Постановление суда № 140297281, 01.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4936/26

Провадження № 1-в/346/276/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника адміністрації колонії ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Микитинці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , до засудження військовослужбовця за призовом під час мобілізації в ЗСУ на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

Засудженого 09.02.2026 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.259, ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку: 08.11.2025 р. Кінець строку: 08.05.2027 р.

В С Т А Н О В И В :

Начальник ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" звернувся до Коломийського міськрайонного суду із вказаним поданням, обґрунтовуючи його тим, що засуджений ОСОБА_5 за час тримання в ДУ «Івано-Франківська УВП №12» не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладалися, заохочення не застосовувалися. З 08.04.2026 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, застосовано одне заохочення. Працевлаштований робітником ТОВ «Лаванда», бере активну участь в роботах з благоустрою місць позбавлення волі без оплати праці, до роботи відноситься добросовісно. Санітарно-гігієнічні норми дотримується. Завжди має охайний зовнішній вигляд. За характером спокійний, відвертий. Виконавчі листи в установу не надходили. Зв`язок з родичами підтримує шляхом отримання посилок. На даний час він відбув призначеного строку покарання. Просить замінити невідбуту частину покарання більш м`яким як такому, що став на шлях виправлення.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити та замінити невідбуту частину покарання засудженому на більш м`яке.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м`яке у виді пробаційного нагляду. Зазначив, що він за час відбування покарання добросовісно працював, дотримувався вимог режиму, не допускав порушень, повністю визнав вину у вчиненому злочині, усвідомив свій вчинок, розкаявся.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення подання, оскільки строк покарання, що залишився менше 1 року і не може бути замінений на більш м`яке покарання у виді обмеження волі та пробаційний нагляд. Щодо покарання у виді виправних робіт або громадських робіт, то на даний час відсутні необхідні дані де засуджений має намір працевлаштуватися, після відповідного рішення суду.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши подання та надані докази, оглянувши матеріали особової справ засудженого, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст. 82 КК України Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.(ч.3 ст.82 КК України).

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим, зокрема: не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі (п.2 ч.4 ст.82 КК України).

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

При вирішенні даного питання судом враховуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 09.02.2026 року вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст.259, 69КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з моменту факьтитчного затримання, тобто з 08.11.2025 р.

Відповідно до розпорядження про виконання вироку вказаний вирок набрав законної сили 12.03.2026 року.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, ОСОБА_5 затриманий 08.11.2025 року.

З 08.04.2026 засуджений відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія №41».

Отже, ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисного тяжкого злочину. На даний час відбув 1/2 призначеного строку покарання.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Діюче законодавство наголошує на тому, що при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, слід ретельно з`ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.

В той же час, однією із обов`язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.

При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення має ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов`язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.

Судом встановлено, що відповідно до характеристики, затвердженої начальником ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 20.08.2026 р. засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 08.11.2025. Під час відбування в ДУ «Івано-Франківська УВП №12» не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не застосовувалися. З 08.04.2026 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, застосовано 1 заохочення. З перших днів прибуття в установу залучається до робіт по благоустрою в порядку черговості, до яких відноситься добросовісно, розуміє їх необхідність. Засуджений працевлаштований робітником в ТОВ «Лаванда», до роботи відносився добре. Санітарно-гігієнічних норм дотримується, завжди має охайний вигляд. Залучений до колекційної програми «Соціально- психологічна адаптація до умов позбавлення волі для осіб, вперше засуджених». До даної програми та відвідувань відноситься добре, приймає активну участь в її проведенні. У відношенні до інших засуджених не конфліктний, у відношенні до представників адміністрації колонії тактовний. Вину у вчиненому визнав повністю, розкаюється. Зв`язок з рідними підтримує, отримує від них посилки. Виконавчі листи не поступали. Засуджений має мотивацію змінити своє життя на краще, має плани на майбутнє, планує після звільнення повернутися на попереднє місце проживання та працевлаштуватися. Результати реалізації заходів індивідуальної програми виконані частково, планується закінчення їх виконання 24.08.2026. Заплановані заходи виконуються вчасно, за графіком.

Згідно довідки ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 20.08.2026 про наявність заохочень та стягнень на засудженого ОСОБА_5 до останнього застосовано 1 заохочення (01.07.2026) у виді подяки за виконання покладених обов`язків, додержання правил поведінки, правил внутрішнього розпорядку колонії. Дисциплінарні стягнення не накладалися.

Відповідно до довідки № 357 від 19.08.2026 про працевикористання засудженого ОСОБА_5 , останній був працевлаштований в період травень-липень 2026 року року, за договорами ЦПХ, за що отримував заробітню плату в розмірі від 1638,00 грн. до 15115,60 грн..

З цивільно-правових договорів, що містять в матеріалах особової справи від 01.05.2026, 01.04.2026, вбачається, що засуджений ОСОБА_5 був працевлаштований на ТОВ «Лісова компанія «Лаванда» на посаду підсобного робітника цеху №2 товариства.

Відповідно до заяви засудженого ОСОБА_5 від 01.05.2026 останній виявив бажання бути залученим до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до неї територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених та забезпечення продовольством без оплати праці позачергово.

Відповідно до Висновку від 21.05.2025 про можливість залучення засудженого на роботах за межами дільниці соціальної реабілітації, засуджений ОСОБА_5 з 21.05.20269 відбуває покарання у дільниці соціальної реабілітації. Засуджений залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до неї територій, до роботи відноситься добросовісно та має сумлінну поведінку. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, виконує законні вимоги персоналу установи. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Згідно вивчення особистості засудженого, намірів ухилятися від відбування покарання останній немає, у розшуку не перебував, має соціально-корисні зв`язки. Засуджений може бути працевлаштований за межами дільниці соціальної реабілітації установи.

Відповідно до витягу з наказу від 10.04.2026 року засудженого ОСОБА_5 , за його заявою залучено до колекційної програми «Соціально-психологічна адаптація до умов позбавлення волі для осіб, вперше засуджених».

Постановою в.о. начальника установи від 22.04..2026 засудженого ОСОБА_5 на підставі ст.ст.100, 101 КВК України переведено з дільниці карантину діагностики та розподілу до дільниці ресоціалізації виправної колонії.

Відповідно до виписки з протоколу №18 від 21.05.2025 засідання адміністративної комісії засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і може бути переведений до ДСР.

Постановою в.о. начальника установи від 21.05.2026 засудженого ОСОБА_5 на підставі ст.ст.100, 101 КВК України переведено з дільниці ресоціалізації виправної колонії середнього рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації виправної колонії.

Відповідно до витягу з наказу від 03.06.2026 року засудженого ОСОБА_5 , за його заявою залучено до колекційної програми «Підготовка до звільнення осіб, які тримаються в дільниці соціальної реабілітації».

З довідки про стан здоров`я засудженого від 15.05.2026 вбачається, що ОСОБА_5 має захворювання, псоріаз, розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, але визнаний працездатним з працеввлаштуванням.

З довідок про наявність заборгованості за виконавчими листами вбачається, що виконавчі листи в установу не надходили.

З висновку комісії установи щодо виправлення засудженого, відповідно до якого вбачається, що з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, ОСОБА_5 , набрав 93 балів із 100, що значно перевищує бар`єр в 65 балів (мінімальна кількість балів для висновку про виправлення засудженого), що в підсумку свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 , фактично відбув 1/2 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, за період всього строку перебування в установах відбування покарання не мав порушень умов видбування покарання, отримав одне заохочення, ставлення засудженого до праці було добросовісне і сумлінне, він проявляє ініціативу та бажання працювати, крім того брав участь у реалізації програм диференційного виховного впливу, які позитивно вплинули на поведінку засудженого, має позитивні плани на майбутнє та позитивні результати їх реалізації, готовий до змін, визнав вину у вчиненому злочині, підтримує соціальні зв`язки з рідними, що вказує на те, що засуджений став на шлях виправлення.

Щодо виду покарання, на яке можливе замінити призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» заміна невідбутої частини покарання більш м`яким на

підставі ч.1 ст.82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду

покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Статтею 51 КК України визначено види покарань, які можуть бути застосовані судом, серед яких більш м`яким покаранням відносно позбавлення волі на певний строк є обмеження волі, пробаційний нагляд, виправні роботи та громадські роботи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.61 та ч.4 ст. 59-1 КК України обмеження волі та пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

Враховуючи, що невідбута частина покрання ОСОБА_5 становить 7 місяців 7 днів, заміна покарання на обмеження волі або пробаційний нагляд неможливе, оскільки Загальною частиною КК передбачено межі строків для даних видів покарання від 1 до 5 років, що буде перевищувати невідбутий строк покарання, призначений вироком.

Заміна невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні або громадські роботи, на переконання суду, неможливе, оскільки матеріали подання не містять даних щодо підприємства, установи, організації незалежно від форми власності в якому засуджений має намір працевлаштуватися та виконувати покарання у виді виправних робіт, або об`єкту, на якому засуджений має відбувати покарання у виді громадських робіт, та інші необхідні дані, передбачені вимогами гл.8,9 КВК України.

Отже, суд приходить до висновку, що подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія №41» про заміну засудженому ОСОБА_5 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, більш м`яким покаранням задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.51, 82 КК України, ст.537,539 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, засудженим в той же строк з дня вручення йому ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий суддя : ОСОБА_1