Решение № 140305702, 01.10.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1443/26

Провадження № 2/379/1042/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 719,59 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 4342147 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами, встановленими договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язувалось надати клієнту грошові кошти у сумі 1 800,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало, надавши кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Всупереч умовам договору, відповідач свого зобов`язання не виконала - не вносила платежі на повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна», за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4342147 від 30.01.2024.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на суму 16 719,59 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026, головуючим суддею у справі визначено суддю Невгада О.В.

03.08.2026 судом, з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та призначено судове засідання на 07.09.2026.

24.08.2026, від АТ «Універсал Банк», судом отримано витребувані докази.

Протокольною ухвалою суду від 07.09.2026 судове засідання відкладено до 01.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не надсилала, правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 30.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4342147 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Кредитний договір укладався в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7».

Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, передбачені процедурою укладання електронного кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» та підписав даний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «46469».

Відповідно до п. 1.8 договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п. 1.2 договору, тип кредиту кредит, сума кредиту (загальний розмір) складає: 1 800,00 грн.

Згідно з п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.2 договору дати надання кредиту: 30.01.2024 або 31.01.2024.

Відповідно до п. 1.3 договору, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.4, п. 1.4.1, п. 1.4.2, договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

- стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 2.5%;

- знижена процентна ставка становить 0,50% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 27.02.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Денна процентна ставка за цим договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 2.333%.

За умовами п. 1.5, п. 1.5.1, п. 1.5.2 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923,40% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19 801,06% річних.

Згідно з п. 1.6, 1.6.1, п. 1.6.2 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 18 000,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 16 920,00 грн.

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з додатком № 1 до договору, сторони визначили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, узгодивши графік щомісячного платежу в розмірі певної частки суми кредиту та відсотків протягом періоду: з 30.01.2024 по 22.01.2025.

До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування, який також підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 11400.

Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного з ТОВ «Пейтек Україна» договору № 03012024-1 від 03.01.2024 про організацію переказу коштів.

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна», за вихідним № 20241101-2988 від 01.11.2024, 30.01.2024 було успішно перераховано кошти на суму 1 800.00 грн. на зазначену відповідачкою у заявці платіжну картку НОМЕР_2 .

Згідно інформації АТ КБ «Універсал Банк» наданої за вихідним № БТ/Е-36298 від 21.08.2026, підтверджено що платіжну карту № НОМЕР_3 було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та на вказану платіжну карту за період з 30.01.2024 по 08.02.2024 було зараховано кошти в сумі 1 800,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором №4342147 від 30.01.2024, сума заборгованості станом на 25.10.2024 становить 13 524,59 грн., з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 1 799,99 грн., сума заборгованості по процентах 10 824,60 грн., сума заборгованості по штрафам 900,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідач, з метою виконання умов договору, у період з 30.01.2024 по 25.10.2024 здійснювала оплати на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» в розмірі 243,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 243,00 грн.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна», за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4342147 від 30.01.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4342147 від 30.01.2024 у загальному розмірі 13 524,59 грн., з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 1 799,99 грн., сума заборгованості по процентах 10 824,60 грн., сума заборгованості по штрафам 900,00 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції у розмірі 900,00 грн., що були нараховані первісним кредитором.

Водночас, відповідно до п. 1.1. договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Зважаючи на те, що станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору № 4342147 від 30.01.2024 не закінчився, в межах строку дії договору відповідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 26.10.2024 по 24.01.2025 року (91 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4 095,00 грн.

Відтак, станом на дату подачі позовної заяви, сума заборгованості відповідача за договором № 4342147 від 30.01.2024 складає 16 719,59 грн.,з яких сума кредиту 1 799,99 грн., сума процентів за користування кредитом 10 824,6 грн. нарахованих первісним кредитором, 4 095,00 грн. процентів нарахованих позивачем.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями ст. 12 згаданого закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514, 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином встановлено, що позичальник ОСОБА_1 , взяті не себе зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 4342147 від 30.01.2024 належним чином не виконала, у передбачений в договорі строк суму позики та нараховані проценти за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, в той же час ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» доведено право вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Беручи до уваги те, що відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості позивача, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його правомірним.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором № 4342147 від 30.01.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 16 719,59 грн.,з яких сума кредиту 1 799,99 грн., сума процентів за користування кредитом 10 824,6 грн. нарахованих первісним кредитором, 4095,00 грн. процентів нарахованих позивачем.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10 000,00 грн., які підтверджуються: копією ордеру серії АІ № 2259709 від 23.07.2026 про надання правової допомоги; копією договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020.

Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому розгляді.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10,12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором № 4342147 від 30.01.2024 в розмірі 16 719 (шістнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ: 44559822) судовий збір в розмірі 2 662,40 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн., що разом становить 4 662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Невгад