Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/10820/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02 жовтня 2026 року місто Ужгород
,Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Шепетко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Директор ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е., звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 38592-01/2024 від 25.01.2024 у розмірі 80 000,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №38592-01/2024.
ТОВ «Аванс Кредит» було направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 38592-01/2024 від 25.01.2024. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 38592-01/2024 від 25.01.2024 року із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 20 000,00 грн.
Умови договору ТОВ «Аванс Кредит» виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит, однак ОСОБА_2 в свою чергу, умови договору не виконав та допустив заборгованість.
12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №12062024. Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 38592-01/2024 від 25.01.2024.
Згідно Договору відступлення права вимоги, сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 80 000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20 000,00 грн., заборгованість за відсотками становить 60 000,00 грн.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та порушенням прав позивача, останній був змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.
31.07.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.
02.10.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.01.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 38592-01/2024, який підписаний останньою електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W8516. За умовами Договору ТОВ «Аванс Кредит» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000,00 грн. (п.1.1 Договору) строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 23.05.2024 (п.1.2 Договору). Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.1.4.1 Договору). Згідно з п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на поточний рахунок споживача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74xx - xxxx - 9497.
На виконання умов укладеного договору 25.01.2024 ТОВ «Аванс Кредит» було перераховано відповідачу ОСОБА_1 на його банківську картку 20 000,00 грн.
З наданої суду інформації від АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260820/29334-БТ від 25.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Також надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 25.01.2024 по 25.01.2024, з якої вбачається, що 25.01.2024 відповідачу були зараховані кошти в розмірі 20 000,00грн.
12.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс`було укладено Договір відступлення прав вимоги №120620244 відповідно до якого кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказані в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Діджи Фінанс» було сплачено ТОВ «Аванс Кредит» кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції № 8755 від 26.06.2024. Відповідно до умов зазначеного договору позивач набув право вимоги до відповідача по кредитному договору № 38592-01/2024 від 25.01.2024.
Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 за Договором про надання фінансового кредиту №38592-01/2024 від 25.01.2024 становить 80 000,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20 000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 60 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 80 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 60 000,00 грн.
Відповідно до статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.
З урахуванням передбаченої договором денної процентної ставки 1,25 % та періоду нарахування процентів з 25.01.2024 по 23.05.2024 (120 днів), розмір процентів становить 30 000,00 грн (20 000,00 грн ? 1,25 % ? 120 днів).
Згідно з ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
У Постанові Верховного Суду від 12.02.2025 № 679/1103/23 Верховний Суд висловив правову позицію, що вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Виходячи з викладеного, суд вважає ,що нарахування кредитором процентів 2,5 % в день у розмірі 60 000, 00 грн. при сумі кредиту 20 000,00 грн. , є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, тому суд вважає необхідним зменшити проценти відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 30 000,00 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ " ДІДЖИ ФІНАНС "не повернуті, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ " ДІДЖИ ФІНАНС " підлягають частковому задоволенню у розмірі заборгованості 50 000,00 грн.,які складаються з : 20 000,00 грн. тіло кредиту, 30 000,00 грн. заборгованість за процентами.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 664,00 грн. з розрахунку 2 662,40 грн.х62,5 %.
Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, враховуючи , що судові витрати стягуються пропорційно задоволеним позовним вимогам, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 750,00 грн. з розрахунку 6 000,00 грн. х 62,5 %.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512-516, 526, 530, 610, 626, 628-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №38592-01/2024 від 25.01.2024 в розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), яка складається з:
-заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок);
-заборгованість за відсотками в розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 664,00 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) грн., також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750,00 (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя І.О. Шепетко
Судебное решение № 140299255, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області было принято 02.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 308/10820/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: