Решение № 140296500, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року, м. Харків справа № 520/31689/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БОТІК" (вул. Абрикосова, буд. 4, с.Веселе, Лозівський р-н, Харківська обл.,64653, код ЄДРПОУ21172627) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна позивача застосованого на підставі рішення відповідача.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.10.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика "Компанія "БОТІК" про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених статтею 283 КАС України для розгляду окремих категорій термінових справ.

Призначено розгляд справи на 02.10.2026 о 16 год. 00 хв. в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6.

Судове засідання призначене на 02.10.2026 о 16 год. 00 хв. не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова.

Процесуальна аналогія

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

КАС України передбачає випадки розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема: розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Якщо всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 283 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Слід зазначити, що з 24 лютого 2022 року у м. Харкові повітряні тривоги тривають, майже, постійно.

Водночас процесуальний закон наразі не містить положень, згідно з якими у разі тривалої неможливості проводити судові засідання через збройну агресію рф суд наділений правом розглянути справу в письмовому провадженні, тому з метою досягнення мети адміністративного судочинства (ч. 1 ст.2 КАС України) доречним є застосувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) (ч. 6 ст. 7 КАС України).

Отже, на переконання суду, розгляд справи у письмовому провадженні (на підставі наявних матеріалів справи) є доцільним у випадку неможливості провести судове засідання за участі сторін (через небезпеку для їх життя та здоров`я).

При цьому суд вважає, що відкладення (або перерва у розгляді справи у судовому засіданні) через оголошення тривоги є невиправданим з огляду на, майже, безперервну небезпеку для життя та здоров`я учасників процесу у м. Харкові через обстріли Слобожанщини рф.

Суд враховує, що сторони подали до суду свої вимоги та заперечення із відповідними доказами, на їх підтвердження.

Висновок: керуючись положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України, та, враховуючи імперативні приписи ч. 7 ст. 283 КАС України (щодо розгляду справи протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду), а також тривалу складну безпекову ситуацію у місті Харкові, що фактично унеможливлює проведення судового засідання без загрози життю та здоров`ю учасників процесу та працівників суду - суд на підставі п. 6 ч. 7 КАС України (аналогія закону) застосовує положення п.10 ч. 1 ст. 4 КАС України (письмове провадження) до порядку розгляду, вирішення справи, а також проведення судового засідання та розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

У ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ГУ ДПС видало наказ від 31.10.2024 № 4995-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БОТІК».

На підставі наказу від 17.08.2026 № 3584-п, службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу, а також направлення від 28.09.2026 №7541, від 28.09.2026 № 7543, від 28.09.2026 №7544 здійснено 29.09.2026 вихід посадовою особою ГУ ДПС на перевірку за податковою адресою платника податків.

Посадовою особою ГУ ДПС 29.09.2026 вручено копію наказу та пред`явлено направлення на перевірку представнику підприємства, а також пред`явлено для ознайомлення службові посвідчення посадових осіб.

Представник підприємства після ознайомлення з документами для перевірки відмовив у допуску посадових осіб ГУ ДПС до проведення перевірки, що в свою чергу засвідчено актом від 29.09.2026 № 7340/20-40-07-01-05/21172627.

30.09.2026 на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ ГУ ДПС прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БОТІК» у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

У зв`язку із чим, 01.10.2026 ГУ ДПС у Харківській області звернулось до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «БОТІК» (код в ЄДРПОУ 21172627) застосованого на підставі рішення ГУ ДПС.

Заперечення відповідача

Відповідач із поданим позовом не погодився та надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Зазначає, що призначення та проведення податкової перевірки на підставі Наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2026 року № 3584-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БОТІК», є незаконним та неприпустимим з огляду на наявність мораторію, який для Товариства діє на підставі двох норм законодавства:

- п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у зв`язку із втратою документів підприємства,

- п.п. 4 пункту 69.35-1 Податкового кодексу України у зв`язку із знаходженням податкової адреси Товариства на території можливих бойових дій, у зв`язку з чим Товариство і було вимушено вдатись до такої міри як недопуск посадових осіб податкового органу до здійснення перевірки, зважаючи на те, що сам податковий орган протиправно ігнорував вище вказані норми податкового законодавства.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Судом встановлено, що ГУ ДПС видало наказ від 31.10.2024 № 4995-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БОТІК».

На підставі наказу від 17.08.2026 № 3584-п, службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу, а також направлення від від 28.09.2026 №7541, від 28.09.2026 № 7543, від 28.09.2026 №7544 здійснено 29.09.2026 вихід посадовою особою ГУ ДПС на перевірку за податковою адресою платника податків.

03.09.2026 Харківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 520/26569/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БОТІК" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2026 року № 3584-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БОТІК» (код ЄДРПОУ 21172627)». Розгляд справи призначено у письмовому провадженні.

Посадовою особою ГУ ДПС 29.09.2026 вручено копію наказу та пред`явлено направлення на перевірку представнику підприємства, а також пред`явлено для ознайомлення службові посвідчення посадових осіб.

Представник підприємства після ознайомлення з документами для перевірки відмовив у допуску посадових осіб ГУ ДПС до проведення перевірки, що в свою чергу засвідчено актом від 29.09.2026 № 7340/20-40-07-01-05/21172627.

У зв`язку з чим, 30.09.2026 о 12:02 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків Товариства обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БОТІК» (код за ЄДРПОУ 21172627). податкова адреса 64653, Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова, буд. 4, шо перебуває (розміщене, зберігається) зокрема, але не виключно, за адресою: 64653, Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова, буд. 4.

З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК», позивач звернувся до суду з цією заявою.

Норми права, які застосовує суд: Конституція України, процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами п. 75.1 ст. 75 ПК України 75.1. контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 77.6 ст. 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами 1-4 п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Тож, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, абзац 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами 2-4 п. 81.1 ст. 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах 2-3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

При цьому, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 815/4392/15.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано у випадку якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 94.3 та 94.4 ст.94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 вказав, зокрема: «оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

За ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Як уже мовилось, представником ТОВ "Компанія "БОТІК 29.09.2026 відмовлено посадовим особам заявника у допуску до проведення перевірки.

Представниками податкового органу складено акт не допуску до перевірки від 29.09.2026 № 7340/20-40-07-01-05/21172627.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 30.09.2026 о 12:02.

Судом встановлено, що 03.09.2026 Харківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 520/26569/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БОТІК" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2026 року № 3584-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БОТІК» (код ЄДРПОУ 21172627)». Розгляд справи призначено у письмовому провадженні.

В обґрунтування поданої до суду позовної заяви, ТОВ "Компанія "БОТІК" зазначає, що у ГУ ДПС у Харківській області згідно п.п. 4 пункту 69.35-1 ПК України відсутнє право та підстави на призначення оскаржуваним наказом документальної планової перевірки ТОВ "Компанія "БОТІК".

Повертаючись до цієї справи, суд зазначає, що можливість застосування адміністративного арешту майна на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України безпосередньо пов`язується з наявністю законних підстав для проведення перевірки, до якої платник податків відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу.

Між тим, з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України вбачається, що необхідною передумовою застосування адміністративного арешту майна з підстав недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки є не лише сам факт такого недопуску, а й наявність законних підстав для проведення відповідної перевірки.

Як уже вказувалось, підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Компанія "БОТІК" слугувала відмова представника платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 17.08.2026 року № 3584-п.

Разом з тим, ТОВ "Компанія "БОТІК" не погоджуючись із законністю наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 17.08.2026 року № 3584-п, звернулось до суду.

Тож, питання правомірності наказу від 03 червня 2026 року № 3474-п та, відповідно, наявності у контролюючого органу законних підстав для проведення призначеної ним перевірки є предметом окремого судового розгляду.

Тому у спірному випадку законність підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства не є безспірною.

Станом на момент вирішення цієї заяви судове рішення, яким було б встановлено правомірність чи протиправність наказу від 17.08.2026 року № 3584-п відсутнє, а обставини, покладені контролюючим органом в основу його прийняття, є предметом дослідження в іншому судовому провадженні.

Надання у цій справі остаточної правової оцінки обставинам, які стали підставою для прийняття наказу від 17.08.2026 року № 3584-п, фактично може означати вирішення питання про правомірність такого наказу до розгляду відповідного позову ТОВ «Швейна фабрика «Профі Текс».

Суд повторює, що адміністративний арешт майна відповідно до ст. 94 ПК України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, а тому підтвердження його обґрунтованості можливе лише за умови встановлення всіх передбачених законом передумов його застосування.

Самого факту складення акта про відмову у допуску до проведення перевірки для такого висновку недостатньо, оскільки пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України прямо пов`язує можливість застосування адміністративного арешту з відмовою від проведення перевірки саме за наявності законних підстав для її проведення.

Тож, законність підстав проведення перевірки є первинною щодо вирішення питання про обґрунтованість застосованого у зв`язку з недопуском до такої перевірки адміністративного арешту майна.

Зважаючи на те, що на час розгляду цієї справи правомірність наказу від 17.08.2026 року № 3584-п оспорюється платником податків у судовому порядку, а питання наявності визначених Податковим кодексом України підстав для його прийняття ще не вирішено судом за результатами розгляду відповідного спору, суд робить висновок, що на цей час відсутні достатні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Компанія "БОТІК".

Суд зазначає, що з огляду на винятковий характер адміністративного арешту майна та необхідність встановлення передбаченої пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України сукупності умов для його застосування, звернення Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Компанія "БОТІК" за наведених обставин є передчасним.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заяви ГУ ДПС у Харківській області про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БОТІК" (вул. Абрикосова, буд. 4,с. Веселе, Лозівський р-н, Харківська обл.,64653, код ЄДРПОУ21172627) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.

Роз`яснити, що згідно ч. 8 ст. 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 283 КАС України, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Cуддя А.А. Ширант