Постановление суда № 140301320, 21.09.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2895/15-к

№ 1-кп/207/124/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12015040780000486 від 05.04.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2015 року у період часу з 18:00 до 18:30 годин, ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території КЖЕП «Оріон», розташованого по вулиці Беспалова, 2 у м. Кам`янське, маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин, що виникли під час спільного вживання спиртних напоїв з раніше знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс останньому не менше 22-х ударів руками та ногами в ділянку тулубу, шиї та голови, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла (садна в лобній області зліва та по центру, в області носу та на лівій половині обличчя, на підборідді зліва, синець на лівій половині обличчя, крововиливи на слизових обох губ, крововилив в м`які тканини голови в лобній області зліва, крововиливи під оболонками мозку, рідка кров в шлуночках мозку, садни на лівій поверхні тулубу, переломи ребер зліва 7-10-го, які розташовані по лінії від середньо-ключичної до середньо пахвинної з крововиливами навколо, крововилив в м`яких тканинах спини в між лопатковій області, перелом великого рогу під`язичної кістки з крововиливом у грудино-ключично-сосковий м`яз, розрив брижі товстого кишечнику з обширним крововиливом навколо, 400 мл. рідкої крові в черевній порожнині; садна на передній поверхні правого колінного суглобу), що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавши смерть, від яких 04.04.2015 року близько 19.15 годин настала смерть ОСОБА_6 ..

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в умисному спричинені тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримав, не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього на підставі ст.49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку зі спливом строку давності, на підставі ст.49 КК України. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку зі спливом строку давності, на підставі ст.49 КК України.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд вважає клопотання захисника та обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, регламентовано параграфом 2 глави 24 КПК України.

Згідно з п.1 ч.2, ч.8 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

За змістом ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №462/2762/14, провадження №51-1241км18), що за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин інкримінований обвинуваченому ОСОБА_5 передбачений ч. 2 ст. 121 КК України є тяжким злочином, за яке передбачене покарання на строк до десяти років позбавлення волі.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що злочин за ч. 2 ст. 121 КК України скоєно обвинуваченим ОСОБА_5 04.04.2015 року, а з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності захисник обвинуваченого звернувся до суду 21.09.2026 року, тобто після спливу десяти років з дня вчинення злочину.

Судом не встановлено наявності підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2-3 ст.49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що йому відомі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та він наполягає на задоволенні заявленого його захисником клопотання.

Отже, зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину за ч. 2 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином, минуло більше ніж десять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, а також те, що обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо нього.

Окрім цього, думка учасників судового провадження щодо звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка не заперечує проти такого звільнення, не може вплинути на прийняття рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності, оскільки прийняття такого рішення є не правом суду, а є його обов`язком. Такі рекомендації судам надано постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зокрема її п.8.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що під час судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття кримінального провадження зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно заявленого потерпілою ОСОБА_8 цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження, як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою ОСОБА_9 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 моральної та майнової шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілій пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Питання процесуальних витрат у провадженні суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує згідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 370, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12015040780000486 від 05.04.2015 року, відносно ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.121 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 залишити без розгляду. Роз`яснити цивільному позивачеві, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1