 якою просили сплатити заборгованість, яка виникла в результаті неналежного виконання ФОП Плужник О.П. договору про закупівлю № 52 від 20.03.2026 року у сумі - 993 061,65 грн., у тому числі штраф 20% відповідно договору у сумі - 930 000,00. Грн., суму 3% річних у розмірі - 5 732,88 грн., пеню у розмірі - 57 328,77 грн. на банківські реквізити замовника.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Плужник Оленою Петрівною зобов`язань за договором про закупівлю № 52 від 20.03.2026 в частині своєчасної поставки товару, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 53 506, 85 грн пені та 930 000,00 грн штрафу.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про закупівлю № 52 від 20.03.2026, факт поставки товару, строк поставки товару, дата, з якої товар вважається поставленим, строк дії договору, наявність / відсутність прострочення поставки товару, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, штрафу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.2. договору за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки.

Відповідно до пункту 7.12. договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи постачальника, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару по договору.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою пеня у розмірі 53 506, 85 грн за період з 01.06.2026 по 14.06.2026 та штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару по договору, що дорівнює 930 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2. договору кінцевий строк поставки товару - до 31 травня 2026 року включно.

Отже, останнім днем поставки товару є 31.05.2026.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору замовник має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей договір у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань постачальником, шляхом направлення офіційного листа про це постачальнику згідно адреси, яка зазначена в розділі "місцезнаходження та банківські реквізити сторін" цього договору. Офіційний лист про розірвання цього договору надсилається постачальнику за 14 (чотирнадцять) днів до бажаної дати розірвання. Цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена в офіційному листі про розірвання договору.

01.06.2026 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни із повідомленням про розірвання договору № 2362 від 01.06.2026 яким з огляду на невиконання Фізичною особою-підприємцем Плужник Оленою Петрівною у визначений строк прийнятих на себе зобов`язань, КЕВ м. Одеса повідомило про одностороннє розірвання договору та припинення зобов`язань за цим договором з 15.06.2026.

Відповідач контррозрахунку пені та штрафу до суду не надав, незгоди щодо арифметичної вірності розрахунку не висловив.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70% від суми, зазначеної у позові.

Відповідач зазначає, що стягнення пені та штрафу разом із гарантійним внеском є надмірним фінансовим тягарем для відповідача, та, водночас, слугує засобом отримання доходу позивачем, що є несправедливим, у зв`язку з чим відповідач просить суд зменшити розмір штрафу та пені, заявлених до стягнення з відповідача, адже вищевказана сума забезпечення, фактично отримана позивачем відповідно до п. 14.4 договору за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідач вжив всіх можливих заходів з метою з поставки товару у визначені договором строки. При цьому, обставини, що зумовили неможливість поставки товари у визначені виникли не з вини відповідача. Окрім викладеного слід зазначити, що господарська діяльність відповідача пов`язана з постачанням товарів, зокрема, до державних та комунальних установ, військових частин. На даний час відповідачем підписано значну кількість договорів про постачання товару на користь вказаних замовників. Накладення на відповідача штрафних санкцій у заявленому позивачем розмірі призведе до неможливості закупівлі товарів для виконання замовлень по вже укладених угодах.

Відповідач зазначає, що розмір заявлених до стягнення пені та штрафу становить більш ніж 20% від суми договору, отже неустойка у заявленому розмірі не має компенсаційного характеру, що, в своєю чергу, свідчить про її очевидну надмірність та наявність ознак збагачення кредитора за рахунок боржника.

Позивач зазначає, що зменшення розміру відповідальності допускається лише за наявності надмірного її розміру та об`єктивних причин, які не залежать від боржника. У даному випадку жодні об`єктивні обставини, які б виправдовували поведінку відповідача, невиконання ним своїх зобов`язань або пом`якшували відповідальність, відсутні. В своїй заяві відповідач належного обґрунтування також не надав. Посилання відповідача на неможливість виконати зобов`язання з підстав, що ніби виникли обставини непереборної сили є голослівним та необґрунтованим.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про можливість зменшення розміру пені та штрафу на 40% та, відповідно про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 32 104,11 грн та 558 000,00 грн штрафу.

Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені більше ніж на 40 %, а подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 32 104,11 грн пені та 558 000,00 грн штрафу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни про стягнення 983 506, 85 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65058, Одеська обл., місто Одеса, вул. Незалежності, будинок 18, код ЄДРПОУ 08038284) 32 104,11 грн. пені, 558 000,00 грн. штрафу, 11 802, 08 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.10.2026

Суддя Ю.А. Бажанова