№ 140291995, 02.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19085/26

Провадження № 3/643/2583/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205049 від 22.08.2026

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними

ОСОБА_1 (Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 22.08.2026 о 15-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру у відношенні ОСОБА_2 (Потерпіла), з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі, а саме ображав, принижував, залякував, чим була завдана шкода психічному здоров`ю Потерпілої.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Підстави розгляду справи за відсутності її учасників

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, призначене на 02.10.2026, не з`явився, викликався до суду належним чином шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення про виклик до суду.

Судова повістка направлялась на адресу місця проживання Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначену в протоколах про адміністративне правопорушення, і повернулась неврученою адресату.

Смс-повідомлення про виклик до суду направлялось на номер мобільного телефону Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначений в протоколах про адміністративне правопорушення, та було доставлено адресату 04.09.2026.

З матеріалів справи вбачається, що Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності було, достовірно відомо про складення відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та їх розгляд в Салтівському районному суді міста Харкова. Як вбачається з даних протоколів про адміністративне правопорушення, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписав вказані протоколи у відповідній графі без зауважень щодо правильності зазначення його місця проживання та номеру мобільного телефону.

Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права приймати участь у розгляді справи в суді.

Потерпіла у судове засідання також не з`явилась, викликалась до суду належним чином шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення про виклик до суду.

Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення потерпілої про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП) та реалізації її права приймати участь у розгляді справи в суді.

Незважаючи на зазначене, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та Потерпіла станом розгляду справи не цікавились, до суду не з`явились.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та Потерпілої.

Застосовне законодавство

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Позиція суду

Вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205049 від 22.08.2026 згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними письмових пояснень Потерпілої, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними рапортів співробітників поліції, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними відеозаписів.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не скористався правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного вище правопорушення.

Накладення стягнення

Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026

Опис обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 22.08.2026 о 15-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру у відношенні ОСОБА_2 , з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі, у присутності дитини останньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Потерпіла), чим було завдано шкоду психічному здоров`ю Потерпілої.

Кваліфікація згідно з протоколом про адміністративне правопорушення

Вказані дії кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (п. 26, 27 постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).

В ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/2020).

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля (Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.

У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості, згідно якого всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України»; ст. 62 Конституції України; рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 у справі № 1/34/2010; п. 39 постанови Верховного Суду 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Харківського апеляційного суду від 25.03.2023 у справі № 643/448/23, від 28.02.2023 у справі № 643/11369/21, від 04.04.2023 у справі № 623/3494/21, від 02.05.2023 у справі № 953/193/23, об`єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Отже, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду. Ці обставини (завдання шкоди фізичному здоров`ю або завдання шкоди психічному здоров`ю чи можливість спричинення якогось виду шкоди), як обов`язкові елементи складу правопорушення повинні бути зазначені у протоколі. Відтак, конфліктна ситуація між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілим за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдану шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Відповідно до норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

У постановах Харківського апеляційного суду від 10.05.2023 у справі № 953/194/23, від 07.06.2023 у справі № 629/1132/23 також зазначено, що об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними. Під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання). Саме по собі висловлення образ на адресу осіб, із числа передбачених ст.3 Закону № 2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, окрім як, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У відповідності до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Виходячи з вказаних вище норм законодавства України та релевантної судової практики, умовою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026 є доведення того, що він вчинив домашнє насильство стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 , тобто вчинив відносно ОСОБА_3 дії, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Конкретний перелік вказаних у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП дій, які були вчинені відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , повинен бути відображений у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Між тим у протоколі серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026 не зазначено, які саме дії, які становлять склад домашнього насильства, були вчинені ОСОБА_1 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 . Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , після чого зроблений висновок про завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 .

Між тим у протоколі про адміністративне правопорушення повинно було бути зазначено, які саме діяння, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (образи, погрози, переслідування тощо), були вчинені саме стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 . Проте протокол вказаної інформації не містить.

Виходячи з положень законодавства України та вказаної вище судової практики, суд не має права самостійно редагувати фабулу (суть) адміністративного правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому відсутність у фабулі адміністративного правопорушення, яка викладена у відповідному протоколі, усіх істотних ознак складу правопорушення є самостійною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд повинен розглянути справу у межах обвинувачення (у автономному значенні цього терміну, оскільки ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень), яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення.

З фабули адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026, суд позбавлений можливості встановити, які саме протиправні діяння були вчинені відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .

Також суд звертає увагу, що неповнолітня ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 22.08.2026 зазначала про те, що ОСОБА_1 почав пред`являти претензії її матері ОСОБА_2 , ображав її, погрожував, принижував та висловлювався в її бік нецензурною лайкою. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв аналогічні або інші незаконні дії стосовно ОСОБА_3 , письмові пояснення останньої не містять. Не містять письмові пояснення ОСОБА_3 і даних про те, що останній завдана будь-яка шкода внаслідок вказаного вище інциденту.

Ураховуючи наведене, факт вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_3 не підтверджується даними її письмових пояснень.

Крім того, суд звертає увагу, що і у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205049 від 22.08.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП мова йде фактично про один і той же інцидент, який мав місце 22.08.2026 о 15-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично за наслідками вказаного конфлікту органи поліції склали два окремі протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З наведених вище підстав, розглядаючи справу в межах доказування фактичних обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205050 від 22.08.2026, суд дійшов висновку щодо недоведеності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн. (Рахунок: UA928999980314020542000020649, отримувач: ГУК Харків. обл./ МТГ Харків/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення»).

Стягнути з судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов