Решение № 140296874, 18.09.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/693/25

Номер провадження №2/351/48/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі: секретаря - Равлюк М.І.,

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача- Кошман І.В.,

відповідача- Лазаренко І.Я.,

представника відповідачів- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Кошман Ірини Вадимівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Снятинська державна нотаріальна контора про визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Кошман І.В. звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Снятинська державна нотаріальна контора про визнання майна особистою приватною власністю.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 01 грудня 2023 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі, Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Cпільних дітей подружжя не мало і ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер

Перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 , за особисті грошові кошти позивача, подружжям було придбано:

житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2625210100:02:013:0005, площею 0,0717 (нуль цілих сімсот сімнадцять десятитисячних) гектара, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від третього грудня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківській області Білоконь В.С. За цим договором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , купили в рівних частках (по ( одній другій) частці кожен житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2625210100:02:013:0005, площею 0,0717 (нуль цілих сімсот сімнадцять десятитисячних) гектара, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок, який відчужується за цим договором, загальною площею 66.9 кв.м., житловою площею 35.9 кв.м., зазначений в плані літерою «А; А2; а1».

Житловий будинок зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1375502826252, номер запису про право власності: 22767157. Земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1375518826252, номер запису про право власності: 22767405. Продаж житлового будинку та земельної ділянки вчинено за 769937, 45 грн. 00 коп.;

житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею: 0.1 га, цільовим призначенням-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2625210100:02:005:0143, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2625210100:02:013:0005, площею 0,0717 в АДРЕСА_2 та житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею: 0.1 га, цільовим призначенням-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівець та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2625210100:02:005:0143, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , частку якого позивач подарувала ОСОБА_5 , було придбано за особисті грошові кошти позивача, які їй надала рідна сестра, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка протягом 25 років працює та проживає в Іспанії.

За час перебування у шлюбі, ОСОБА_5 , систематично вчиняв фізичне та психологічне насилля над позивачкою, зловживав спиртними напоями, не працював. Договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, що було придбано за особисті гроші позивача, ОСОБА_5 фактично змусив останню укласти по частині та договір дарування частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 03 вересня 2024 року мотивуючи тим, що спалить батьківську хату.

Враховуючи викладене, представник позивача просила суд визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на частку житлового будинку за АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2625210100:02:013:0005, площею 0,0717 гектара, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , придбані за договором купівлі-продажу від третього грудня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківській області Білоконь В.С., зареєстрований в реєстрі за № 3215, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 03.12.2024 року, номер запису про право власності: 57834832 (житловий будинок); 57835200 (земельна ділянка).

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житловий будинок номер АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею: 0.1 га, цільовим призначенням-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2625210100:02:005:0143, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги позову підтримали з підстав викладених у ньому, просили їх задоволити. Зокрема зазначили, що спірне майно було придбано за особисті кошти позивачки та кошти, які надала їй сестра. За життя, померлий ОСОБА_5 коштів на на купівлю даного майна не надавав, а в подальшому примусив, шляхом погроз подарувати йому частину житлового будинку та земельної ділянки. Позивачка мала намір в майбутньому повернути назад подароване нерухоме майно.

Відповідачі та їх представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що договір дарування станом на сьогоднішній день є повністю виконаним, недійсним він не визнавався і такий договір позивачем за життя спадкодавця не оспорювався і не оспорюється. З позовом про поділ спільного майна подружжя за життя спадкодавця остання теж до суду не зверталась. Доводи ОСОБА_1 про те, що вищезазначений договір дарування був укладений під впливом погрози чи шантажу зі сторони ОСОБА_5 по відношенню до неї, не підтверджені жодними доказами. Крім того, позивачка договір не оспорювала, із заявами до правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_5 відносно неї будь-яких неправомірних дій (погроз, шантажу, насильства) не зверталася і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що являється родичкою ОСОБА_1 та у грудні 2024 року без розписки позичила останній близько 5 000 Євро на купівлю будинку. Їй відомо, що померлий ОСОБА_8 працював на будівництві.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 . Їй відомо, що позивачка придбала квартиру за кошти сестри, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 , оскільки була з нею у банку при знятті коштів. Знає, що померлий чоловік чинив психологічний та фізичний тиск на ОСОБА_1 , даний факт їй відомо зі слів позивачки та її доньки. Також чула, як ОСОБА_8 говорив, що буде робити ремонт у купленому будинку.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що йому відомо про те, що позивачка придбала будинок за кошти своєї сестри, однак при купівлі майна та при передачі коштів не був присутній. ОСОБА_5 займався будівництвом та говорив йому, що ОСОБА_1 має купити будинок.

Свідок ОСОБА_11 суду вказав, що йому відомо зі слів ОСОБА_5 , що будинок був куплений за кошти ОСОБА_1 . Також вказав, що ОСОБА_5 займався будівельними роботами, мав будівельні бригади та був у них керівником.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_1 та довший час разом із сім`єю проживає в Іспанії. Їй відомо, що сестра ОСОБА_12 є фінансово забезпечною та була категорично проти їх шлюбу з померлим ОСОБА_5 . Майно, а саме будинок по АДРЕСА_3 куплений за особисті кошти позивачки, а на купівлю другого будинку по АДРЕСА_2 , сестра придбала за її кошти, що зберігались у її будинку. Знає, що покійний зловживав алкоголем, вчиняв насильство по відношенню до сестри, власних коштів не мав. Вона не була присутня при уладенні спірних договорів. Позивачка на купівлю будинку взяла в неї 12000 Євро.

ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що являється чоловіком відповідачки ОСОБА_3 , зазначив, що її покійний син ОСОБА_8 проживав з ними до одруження з позивачкою. Він з ОСОБА_14 працювали на будівництві та йому відомо, що покійний ОСОБА_8 достатньо заробляв та купив будинок по АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що знав покійного ОСОБА_16 з 2017 року. Йому відомо, що ОСОБА_8 працював на будівництві та був бригадирем, а також допомагав позивачці торгувати на базарі. Знає зі слів ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , що вони прибали будинок.

З оглянутого відеозапису у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 , перебуваючи вдома, знаходиться в стані, поведінка якого не відповідає обстановці.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів та його представника, свідків, дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими. Речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Зі змісту ст. 175 ЦПК України вбачається, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 01 грудня 2023 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , було укладено шлюб, який зареєстрований Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі, Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис за № 160.

Згідно Договору купівлі-продажу від 03.12.2024р., посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківській області Білоконь В.С., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , купили в рівних частках (по ( одній другій) частці кожен житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2625210100:02:013:0005, площею 0,0717 (нуль цілих сімсот сімнадцять десятитисячних) гектара, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок, який відчужується за цим договором, загальною площею 66.9 кв.м., житловою площею 35.9 кв.м., зазначений в плані літерою «А; А2; а1».

З умов даного договору слідує, що сторони ствердили факт повного розрахунку по цьому договору, підтвердили, що цей договір прочитаний ними особисто в присутності нотаріуса, укладення договору відповідає їхнім інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір підписано у присутності нотаріуса.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1717 га, кадастровий номер:2625210100:02:013:0005 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно Договору дарування 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки від 03.09.2024р., посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Курилюк Л.М., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 подарувала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 1/2 (одну другу) частку житлвоого будинку по АДРЕСА_3 . та 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки (на якій розташований вказаний будинок) площею 0.1 га, цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2625210100:02:005:0143.

Зі змісту даного договору слідує, що ОСОБА_1 засвідчила, що він не укладається під впливом тяжкої для неї ситуації, що сторони в момент вчинення цього договору усвідомлюють значення своїх дій, розуміють значення і умови цього договору, договір підписано у присутності нотаріуса.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_5 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 2625210100:02:005:0143 зареєстровано за ОСОБА_5 .

Згідно Свідоцтва про право власності від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. слідує, що ОСОБА_5 , який є чоловіком ОСОБА_1 , належить 1/2 (одна друга) частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з земельної ділянки, площею:0,2487га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:2625210100:02:005:0144, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно Свідоцтва про право власності від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. слідує, що ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_5 , належить 1/2 (одна друга) частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з земельної ділянки, площею:0,2487га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:2625210100:02:005:0144, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 .

Згідно довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори за № 170/02-14 від 14 березня 2025 року, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживав в АДРЕСА_4 заведена спадкова справа за № 33/2025 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом №87 від 07 лютого 2025 року дружини померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 та заяви про прийняття спадщини за законом №77 від 04 лютого 2025 року матері померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки АДРЕСА_2 . Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частинами першою, другою статті 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу.

На майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

До спірних правовідносин застосовуються положення статей 57, 62 СК України. Вирішальне значення при втручанні у особисту власність одного із подружжя має не факт збільшення вартості у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості. У розумінні статті 62 СК України втручання у право власності позивача може бути обґрунтованим у разі наявності в сукупності двох факторів: істотності збільшення вартості майна, але також і того, що це збільшення вартості пов`язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого подружжя, який не є власником.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (частина перша статті 57 СК України).

У частині першій статті 62 СК України вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З висновку Верховного Суду слідує, що «зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно вимог Сімейного кодексу України, майно, набуте під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю подружжя, доки не доведено інше. Лише усні свідчення свідків про передачу коштів на купівлю майна, без документальних підтверджень, не можуть бути достатньою підставою для визнання його особистою власністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачкою факту придбання спірного майна за її особисті кошти та укладення договору дарування під впливом тяжкої для неї ситуації.

Керуючись ст.ст. 4,5, 12, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову адвоката Кошман Ірини Вадимівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Снятинська державна нотаріальна контора про визнання майна особистою приватною власністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ