Решение № 140296138, 02.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа № 160/22859/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії:

- ДНІПРОВСЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи - 43315529; у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , щодо:

- підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, винесення, видання, надсилання постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 81384604 від 24.07.2026 року;

- незабезпечення ефективного, своєчасного і в повному обсязі повного виконати рішення суду по справі № 160/2366/26;

- невиконання (неналежного виконання) рішення суду по справі № 160/2366/26.

2. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 81384604 від 24.07.2026 року.

3. Зобов`язати:

- ДНІПРОВСЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи - 43315529; ефективно, своєчасно і в повному обсязі забезпечити повне виконати рішення суду на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , по справі №160/2366/26.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 81384604 від 24.07.2026 року, в той час, як рішення суду є невиконаним.

04 серпня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. З урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 17.08.2026 року включно. Зобов`язано Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України надати належним чином завірену копію ВП №81384604; лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2026 року №130/4/353.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/22859/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року витребувано у Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: належним чином оформлений відзив на позовну заяву ОСОБА_1 разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №81384604; лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2026 року №130/4/353. Встановлено Дніпровському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України строк до 11.09.2026 для подання витребуваних судом доказів. Зупинено провадження в адміністративній справі №160/22859/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до отримання від відповідача відзиву та витребуваних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 поновлено провадження у справі.

Відзив від Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу суду не надходив.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.

Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі №160/2366/26, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме ухвалено:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за формою згідно із Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з врахуванням та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, направивши засвідчену належним чином копію зазначеної довідки позивачу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набрало законної сили 27.05.2026 року.

Постановою від 02.07.2026 року ВП №81384604, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Півником М.А. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/2366/26 від 01.06.2026.

Листом від 07.07.2026 №130/4/354 "Виконавче провадження №81384604 від 02.07.2026" ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Півника М.А. зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у межах повноважень, визначених абзацом 5 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у ЗСУ, та членів їх сімей у Міністерстві обороні України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 визначив розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 та направив довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Постановою від 24.07.2026 року ВП №81384604, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Півником М.А. закінчено виконавче провадження у зв`язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконані у повному обсязі, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.07.2026 №130/4/353 та додатків, тому виконавче провадження підлягає завершенню, відповідно до вимог п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вважає, що рішення суду у справі №160/2366/26 є невиконаним, а відтак постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №160/2366/26 від 01.06.2026 є протиправно та підлягає скасуванню.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частинами 1, 2, 3 ст. 18 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (ч.3).

Враховуючи частину першу статті 63 Закон України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Як встановлено судом оскаржувана постанова була винесена на підстав п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2020 у справі №806/2153/17.

Так, судовим рішенням, на підставі якого був виданий виконавчий лист у справі №160/2366/26, та який перебував на примусовому виконанні у відповідача за виконавчим провадженням №81384604, було ухвалено: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за формою згідно із Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з врахуванням та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, направивши засвідчену належним чином копію зазначеної довідки позивачу.

Вказані обставини, в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягають.

Тобто судовим рішенням зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Доказом виконання судового рішення у такому випадку могли бути копія відповідної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 складено станом на 18.06.2025 з врахуванням та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, яку відповідним супровідним листом направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Втім, як вбачається зі оскаржуваної постанови, головний державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження №81384604 на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), посилався виключно на лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.07.2026 №130/4/353 та додатків.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. (ч.3 ст.79 КАС України).

Частиною 4 статі 159 КАС України зокрема визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 04 серпня 2026 року зобов`язано Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України надати належним чином завірену копію ВП №81384604; лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2026 року №130/4/353.

Відзив від відповідача та матеріали виконавчого провадження №81384604 із витребуваними доказами до суду не надходили, про неможливість надання витребуваних доказів суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року витребувано у Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: належним чином оформлений відзив на позовну заяву ОСОБА_1 разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №81384604; лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2026 року №130/4/353.

Проте вимоги ухвали суду від 31.08.2026 року відповідачем залишились не виконаними в повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що боржником на виконання рішення суду від 06 квітня 2026 року у справі №160/2366/26, підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 з врахуванням та зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії.

Також суд зазначає, що згідно відомостей з "Автоматизованої системи виконавчого провадження", за реєстраційним номером виконавчого провадження: 81384604, ідентифікатор доступу: 634Д544А664Є, наявні матеріали виконавчого провадження ВП №81384604 в електронному виді.

Серед сканованих документів виконавчого провадження судом встановлена наявність листа ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому в додатках зазначено: копія супроводу до ГУ ПФ України від 16.06.2026 та довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 від 16.06.2026.

Проте скановані копії додатків відсутні серед матеріалів виконавчого провадження.

Окрім того, в додатках зазначено про долучення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 від 16.06.2026, в той час як стягувачем є ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами виконавчого провадження не підтверджено виконання ІНФОРМАЦІЯ_5 рішення суду від 06 квітня 2026 року у справі №160/2366/26, а відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність своїх дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у на підставі п.9 ч. 1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

З урахуванням вказаного, суд вважає, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження з підстав, визначених в п.9 ч.1 ст. 39 Закону України №1404-VIII не пересвідчився, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду, у зв`язку з чим у головного державного виконавця не було законних підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №81384604, на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, як то передбачено п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України №1404-VIII.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 24.07.2026 про закінчення виконавчого провадження не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця суд відмічає наступне. Обов`язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків. Прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб`єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що судом дано правову оцінку дій головного державного виконавця на відповідність встановлених законом порядку їх вчинення під час винесення оскаржуваної постанови, скасування оскаржуваної постанови є належним і допустимим способом захисту прав позивача у цій справі, що у повній мірі відновлює порушене право, а тому суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій державного виконавця відмовити.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача ефективно, своєчасно і в повному обсязі забезпечити повне виконати рішення суду на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №160/2366/26, суд зазначає, що з урахуванням приписів ст.18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені саме виконавчим документом і цим Законом.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, вчинення дій щодо забезпечення повного виконання рішення суду відносяться до дискреційних повноважень державного виконавця.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Приписами частин першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідачем вказаний обов`язок в межах розгляду даної справи не виконаний, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятого рішення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43315529) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Півник М.А. від 24.07.2026 №81384604 про закінчення виконавчого провадження.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова