Решение № 140285783, 02.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Справа № 480/2353/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2353/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій просив (а.с.45-49):

1) визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "сувора догана";

2) визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у розмірі 338 290 грн;

3) визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

4) визнати протиправним та скасувати пункт 22 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині невиплати ОСОБА_1 премії за січень 2023 року в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.06.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 92 ОСОБА_1 призначено на посаду командира інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 . У подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) було призначено службове розслідування стосовно посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактом нестачі майна військової частини НОМЕР_1 , що призвело до завдання шкоди державному майну. За результатами проведеного службового розслідування було складено акт службового розслідування від 30.01.2023 за вих. № 1532 та видано оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування", відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Позивач не погоджується з результатами вищезгаданого службового розслідування та вважає, що наказ про його результати, прийнятий з порушенням норм матеріального права, при неповному та неправильному встановленні обставин, причин та умов, які мають значення для встановлення вини, неналежним дослідженням нормативно-правових актів, керівних документів та, як наслідок, притягнення позивача до відповідальності без наявних на те підстав.

Стверджував, що він, як командир інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 належним чином виконав покладені на нього обов`язки та вжив всіх необхідних та можливих заходів контролю за обліком та збереженням ввіреного майна. Натомість його пояснення не були взяті до уваги та не перевірені, викладені у ньому факти.

Акт службового розслідування не містить відомостей доказів того, що саме з вини позивача було завдано державі збитки не зазначено, у чому полягали неправомірні дії позивача. Не містить акт і посилань на причинний зв`язок між діями та подією, доказів вини позивача, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність позивача, під час проведення розслідування не встановлювалися.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог подав відзив (а.с.87-99), у якому зазначив, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів ЗСУ (пп. 2 п. 3 Дисциплінарного статуту). Посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим (корабельним) господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів (п. 3.1.12 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300). Таким чином, командир інженерно-саперного взводу старший лейтенант ОСОБА_1 , як посадова особа та військовослужбовець зобов`язаний неухильно додержуватись і зразково виконувати військовий обов`язок, а не маніпулювати поняттям форс-мажорних обставин та виправдовувати свою бездіяльність відсутністю реальної можливості виконувати обов`язки військової служби перебуваючи у таких умовах, за яких, нібито, не було фактичної можливості належно їх виконувати, а отже і виключати відповідальність за недбале ставлення до служби, чим виправдовувати свою бездіяльність.

Відповідач зазначає, що у ході проведення службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що при розформуванні військової частини НОМЕР_1 та передачі матеріальних цінностей до військової частини НОМЕР_2 було встановлено нестачу засобів, що перебувають на військовому обліку в інженерній службі військової частини НОМЕР_1 , а саме: лопата саперна 19 шт., лопата піхотна 26 шт., сокира теслярська А2 3 шт. на загальну суму 593 грн 58 коп., сітка рабиця 45x45 (чорна) 180 рулонів на загальну суму 111 600 грн 00 коп., екскаватор БОРЕКС-2102 та автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року на загальну суму 276 290 грн 00 коп.

Загальна сума збитків відповідно до довідок-рахунків шкоди завданої державі внаслідок нестачі майна по інженерній службі складає 388 483 грн 58 коп.

Неправомірні дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 та причинний зв`язок між його діями та подією, що трапилась:

неналежний контроль за обліком та рухом майна інженерної служби в підрозділах військової частини НОМЕР_1 ;

невжиття заходів щодо збереження ввіреного йому майна (сітки рабиці), екскаватора БОРЕКС-2102 та автомобільного крану КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року.

Вказані вище неправомірні дії (бездіяльність) призвели до нестачі матеріальних цінностей та завданню шкоди державному майну.

Вчинення викладених порушень підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході службового розслідування. Крім того, зазначені порушення перебувають у прямому зв`язку з виконанням старшим лейтенантом ОСОБА_1 обов`язків командира інженерно-саперного взводу тимчасово виконуючого обов`язки начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 .

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина старшим лейтенантом ОСОБА_1 виражається у формі недбалості.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є: особиста недисциплінованість, неналежне виконання службових обов`язків, неналежний контроль за веденням обліку військового майна в підпорядкованих підрозділах військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Таким чином, комісією визначено, що вказані випадки використання майна т. в. о. начальника інженерної служби ОСОБА_1 , трапилися внаслідок неправомірних рішень, невиконання чи неналежного виконання посадовою особою військової частини НОМЕР_1 обов`язків військової служби (службових обов`язків). Тому, з метою відшкодування завданої державі шкоди, притягнуто винну особу військової частини НОМЕР_1 за наслідками неправомірного використання не облікованого і в подальшому втраченого військового майна та безвідповідального ставлення до збереження ввірених матеріальних цінностей до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Поряд з цим у сторін, а також у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України ухвалами суду від 05.10.2023, від 20.10.2023, від 26.07.2024, від 24.09.2026 витребовувалися додаткові докази у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2022 № 92 ОСОБА_1 призначено на посаду командира інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 166), з 09.12.2022 займає посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника інженерної служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 №266 позивача з 09.12.2022 допущено до тимчасового виконання обов`язків начальника інженерної служби (а.с.191).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.01.2023 № 55 "Про призначення службового розслідування" було призначено службове розслідування стосовно посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактом нестачі майна військової частини НОМЕР_1 , що призвело до завдання шкоди державному майну.

За результатами проведеного службового розслідування комісією складено акт службового розслідування від 30.01.2023 за вих. № 1532 (а. с. 53-58,100-111) та згідно з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" (а.с.22-25) визначено:

за порушення військової дисципліни, зокрема ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. 11 та ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накласти на командира інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувора догана (пункт 4 наказу);

за неналежне виконання обов`язків військової служби та службових обов`язків, внаслідок чого державі було завдано шкоду, командира інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності у розмірі 338290 грн 00 коп. (пункт 5 наказу);

здійснити утримання коштів з грошового забезпечення командира інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за встановленим порядком відповідно до Закону України від 03.10.2019 року № 160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" з лютого 2023 року в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення (пункт 6 наказу);

не виплачувати премію в повному обсязі за січень 2023 року командиру інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (пункт 22 наказу) (а. с. 65-66).

На звернення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 13.02.2023 до відповідача, листом від 14.02.2023 вих. № 4/81 було повідомлено про надання копії акту службового розслідування на електронну адресу (а. с. 69). Після отримання копії акту службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , зміст акту було доведено до позивача.

ОСОБА_1 не погодився із п. 4, п. 5, п. 6 та п. 22 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування", а тому звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про Збройні Сили України" правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.

Частинами 1, 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

За нормами ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 83 Статуту внутрішньої служби начальник служби бригади зобов`язаний: здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпорядкованого підрозділу; здійснювати контроль за ощадливим витрачанням і правильністю використання пального та мастильних матеріалів в озброєнні, бойовій та іншій техніці служби; здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також заходи щодо охорони довкілля; вести облік та складати звітність у встановленому порядку.

Командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті) (стаття 119 Статуту внутрішньої служби).

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до вимог статей 1, 2 якого військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Пунктом 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (у редакції чинній на час виникнення спірних правових відносин) визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення, зокрема сувора догана.

Відповідно до п.83-84 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

За приписами ст. 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160- IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон № 160-ІХ), відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 якого матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 160-ІХ пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частиною першою ст. 3 Закону № 160-ІХ визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

За приписами частини другої статті 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Враховуючи наведене, лише за одночасного доведення належними доказами наявності всіх чотирьох вищезазначених умов для притягнення особи до матеріальної відповідальності можливе притягнення військовослужбовця до одного з видів матеріальної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Згідно із частинами 2,7,8 статті 8 Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Службове розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) службових обов`язків стосовно військовослужбовців ЗСУ, а також військовозобов`язаних та резервістів, завдання шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608), та положень Закону України № 160-ІХ (п.7 розділу І Порядку №608) та може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройних Сил завдань (п. 1 розділу II Порядку № 608).

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) (п. 84 Дисциплінарного статуту та пункт 3 розділу II Порядку №608).

Аналіз вищевказаного законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної та матеріальної відповідальності є доведення його вини у порушенні дисципліни та спричиненні матеріальної шкоди.

При цьому, Розділом V Порядку №608 визначено порядок оформлення результатів службового розслідування, зокрема, відповідно до пунктів 1-6 цього Розділу за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Як вбачається із акта службового розслідування (п.3.2,4.2 (а.с.54ворот.-56), а саме в частині, що стосується позивача, дисциплінарною комісією встановлено, що «при розформуванні військової частини НОМЕР_1 та передачі матеріальних цінностей до військової частини НОМЕР_2 було встановлено нестачу засобів, що перебувають на військовому обліку в інженерній службі військової частини НОМЕР_1 , а саме: лопата саперна 19 шт., лопата піхотна 26 шт., сокира теслярська А2 3 шт. на загальну суму 593 грн 58 коп., сітка рабиця 45x45 (чорна) 180 рулонів на загальну суму 111 600,00грн, екскаватор БОРЕКС-2102 та автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року на загальну суму 276 290 грн 00 коп.

За вказаними обставинами, як вказано в акті службового розслідування, командир інженерно-саперного взводу, тимчасово виконуючий обов`язки начальника інженерної служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 надав пояснення та додатковий рапорт (додаток № 27 та №28 до акту), відповідно до яких шанцевий інструмент перебували на обліку у 1-й стрілецькій роті (8 саперних лопат та 25 піхотних лопат), 2-й стрілецькій роті (11 саперних лопат) та взводі матеріального забезпечення (1 піхотна лопата та 3 сокири теслярські). ІНФОРМАЦІЯ_4 за видатковою накладною № 26/3 (додаток № 29 до акту) сітка рабиця видавалась військовій частинні НОМЕР_1 24.10.2022. В подальшому частина сітки була видана на підрозділи військової частин НОМЕР_1 , а саме:

20 рулонів на загальну суму 12 400 грн 00 коп. 2-й стрілецькій роті 09.11.2022, видаткова накладна № 70 (додаток № 30 до акту (а.с.19);

30 рулонів 3-й стрілецькій роті на загальну суму 18 600 грн 00 коп. 10.11.2022, видаткова накладна № 71 (додаток № 31 до акту (а.с.19);

10 рулонів згідно видаткової накладної № 76 (додаток № 32 до акту (а.с.20) 19.11.2022 на загальну суму 6 200 грн 00 коп. та 20 рулонів згідно видаткової накладної № 82 (додаток № 33 до акту) 28.11.2022, на загальну суму 12 400 грн. 00 коп. 1-й стрілецькій роті (а.с.20).

На 80 рулонів сітки рабиця на загальну суму 49 600 грн 00 коп ОСОБА_1 , призначений до тимчасового виконання обов`язків начальника інженерної служби наказом командира військової частин НОМЕР_1 від 09.12.2022 № 266, пояснив, що були підготовлені акти на списання.

В акті зазначено, станом на 29.01.2023 підтверджуючі документи, для зняття з військового обліку в інженерній службі та відділі фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_1 акти на списання 80 рулонів сітки рабиця на загальну суму 49 600 грн 00 коп не надходили.

Решта сітки (100 рулонів на загальну суму 62 000 грн 00 коп.), що рахується за інженерною службою військової частин НОМЕР_1 не представлена.

Екскаватор БОРБКС-2102 (призваний з національної економіки по мобілізації) та автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року (здобутий як трофей) не представлені.

Відповідно до наданих довідок-рахунків про вартість шкоди завданій державі внаслідок нестачі майна по інженерній службі складає 388 483 грн 58 коп. (додаток № 34 до акту) (а. с. 64).

Оцінка акта за результатами службового розслідування, в тому числі оцінка дій посадових осіб щодо його складання, викладення у ній висновків, а також щодо самих висновків розслідування, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами такого розслідування.

Таким актом, індивідуальної дії, що породжує певні права та обов`язки є наказ, що прийнятий за результатами розгляду акту. Саме наказ і є у цій справі предметом судового аналізу щодо відповідності вимогам чинного законодавства.

Зокрема, пунктами 4-6 оскаржуваного наказу позивачу оголошено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», а також його притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 338290грн.

Крім того, з позивача утримано кошти з його грошового забезпечення з лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення та вирішено не виплачувати йому премію за січень 2023 року в повному обсязі (п.22 наказу).

За наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин, слід встановити, чи було заподіяно позивачем пряму дійсну шкоду (що є однією з умов притягнення до матеріальної відповідальності).

Зі змісту спірного наказу слідує, що відповідач виходив з того, що проведеного службового розслідування було встановлено, що під час реформування військової частини було виявлено нестачу майна, у тому числі інженерної служби військової частини НОМЕР_1 .

За результатами вивчення отриманих під час службового розслідування матеріалів встановлено, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , у тому числі тимчасово виконуючим обов`язки начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_1 порушено заходи щодо збереження ввіреного їм майна.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу, прийнятому за результатом проведеного службового розслідування, суд враховує, що згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).

У постанові від 04.04.2018 у справі № 821/935/16 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналізуючи оскаржуваний наказ відповідача від 30.01.2023 р. №20 в частині, що стосуються притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що позивач притягнутий до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, у зв`язку з порушенням ним ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України.

Однак, як вже зазначалось вище, положення стаття 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не встановлюють жодних посадових обов`язків, вказують на додержання Конституції та законів України, Військової присяги, неухильне виконання вимог статутів Збройних Сил України, наказів командирів, необхідність покладення на військовослужбовців загальних обов`язків, зокрема пов`язують їх з необхідністю виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України говорить про те, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Поряд з цим, в наказі не зазначено, що конкретно в діях або бездіяльності позивача розцінено відповідачем як неналежний контроль за обліком та рухом майна інженерної служби військової частини НОМЕР_1 , яке було передано до покладення на позивача обов`язки начальника інженерної служби, та в чому саме полягав неналежний його облік та саме у який період.

В акті відповідач визнає ту обставину, та це підтверджено архівною довідкою (а.с.191), що на позивача тимчасово обов`язки начальника інженерної служби були покладені лише з 09.12.2022 наказом від 09.12.2022, втім з акта службового розслідування не можна встановити, у зв`язку з чим до повної матеріальної відповідальності, у тому числі і щодо майна, яке було передано військовій частині НОМЕР_1 до покладення в грудні 2022року на ОСОБА_1 тимчасово обов`язки начальника інженерної служби, запропоновано комісією притягнути саме позивача. При цьому формальне посилання відповідача на те, що позивач обіймав посаду тимчасово з 09.12.2022 обов`язки начальника інженерної служби та був відповідальним за контроль за обліком та рухом майна інженерної служби в підрозділах не може бути належним та допустимим доказом притягнення до матеріальної відповідальності.

В акті службового розслідування (а.с.55зв.) у п.4.2 комісія в частині визначення неправомірних дій позивача та причинного зв`язку між такими діями та подією, визначає, що неналежний контроль за обліком та рухом майна інженерної служби в підрозділах військової частини НОМЕР_1 та невжиття позивачем заходів щодо збереження ввіреного майна сітка рабиця, екскаватор БОРЕКС-2102 та автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року через недбалість позивача, призвело до нестачі матеріальних цінностей та завданню шкоди державному майну.

Причиною та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість, неналежне виконання службових обов`язків, неналежний контроль за ведення обліку військового майна в підпорядкованих підрозділах старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Водночас досліджені в ході судового розгляду докази не дозволяють стверджувати, що обставини вчиненого правопорушення установлені повно і всебічно перед притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідач не надав беззаперечних доказів на підтвердження факту не виконання позивачем своїх функціональних обов`язків при несенні служби, вимог статутів та нормативно-правових актів. Відповідачем не встановлено в ході службового розслідування, не обґрунтовано і не доведено під час судового розгляду справи той факт, що саме з вини ОСОБА_1 державі було завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків у розмірі 338290грн.

Так, матеріалами справи підтверджується, що дійсно військової частиною НОМЕР_1 згідно накладної від 04.11.2022 було отримано від ІНФОРМАЦІЯ_3 180 рулонів сітки рабиця (а.с.18,117), втім відповідно до накладної від військової частини НОМЕР_1 отримувачем значиться ОСОБА_3 , а не позивач. Ці обставини відповідач не перевіряв.

27.01.2023 ОСОБА_1 надавав пояснення по факту нестачі майна, в яких відмітив, що він виконував тимчасово обов`язки начальника інженерної служби у період з 16.08.2022 до 19.09.2022 та з 27.11.2022. Про майно, яке надійшло фактично та є або було в наявності у військовій частині та не було обліковано належним чином йому відомо лише в частині, яку йому передавали попередники. Ці обставини, як вбачається з акта розслідування, відповідач також не оцінював.

Позивач також пояснив, що по факту нестачі шанцевого інструмента перебували на обліку у 1-й стрілецькій роті (8 саперних лопат та 25 піхотних лопат), 2-й стрілецькій роті (11 саперних лопат) та взводі матеріального забезпечення (1 піхотна лопата та 3 сокири теслярські).

Частина майна (а.с.192) була втрачена внаслідок пожежі, що сталася 14.01.2023 на полігоні. По факту пожежі проводиться окреме розслідування органами правопорядку (а.с.114).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач лише частково взяв до уваги пояснення та рапорт позивача з відповідними доказами, зокрема, в частині, що стосується лопат саперних 19 шт., лопат піхотних 26 шт., сокир теслярських А2 - 3 шт. на загальну суму 593 грн 58 коп., а також сітки рабиця 45x45 (чорна) загальною вартістю 49600грн (а.с.19-20, 116,118-121,192,194-197,237).

Однак відповідач, беручи до уваги, що позивач станом на час розслідування не давав документи щодо сітки рабиця в обсязі 100рулонів вартість 62000грн, а також у зв`язку з не представленням екскаватора БОРБКС-2102 (призваний з національної економіки по мобілізації) та автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року (здобутий як трофей), зробив висновок про нестачу таких матеріальних цінностей.

У той же час суд зауважує, що відповідач не взяв до уваги факт того, що списання та передача майна в Збройних Силах України є тривалим процесом та потребує затвердження відповідних посадових осіб вищого командування.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідно до накладної №32 військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_1 було видано 21.01.2023 100 рулонів сітки рабиця на загальну суму 62000грн. (а.с.206). Вказане спростовує висновок відповідача, зроблений в акті службового розслідування в частині нестачі та невжиття позивачем заходів щодо збереження ввіреного майна - сітки рабиці в обсязі 100 рулонів вартістю 62000грн.

Щодо нестачі екскаватора БОРЕКС-2102 та автомобільного крану КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 5005 року в акті не зазначено, коли саме було ввірено та саме позивачу (з огляду на тимчасове виконання ним обов`язки начальника інженерної служби) зазначена техніка. З акта службового розслідування неможливо встановити зміст порушення (що саме було (не було) вчинено), що конкретно в діях або бездіяльності позивача призвело до нестачі екскаватора БОРЕКС-2102 та автомобільного крану КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 5005 року. Зазначені обставини не дають можливість суду у повному обсязі, всебічно та об`єктивно перевірити обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем військової дисципліни та неналежне виконання обов`язків військової служби та службових обов`язків.

Крім того, висновок відповідача про не збереження позивачем вказаної техніки спростовується копіями наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 14.07.2023 №1011 (а.с.180,181), відповідно до якого наказано ввести до строю зразки автомобільної техніки, яка прибула на доукомплектування, а саме: автомобільний кран КС-357М1 на базі шасі УРАЛ 5557, номер шасі НОМЕР_3 , 2005 року та екскаватор БОРЕКС-2102.

Досліджені докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач не перевіряв та не надавав оцінку наданим позивачем поясненням, а висновок про допущення позивачем військової дисципліни та неналежне виконання обов`язків військової служби та службових обов`язків був зроблений на припущеннях, без підтвердження жодними належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Суб`єкт владних повноважень має обов`язок доказування правомірності свого рішення, натомість обидві сторони повинні надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимоги частини 2 статті 2 КАС України, у взаємозв`язку із положеннями частини 2 статті 19 КАС України, а тому наявні ознаки протиправності пунктів 4, 5, 6, 22 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується ОСОБА_1 , а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1073,60 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а. с. 50).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (с. Мала Любаша, Рівненський район, Рівненська область, 35009, РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування пунктів наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "сувора догана".

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у розмірі 338 290 грн.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Визнати протиправним та скасувати пункт 22 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 20 "Про результати службового розслідування" в частині невиплати ОСОБА_1 премії за січень 2023 року в повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.10.2026

Суддя І.Г. Шевченко