Решение № 140294786, 29.09.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1972/26

2/180/1276/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

секретар - Котова Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1972/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2026 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - в особі представника - Токакревої Анастасії Юріївни, через підсистему «Електронний суд» , звернулося до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.02.2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1661-4713.

Як слідує зі змісту кредитного договору, він разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту.

Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А7283, для підписання Кредитного договору № 1661-4713 від 14.02.2026 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит, для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10 000,00 гр.; базовий період -30 днів, строк кредитування - 365 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; промо-ставка- 0,80% в день; знижена % ставка- 1,00% в день: стандартна % ставка:

-1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору.

-0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Додатковою угодою №1 від 16.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 18.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 19.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10 200,00 грн.

Кредит надано на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно до вищенаведеного, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем.

Станом на 17.06.2026 року, загальний розмір заборгованості Відповідача, за кредитним договором становить - 69 701,20 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом - 25000,00 гривень; заборгованості за нарахованими процентами- 28 451,20 гривень, заборгованість за процентами річними нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України- 12 500,00 грн., заборгованість по комісії- 3 750,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором та понесені ним судові витрати.

07 вересня 2026 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" з підстав процесуальної передчасності позову, грубого порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору, правову необґрунтованість нарахувань та недоведеність вимог належними первинними доказами. Так, з матеріалів позовної вбачається, що позивачем додано «Вимогу про дострокове повернення Кредиту» вих. № LC 1661-4713 від 24.06.2026 року. Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має 30 календарних днів з дня одержання такої вимоги для усунення порушень, і лише в разі їх неусунення у кредитора виникає право вимагати дострокового повернення кредиту, строк якого не настав. Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, позовні вимоги суму 69 701,20 грн позивач сформував станом на 17.06.2026 року тобто за тиждень до надіслання самої вимоги відповідавчу. Позивач звернувся до суду без дотримання обов`язкового 30-денного строку на добровільне врегулювання, що свідчить про передчасність позову та відсутність порушеного права на момент формування позовних вимог. Згідно з Кредитним договором кінцевий строк повернення кредиту - до 13.02.2027 року, відтак подання позову є передчасним. Попри це, позивач вимагає стягнути 12 500 грн «процентів річних» на підставі ст. 625 ЦК України. Однак, відповідно до чинного законодавства України, в період воєнного стану споживач повністю звільняється від відповідальності за простроч грошових зобов`язань. Заявлена возивачем сума 12 500 грн жодним чином не відповідає математичному розміру 3% річних від тіла кредиту (25 000 грн) за кілька місяців прострочення (що відображається у розрахунку як незаконне щоденне фіксоване нарахування у розмірі 500 грн на день), не містить обґрунтованого розрахунку та фактично є прихованою штрафною санкцією (неустойкою), нарахування та стягнення якої в період воєнного стану за споживчими кредитами прямо заборонено законом. На підтвердження факту видачі кредиту, позивач надав суду копію довідки ТОВ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 16.06.2026 року, яка є вторинним інформаційним документом особистого обліку приватної компанії, сформованим постфактум, та не є первинним банківським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Належним доказом безготівкового перерахування коштів є оригінал банківської виписки за рахунком IBAN з ЕЦП банку, яких позивач суду не надав, що свідчить про недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами. Стосовно протиправного нарахування комісії у розмірі 3 750,00 грн та договірних відсотків вказав, що, позивачем нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми (3750 грн.) Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі комісії за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Нарахування комісії здійснено виключно в інтересах самого позивача за дії, що супроводжують його власну діяльність, що є незаконним. Так, згідно з правовою позицією Верховної Палати Верховного Суду (справа №444/9519/12), після спливу визначеного договором строку кредитування (базового 30-денного періоду) право кредитодавця нараховувати передбачені договором щоденні проценти припиняється, а самовільне підвищення щоденної ставки з 0,80% до 1,00%, є протиправним. Судові витрати просить віднести за рахунок позивача. Справу розглянути за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Судом встановлено, що 14.02.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa. com. ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1661-4713.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, він разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту.

Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А7283, для підписання Кредитного договору № 1661-4713 від 14.02.2026 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10 000,00 грн.; базовий період 30 днів, строк кредитування 365 днів.

Відповідно до вищенаведеного, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Додатковою угодою від 16.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн.

Додатковою угодою від 18.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн.

Додатковою угодою від 19.02.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1661-4713 від 14.02.2026 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10 200,00 грн.

Отже, загальна сума кредиту становить - 25 000,00 грн, що також підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1661-4713 від 14.02.2026 року ОСОБА_1 .

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем.

Станом на 17.06.2026 року, загальний розмір заборгованості Відповідача, за кредитним договором становить - 69 701,20 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 25 000,00 гривень;

-заборгованість за нарахованими процентами- 28 451,20 гривень,

- заборгованість за процентами річними нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України- 12 500,00 гривень,

-заборгованість по комісії - 3 750,00 гривень.

Відповідач порушив умови договору, взяті на себе зобов`язання, не виконав, внаслідок чого за ним мається заборгованість.

Таким чином, з боку Відповідача по відношенню до Позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, в загальному розмірі 57 201,20 грн (25 000,00+28 451,20+3 750,00). В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, то суд вважає за необхідне в цій частині відмовити.

Так, відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за змістом яких, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в силу прямої вказівки закону, оскільки договір кредиту укладено в період воєнного стану, що діє до нині, кредитор мав би списати заборгованість за процентами нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України. Однак, кредитор цього не зробив, що суперечить вимогам закону, та нарахував відповідачу відсотки за ст. 625 ЦК України в сумі 12 500,00 грн.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 12 500,00 грн суперечить вимогам закону, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про процесуальну передчасність позову, грубе порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору, правову необґрунтованість нарахувань, недоведеність вимог належними первинними доказами та протиправного нарахування комісії, то суд вважає їх безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, що також вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумі Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Отже, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. У зв`язку з цим позивач, через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній ва відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р., видав відповідачу кредити на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Поряд з цим, суд також звертає увагу на те, що п. 14 розділу 2 Правил відкриття кредитної лінії, затверджених наказом директора ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"" №159-II від 23.12.2025 року, комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю і якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видач кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору - передбачено сплату комісії за видачу Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів.

Крім того, оскільки відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та норм ЦК України, порушив умови Кредитного договору, свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, Кредитодавець, яким є позивач по справі, вправі вимагати дострокового повернення позики та сплати процентів, отже посилання відповідача на передчасне звернення до суду з позовом є також безпідставними.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним Договором № 1661-4713 від 14.02.2026 року в сумі 57 201,20 грн., в іній частині позову- відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 955 гривень75 копійок (57 201,20х2662,40: 69 701,20=1955,75).

Керуючись ст.ст. 4,10, 12, 13,76, 81,141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, рахунок IBAN НОМЕР_2 , банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26 офіс 407), заборгованість за кредитним договором №1661-4713 від 14.02.2026 р. в розмірі 57 201 гривень 20 копійок, з яких:

заборгованість за кредитом - 25 000,00 гривень;

-заборгованість за нарахованими процентами- 28 451,20 гривень,

-заборгованість по комісії - 3 750,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, рахунок IBAN НОМЕР_2 , банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26 офіс 407), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 955 гривень 75 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. С. Янжула