Решение № 140298779, 28.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1156/26

Провадження № 2/355/1120/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01 грудня 2021 року у розмірі 43492,29 гривень станом на 06 квітня 2026 року, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту): 43 119,99 гривень; заборгованість за пенею: 372,30 гривень; заборгованість за порушення грошового зобов`язання: 0,00 гривень, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank.

Пройшовши реєстрацію та надавши один із передбачених пакетів документів, відповідач підписав Анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank/ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank/ua/rates, складають договір про надання банківських послуг (далі договір).

Як стверджує позивач, на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 38700,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що станом на 27 листопада 2025 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 листопада 2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, відповідач на контакт на виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 27 грудня 2025 року став у формі «на вимогу».

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 06 квітня 2026 року становить 43494,29 гривень, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту): 43119,99 гривень; заборгованість за пенею: 372,30 гривень; заборгованість за порушення грошового зобов`язання: 0,00 гривень.

Як стверджує позивач, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 04 серпня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, конверт з судовою повісткою про виклик до суду, копією ухвали про відкриття провадження у справі, позовною заявою з додатками повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній».

Далі повідомлявся через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 27 серпня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, на 28 вересня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч.8, ч. 11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено надані стороною позивача докази, а саме:

З копії паспорта відповідача ОСОБА_1 слід, що він є громадянином України.(а.с. 54)

З копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг вбачається, що відповідач ОСОБА_1 01 грудня 2021 року звернувся до сторони позивача щодо відкриття поточного рахунку в АТ «Універсал Банк», встановлення кредитного ліміту на суму, зазначену в мобільному додатку. Уразі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку договір набуває чинність. Означена анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить підпис ОСОБА_1 , що підтверджується копією форми підтвердження електронного документу. (а.с. 22-24)

Крім того, шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа ОСОБА_1 01 грудня 2021 року підписав Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, відповідно до якого, підписуючи власним УЕП в Мобільному додатку це Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Моnоbаnк»|, що є невід`ємною частиною Анкети-заяви до договору він: - підтверджує отримання примірника договору в Мобільному додатку monobank; підтвердив ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття і обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладення ним договору; зобов`язався виконувати умови договору. (а.с. 25-26)

Згідно з копією довідки про етапи реєстрації ОСОБА_1 після завантаження на свій смартфон Мобільного додатку вчинив дії, покроковий опис яких вказаний в означеній довідці, зокрема, поставив цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом (відповідно до підпункту 5 п. 3 «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», затвердженого Постановою НБУ від 13 грудня 2019 року № 151). (а.с. 6)

Судом була досліджена копія «Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Моnоbаnк»|Universal Bank. (а.с. 42-48)

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterСard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки, зазначається у Анкеті-заяві. Обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки, що відкривається відповідно до умов Договору, встановлюється за дебетово-кредитною схемою. Клієнт погоджується з тим, що його поточний рахунок, за яким здійснюються операції з використанням Платіжної картки, не є рахунком для виплати виключно заробітної плати та інших передбачених законом соціальних виплат і що оподаткування нарахованих процентів на зазначені виплати буде здійснюватися на загальних підставах. При цьому, облік кредитних коштів, наданих клієнту в разі встановлення Банком ліміту кредитування за заявкою Клієнта, здійснюється за відповідним активним поточним рахунком на підставі розпорядження Клієнта Банку.

П.п 2.7. пункту 2 розділу ІІ Умов передбачено, що в рамках Договору щодо банківського обслуговування Банк надає право Клієнту отримувати будь-яку або всі послуги Банку, передбачені Договором (за наявності технічної можливості у Банка надавати відповідну послугу) з урахуванням обмежень, що встановлені клієнтом, Банком, відповідною платіжною системою та чинним законодавством України, послуги надаються в мережі Банку, в мережі інших банків на території України та за її межами. Підставою для надання Банком тієї або іншої послуги є укладений між Банком та Клієнтом відповідний Договір, відповідне письмове розпорядження Клієнта, у т.ч. надане в електронній формі при обслуговуванні у Банку.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 Розділу ІІ Умов, а саме: 5.1. ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку.

Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. (п.п. 5.4-5.5 Розділу ІІ Умов)

Як слід з п. 5.9 Розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця.

Відповідно до п. 5.16 Розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Копію тарифів Чорної картки «Monobank», з якої слід, що відповідачу було відомо про основні умови здійснення платежів за допомогою означеної картки, відсоткової ставки, санкції за порушення зобов`язань за кредитом тощо, а також про тарифи валютної картки «mоnоbаnк», розстрочки частинами, покупки частинами, депозит «Стандартний» тощо. Зокрема, пільговий період за карткою: до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); Пільгова відсоткова ставка: 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами: 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка: 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості: 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (а.с. 49-50)

Копія паспорта споживчого кредиту чорної картки monobank, з якого слід, що відповідачу відомо про умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовна річна відсоткова ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, графік повернення наданого кредиту.(а.с. 51-53)

Згідно з копією довідки про наявність рахунку від 06 квітня 2026 року клієнт ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» має рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , тип рахунку: Картка Чорна, статус картки: активна до 06/30. (а.с. 27)

З копії довідки про розмір встановленого ліміту станом на 06 квітня 2026 року слід, що відповідачу ОСОБА_1 встановлено розмір кредитного ліміту через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01 грудня 2021 року за карткою № НОМЕР_1 : 01 грудня 2021 року: встановлена сума кредитного ліміту: 10 000,00 гривень; 17 вересня 2022 року: 30 000,00 гривень; 26 травня 2023 року: 80 000,00 гривень; 02 вересня 2024 року: 46400,00 гривень; 13 жовтня 2024 року: 43400,00 гривень; 16 жовтня 2024 року: 43 100,00 гривень; 17 жовтня 2024 року: 41200,00 гривень; 22 грудня 2024 року: 40200,00 гривень; 19 січня 2025 року: 39500,00 гривень; 21 лютого 2025 року: 39300,00 гривень; 25 березня 2025 року: 39 000,00 гривень; 20 квітня 2025 року: 38700,00 гривень. (а.с. 28)

До позовної заяви долучено копію довідки про відкриття рахунку для погашення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 29)

З долученої до позовної заяви виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 06 квітня 2026 року (з поясненнями до неї на а.с. 16), що містить інформацію за період з 01 грудня 2021 року по 06 квітня 2026 року слід, що кредитний ліміт станом на 06 квітня 2026 року становить 38700,00 гривень, заборгованість станом на 06 квітня 2026 року: 43492,29 гривень. (а.с. 17-21)

Як слід з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01 грудня 2021 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 станом на 06 квітня 2026 року: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту): 43119,99 гривень, загальний залишок заборгованості за відсотками: 0,00 гривень; заборгованiсть за пенею: 372,30 гривень, заборгованiсть за порушення грошового зобов?язання: 0,00 гривень. (а.с. 7-15)

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За ст. 625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , уклавши договір про надання банківських послуг з позивачем, отримав кошти для свого використання, однак у призначений час їх не повернув, порушивши умови договірних зобов`язань.

При укладенні кредитного договору в якості підпису був використаний цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом за погодженням сторін. Сторона позивача, виконуючи свої обов`язки надала відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний картковий рахунок відповідача. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 згідно кредитного договору зобов`язаний був повернути кредит, однак порушуючи укладений договір, не повертає стороні позивача грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, чим порушив умови кредитного договору. Отже, вимоги сторони позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01 грудня 2021 року у розмірі- 43119,99 гривень за тілом кредиту є законними та підлягають задоволенню.

Відтак, в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 372,30 гривень, суд дійшов такого висновку.

Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 372,30 гривень.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3328,00 гривень, було задоволено частину позовних вимог: з 43492,29 гривень задоволено 43119,99 гривень (43119,99х100%):43492,29= 99,14%, судовий збір 3328,00 гривень, задоволено 99,14%, (3328х99,14%):100%= 3299,37 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходженя:04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01 грудня 2021 року у розмірі- 43119 (сорок три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 99 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог на суму 372 (триста сімдесят дві) гривень 30 копійок, заборгованість за пенею відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місце знаходженя:04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21133352) суму сплаченого судового збору в розмірі 3299 гривень (три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 37 копійок під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 02 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов