Постановление суда № 140307378, 02.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

02.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5949/26

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Казакова", м. Дніпро

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних змін

Суддя Ярошенко В.І.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Казакова" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Казакова", оформлене протоколом № 26/07 загальних зборів ОСББ "Казакова" від 31.07.2026;

- визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ "Казакова", оформлене протоколом № 26/08 засідання Правління ОСББ "Казакова" від 30.08.2026;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис № 1002241070001080142 від 02.09.2026 про зміну до відомостей про юридичну особу, на підставі поданих до державного реєстратора документів а саме: протоколом № 26/07 загальних зборів ОСББ "Казакова" від 31.07.2026;

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову, у якому просить суд заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб?єктам державної реєстрації проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника ОСББ "Казакова", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприсмців та громадських формувань до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Казакова".

Заявник зазначає, що 03.09.2026 на дошці оголошень ОСББ "Казакова" оприлюднено копії протоколу загальних зборів від 31.07.2026 та протоколу засідання правління ОСББ "Казакова" від 30.08. 2026. На звернення членів ОСББ, новопризначений голова правління ОСББ «КАЗАКОВА» - ОСОБА_2 відмовився надавати належним чином завірені копії протоколів та листків опитування. На підставі запиту до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, та 23.09.2026 отримано належним чином завірені копії протоколів: № 26/07 від 31.07.2026, № 26/08 від 30.08.2026. Згідно з протоколом № 26/07 загальних зборів ОСББ "Казакова" від 31.07.2026: обрано голову та секретаря Загальних зборів; припинено повноваження чинного складу Правління у повному складі; обрано Правління у новому складі; надано повноваження голові Загальних зареєструвати відповідні зміни. Згідно зі змістом протоколу № 26/08 засідання правління ОСББ "Казакова" від 30.08.2026, стало відомо, про невідповідність питань, що виносились на загальне голосування співвласників ОСББ "Казакова", від того що зроблено особами, обраними до нового складу правління. Відповідно до оскаржуваного протоколу загальних зборів № 26/07 від 31.07.2026 за рішення затверджені протоколом подано 51,03 % голосів, але 13,99 % з них є такими, що отримані з порушеннями, тобто за питання зазначені у оскаржуваному протоколі подано: 51,03 - 13,99 = 37,04 % голосів співвласників будинку. На даний час оскаржуваною реєстраційною дією внесено до Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про нового керівника ОСББ "Казакова" та змінено контакті дані юридичної особи. ОСББ "Казакова" від 31.07.2026, надано повноваження зареєструвати відповідні зміни голові загальних зборів - ОСОБА_3 , але правлінням надано право реєстрації новообраному Голові правління - ОСОБА_2 . Внесення даних до оскаржуваного протоколу з численними порушеннями перешкоджатиме виконанню рішення суду шляхом оформлення змін керівника ОСББ "Казакова".

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову з урахуванням їх розумності, обґрунтованості та адекватності, збалансованості інтересів сторін, суд вважає подане ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України.

Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

З огляду на викладене, у даному спорі, який за своєю суттю є немайновим, підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Частиною п`ятою статті 137 ГПК України визначено заборони, які встановлені суду, щодо вжиття конкретних заходів забезпечення позову в корпоративних правовідносинах. Зокрема, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається заборона здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Отже, такий вид забезпечення позову не підпадає під заборону, встановлену п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Водночас, дослідивши питання співмірності, адекватності та розумності заявленого позивачем заходу забезпечення позову, суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову не існує; їх вжиття (або відмова у такому) залежить від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Так, підставою позову у даній справі є проведення загальних зборів ОСББ "Казакова", оформлених протоколом № 26/07 від 31.07.2026, а також засідання правління ОСББ "Казакова", оформлене протоколом № 26/08 від 30.08.2026 з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також статуту.

Предметом позову ОСББ "Казакова" є визнання недійсними: рішення загальних зборів ОСББ "Казакова", оформлене протоколом № 26/07 загальних зборів ОСББ КАЗАКОВА від 31.07.2026; рішення засідання правління ОСББ "Казакова", оформлене протоколом № 26/08 засідання Правління ОСББ КАЗАКОВА від 30.08.2026; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис № 1002241070001080142 від 02.09.2026 про зміну до відомостей про юридичну особу, на підставі поданих до державного реєстратора документів а саме: протоколом № 26/07 загальних зборів ОСББ "Казакова" від 31.07.2026.

Як зазначено вище, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Проте, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 923/253/20 зазначено, що, виходячи з предмета позову та вимог заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням норм частини четвертої, п. 4 частини п`ятої, частин дев`ятої, десятої ст. 137 ГПК України, має перевірити які конкретно реєстраційні дії, що пов`язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо).

Зі змісту заяви про вжиття заходів до забезпечення позову вбачається, що позивач просить заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб?єктам державної реєстрації проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника ОСББ "Казакова", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприсмців та громадських формувань до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Казакова".

Отже, застосування судами такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії здійснюється шляхом визначення конкретних реєстраційних дій, які забороняється вчиняти, з вказівкою на документ (рішення загальних зборів) який є підставою для вчинення таких дій та є предметом оскарження, з метою фіксації наявного стану керівних органів / органів управління юридичної особи до вирішення спору.

У такому разі така заборона не створює невиправданих перешкод у здійсненні статутної та економічної діяльності юридичної особи, однак запобігає розширенню пред`явлених позовних вимог, кола учасників справи, сприяє забезпеченню принципу ефективного захисту прав у судовому процесі.

Суд зазначає, що вимога позивача про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб?єктам державної реєстрації проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника ОСББ "Казакова", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприсмців та громадських формувань, є такою що виходить за межі предмета спору, та не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності та збалансованості інтересів сторін.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що 31.07.2026 проведено загальні збори співвласників ОСББ "Казакова", які, на його думку, були проведені з порушенням статуту, на яких прийнято рішення щодо зміни готови та складу правління , що стане підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

Тобто, фактичною підставою для подання заяви про забезпечення позову є незгода заявниці з рішенням вищого органу управління ОСББ "Казакова", яким є загальні збори останнього.

Також заявницею не надано доказів стосовно адекватності та співмірності вказаного заходу забезпечення позову заявленим вимогам.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Посилання заявниці про те, що голова правління може звернутись до суб`єктів державної реєстрації для внесення змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни відомостей про юридичної особи, не може слугувати підставою для вжиття заходів для забезпечення позову.

Посилання позивачки на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.

Також, суд зазначає, що рішення загальних зборів та рішення членів правління об`єднання щодо призначення на посаду голови об`єднання ОСОБА_2 виконано.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.09.2026 головою об`єднання є ОСОБА_2 , тобто до державного реєстру 02.09.2025 внесено запис № 1002241070001080142 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Отже, неможливо забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстрації дій, які вже були вчинені (постанови Верховного Суду від 13.01.22 у справі № 918/531/22 та від 18.10.2023 №922/1864/23).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.

Керуючись статтями 136 - 140, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 02.10.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяВ.І. Ярошенко