Постановление суда № 140287033, 29.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/34185/26

Провадження № 1-кс/127/13025/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023020160000318 внесеного до ЄРДР 09.06.2023, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, народився в селищі Вендичани, Могилів Подільського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023020160000318 від 09.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, в ході розслідування якого наявна необхідність у зміні відносно підозрюваного міри запобіжного заходу.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, наступні обставини справи:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями надавати дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а рішення селищної ради не можуть замінювати передбачений законом спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою реалізації спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, використовуючи своє службове становище, забезпечив видання рішення від 09.11.2021 № 1156 «Про уповноваження відділу архітектури на проведення заходів з благоустрою із використанням відходів від видобутих корисних копалин», а також внесення на розгляд сесії Вендичанської селищної ради та прийняття рішення від 03.05.2023 № 224 «Про надання дозволу на видобуток корисних копалин місцевого значення».

Зазначені рішення у подальшому були використані ОСОБА_7 як формальна підстава для прикриття фактичного незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення вапняку.

При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 усвідомлювали, що зазначені рішення селищної ради не надають права на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, не замінюють спеціального дозволу на користування надрами та не можуть бути правовою підставою для такого видобування.

У подальшому ОСОБА_7 , діючи відповідно до досягнутої з ОСОБА_4 домовленості, організував безпосереднє незаконне видобування вапняку.

З цією метою він надав відповідні вказівки працівникам підконтрольних йому ФГ «Врожайне» та ФГ «Агро Поділля», забезпечив їх необхідною спеціальною технікою та визначив місце проведення робіт.

У період до 09.06.2023 працівники зазначених фермерських господарств, не будучи обізнаними про злочинний характер своїх дій, здійснили незаконне видобування вапняку із земельної ділянки стихійного кар`єру, розташованого на північно-західній околиці с. Лучинець Могилів-Подільського району Вінницької області, за координатами 48°43'36.0" північної широти, 27°48'1" східної довготи, та в результаті їх дій, було незаконно видобуто 2115 м? вапняку, частину з якого перевезено та використано для влаштування дорожнього покриття між с. Лучинець Могилів-Подільського району та с. Івашківці Жмеринського району, тобто для забезпечення під`їзду сільськогосподарської техніки до земельних ділянок, що використовувалися ФГ «Врожайне» та ФГ «Агро Поділля».

Згідно геологічного висновку від 16.04.2026 ДП «Українська геологічна компанія», сировина вапняк (зразки твердої породи вапняку з кар`єру та частини автомобільної дороги) є корисною копалиною загальнодержавного значення з кодом 1.3.19.04 сировина для бутового каменю, оскільки, вказану корисну копалину вапняк, використано для облаштування автомобільної (ґрунтової) дороги.

Відповідно до розрахунку проведеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області загальний розмір збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного видобування корисної копалини з земельної ділянки (стихійного кар`єру), розташованої на території Вендичанської територіальної громади, на північно-західній околиці с. Лучинець, Могилів-Подільського району, із координатами: 48°43'36.0" на північ 27°48'1" на схід, на якому видобуто 2115 м3 гірничої маси (корисної копалини вапняку) становить 4 102 000, 33 гривень, що підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 20.05.2026 № 572/26-28.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 28 вересня 2026 року

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с-ща Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, тобто у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчинені за попередньою змовою групою осіб з використанням службовою особою службового становища.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема:

протоколом огляду від 09.06.2023;

геологічним висновком ДП «Українська геологічна компанія» від 16.04.2026;

висновком за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.05.2026 № 572/26-28;

показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 28.09.2026;

іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, що зумовлює необхідність обрання останньому міри запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді застави необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду;

п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик є цілком ймовірним, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним дає підстави вважати, що останній може вживати заходів направлених на знищення, спотворення чи переховування речових доказів;

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо. Зокрема, ОСОБА_4 в силу займаної посади, може впливати на старосту Лучинецької територіальної громади ОСОБА_8 для зміни показань.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Оскільки досудовим розслідуванням установлено, що діями ОСОБА_4 заподіяно шкоду державі в сумі 4 102 000, 33 грн., враховуючи тяжкість вчиненого злочину та матеріальне становище ОСОБА_4 , найбільш дієвим, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде розмір застави в межах 4 102 000, 33 грн. що в понад 1528 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, відповідно до п.п. 3 п. 5 ст. 182 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, ст. 182, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав за обставин викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання, просили застосувати більш м`який запобіжний захід або зменшити розмір застави, оскільки розмір вказаний у клопотанні є непомірним для підозрюваного.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання доказами.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов`язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому, з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, працює.

Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, а також наявність обгрунтованих ризиків, які тривають, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обгрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж застава.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України обґрунтована.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, його характер, дані, які характеризують підозрюваного, його вік, стан здоров`я, сімейний стан, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому, саме запобіжний захід у виді застави підозрюваному ОСОБА_4 буде достатнім у даному конкретному випадку.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

На думку слідчого судді, підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а також розмір завданої шкоди, слід кваліфікувати як виключний випадок, коли застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, оскільки застава вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, а також з урахуванням матеріального стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження чи будь-якими іншими особами, які є у кримінальному провадженні заявниками, свідками, спеціалістами, експертами;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 листопада 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_14